Рішення

від 22.12.2010 по справі 4/151/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/151/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" грудня 2010 р.                                                 Справа №  4/151/10

Позивач          Прокурор Арбузинського району в інтересах держави в особі

                    Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,

                    вул. Олени Теліги, буд.8, кім. 58-А, 59, м. Київ, 04112

Відповідач           Фермерське господарство “БАРС”

                    вул. Садова, 15, смт. Арбузинка, Миколаївська область, 55301

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача                – Куча Ю.О. довіреність № 14 від 02.06.10р.

Від відповідача              –не з'явився  

У судовому засіданні присутній прокурор –Коробченко Д.М.

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості по фінансовій підтримці в сумі 17474,42 грн.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями (арк.спр. 26, 30), але вимог ухвал суду від 04.11.10р., 07.12.10р. не виконав, відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.

Розглянувши матеріали справи за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський   суд –

ВСТАНОВИВ:

          Прокурор звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах позивача і просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 58 від 29.11.06р.  суму 17474,42 грн., з якої: 15000,00 грн. –боргу по фінансовій підтримці, пеня в сумі 1528,80 грн. за період з 01.12.09р. по 31.05.10р., інфляція за період з грудня 2009р. по червень 2010р. в сумі  630,00 грн. та  3% річних в сумі 315,62 грн. за період з 01.12.2009 року по 13.08.2010р., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 193, 232 ГК України, ст. 625 ЦК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача та прокурора, виходячи з наступного:

У відповідності ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство», Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення і розвитку фермерських господарств.

          29.11.06р. сторони уклали договір № 58 про надання фінансової підтримки фермерському господарству (арк.спр. 13-14), згідно якого позивач зобов'язувався надати фінансову підтримку на зворотній основі відповідачу в сумі 80000,00 грн., а відповідач зобов'язувався використати їх за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений цим договором строк.

На виконання умов договору № 58  позивач платіжним дорученням № 515 від 05.12.2006р. перерахував відповідачу кошти в сумі 80000,00 грн. (арк.спр. 15).

Пунктами 3.4.2, 4.1, 4.2  договору сторони визначили, що фінансова підтримка надається відповідачу до 29.11.11р. та повертається ним на поворотній основі Укрдержфонду, згідно з встановленим графіком: до 01.12.2007р. в сумі 5000,00 грн., до 01.12.08р. в сумі 10000,00 грн., до 01.12.09р. в сумі 15000,00 грн., до 01.12.10р. в сумі 20000,00 грн., до 29.11.11р. в сумі 30000,00 грн.

22.08.2008р. відповідач сплатив частину фінансової підтримки передбачену договором в сумі 15000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку                                 № 37122004000169 (арк.спр. 16).           

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Проте, відповідач належним чином не виконав умови договору № 58, порушуючи графік, узгоджений в договорі , суму 15000,00 грн. яка підлягала поверненню   01.12.2009р,   не оплатив, що підтверджується розрахунком позивача.

Отже, станом на час розгляду справи заборгованість по фінансовій підтримці відповідача складала 15000,00 грн., яка підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 5.1, 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки, відповідач був  зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу та за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки відповідач сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє за період прострочення.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором, позивачем нараховані пеня в сумі 1528,80 грн. за період з 01.12.09р. по 31.05.10р., інфляція за період з грудня 2009р. по червень 2010р. в сумі  630,00 грн. та  3% річних в сумі 315,62 грн. за період з 01.12.2009 року по 13.08.2010р., які підтверджені розрахунком позивача, відповідачем не заперечені, розмір пені узгоджено сторонами в п.  5.2 договору, тому підлягають задоволенню повністю на підставі  ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 232 ГК України та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85  ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.                    

          Стягнути з фермерського господарства “БАРС” (вул. Садова, 15, смт. Арбузинка, Миколаївська область, код 30221971) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Олени Теліги, буд. 8, кім. 58-А, 59, м. Київ, код 20029342) суму 15000,00 грн. –боргу по фінансовій підтримці, 1528,80 грн. –пені, 630,00 грн. –інфляції та  315,62 грн. –3 % річних.

Наказ видати позивачу.

Стягнути з фермерського господарства “БАРС” (вул. Садова, 15, смт. Арбузинка, Миколаївська область, код 30221971) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31118095700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, отримувач УДК у м. Миколаєві, код банку 826013, код ЄДРПОУ 23626096) суму  174,74 грн. держмита.

Стягнути з фермерського господарства “БАРС” (вул. Садова, 15, смт. Арбузинка, Миколаївська область, код 30221971) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31217264700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, отримувач Держбюджет Центрального району м. Миколаєва, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) суму 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати Южноукраїнській ОДПІ (Арбузинське відділення).

          Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

   Суддя                                                        Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України  та підписано суддею 24.12.2010р.