Рішення

від 20.12.2010 по справі 1/134/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/134/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" грудня 2010 р.                                                 Справа №  1/134/10

За позовом: Відкритого акціонерного товариства                     Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” .                     /54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94/До відповідача:  Товариство з обмеженою відповідальністю Центр комунальних послуг  «Намив»                             /54000, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 9/про: стягнення з відповідача 1345,41  грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача   Филиппова Т.М.

Від відповідача Представник не з'явився.

Суть спору:  Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі  1345,41  грн., з яких 236,01 грн. –борг за активну електроенергію, 1109,40 грн. –борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії.  

Ухвала господарського суду від 30.11.2010р. про відкладення розгляду справи була вручена відповідачу, про що свідчить штамп відповідача                № 194-10 від 03.12.2010р., таким чином  відповідач вважається належним чином повідомленим  про час і місце розгляду справи.

Відповідач  правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався. Вимоги ухвал господарського суду від 03.11.2010р., 30.11.2010р.  щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача - суд

в с т а н о в и в:

28.08.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір                  № 44/6857 (а.с.13-18) про постачання електричної енергії, у відповідності до якого сторони зобов'язалися дотримуватись Правил користування електричною енергією та умов вказаного договору.

Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.3.3  договору  та Додатку 10 до договору  від 07.05.2007р.  позивач зобов'язався відпускати відповідачу електроенергію, а відповідач зобов'язався  своєчасно знімати та надавати  позивачу  показання  розрахункових  лічильників 28 числа щомісячно та у 5-денний строк проводити  остаточний розрахунок за використану електроенергію згідно рахунків позивача.

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу активну електроенергію з вересня 2010р. по жовтень 2010р. на суму 236,01 грн.

Проте обов'язок щодо сплати спожитої електроенергії відповідачем був не виконаний та вартість спожитої електроенергії в розмірі 236,01 грн. не сплачена.

Відповідно до Додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною, постачання електроенергії споживачу проводиться постачальником в межах договірних величин електроспоживання, зазначених в Додатку № 1а до договору. При цьому, споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх сплачує.

У договорі №  44/6857 від 28.08.2008р. та додатках до нього сторони узгодили обсяги споживання електричної енергії, так  договірна величина у червні  2010р. склала 50 кВт/год. , у липні 2010р. - 16 кВт/год., у серпні 2010р. –50 кВт/год., у вересні 2010р. –12 кВт/год.  

Між тим, відповідач замість встановленої норми спожив у червні 2010р. - 172 кВт/год., у липні 2010р. –516 кВт/год., серпні 2010р. –755 кВт/год., у вересні 2010р. –305 кВт/год., чим перевищив договірну величину відповідно на 122 кВт/год.,  500 кВт/год., 705 кВт/год., 293 кВт/год., що підтверджується актами про використану електричну енергію (а.с. 36, 38, 40, 42).

Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно з п.6.14 Правил користування електричною енергією перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду.

Згідно розрахунку позивача за червень, липень, серпень, вересень 2010р., різниця між фактично спожитою і договірною величиною складає                          1620 кВт/год., отже двократна вартість різниці становить 1109,40 грн. (а.с. 32).

На оплату визначеної заборгованості відповідачеві були виставлені рахунки  за перевищення договірної величини електроспоживання                               № 44/6857/7/1, №  44/6857/8 № 44/6857/9, № 44/6857/10,  які разом з повідомленнями про перевищення  договірної величини були направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями.

Отже, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду з позовом  за розрахунком позивача цілком обґрунтовано складає 1345,41 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України,  зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю Центр комунальних послуг  «Намив» /54000, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 9, код ЄДРПОУ 32938183/  на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” /54055,                  м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393  на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в державному ощадному банку України, МФО 326461/  1345,41 грн. боргу; 102 грн. державного мита та  236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу   (на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код 24789699).

Видати наказ.          

          Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                        Л.I.Васильєва

дата підписання 23.12.2010р.