Рішення

від 27.12.2010 по справі 05/196-10

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05/196-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2010 р.                                                            Справа № 05/196-10

вх. № 6053/5-05

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І. 

при секретарі судового засідання Ніколаєнко Д.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Чернюка В.В. (довіреність від 01.06.10 р.),

 відповідача - Хоменко О.О. (довіреність від 09.07.10 р.),

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Укрпапірінвест" (м. Харків)  

до  ПФ "Кібела" (Харківська обл., м. Мерефа)  

про стягнення 38468,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 38468,45 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №658/03/08 на виготовлення продукції від 25.03.08 р.

Відповідач, в відзиві на позов, заперечує проти позовних вимог та просить у задоволенні позову про стягнення 38468,45 грн. позивачу відмовити, посилаючись на те, що у позовній заяві позивачем наголошено лише на тому, що відповідач свої зобов'язання виконав не повністю, але жодних документів, які підтверджують факт невиконання умов вказаного у позові договору немає, а документи, які були надані позивачем не є належними доказами по справі відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України.

Позивач надав заяву по справі, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості 21799,10 грн., пеню за 182 дні в сумі 2207,98 грн., 3% річних за 689 днів в сумі 1405,03 грн., інфляційні в сумі 5735,19 грн., а також надав розрахунок суми позову.

Розглянувши цю заяву та розрахунок суми позову, суд вважає за необхідне відхилити їх як підписані неуповноваженою особою, оскільки підпис президента позивача Петренко Л.В. в заяві та в розрахунку значно відрізняється від підпису, зробленого в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25.03.08 р. сторони уклали договір №658/03/08 на виготовлення продукції (надалі – договір), за яким виробник (позивач) зобов'язується по заявці замовника (відповідач) виготовити продукцію з застосуванням власних засобів виробництва, із власної сировини під торговою маркою замовника і поставити її замовнику, а останній, в свою чергу, зобов'язується прийняти готову продукцію і оплатити її.

Згідно п. 1.3 договору виготовлення продукції здійснюється окремими партіями рівними або більшими ніж мінімальна партія на підставі підписаних сторонами заявок, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.4 договору поставка продукції здійснюється окремими партіями за необхідністю замовника на підставі підписаних сторонами заявок.

Згідно п. 5.1 договору загальна кількість продукції в кожній партії визначається згідно видаткової накладної, складеної на підставі заявки.

Відповідно до п. 5.2 договору поставка продукції здійснюється транспортом виробника за рахунок виробника на розподільчий центр замовника за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Виробник зобов'язаний здійснити поставку продукції протягом 7 календарних днів з моменту отримання заявки замовника.

Згідно пунктів 4.1, 4.2 та 4.3 договору вартість готової продукції вказується у протоколі узгодження цін, підписаному уповноваженими представниками сторін. Вартість кожної партії виготовленої продукції вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, виходячи із цін, вказаних в протоколі узгодження цін. Загальна сума договору визначається шляхом складення вартості кожної партії продукції по всім видатковим накладним, виданим по договору.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата здійснюється замовником на умовах відстрочки платежу на 60 банківських днів.

Додатковою угодою від 25.03.08 р. до договору сторони визначили найменування продукції, її асортимент та вид.

В протоколі узгодження цін від 23.05.08 р. (додаток №2 до договору) сторони визначили найменування продукції, її характеристику та ціну.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу виготовлену продукцію на загальну суму 80278,94 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, підписаними уповноваженими представниками сторін, та довіреностей відповідача на отримання продукції (т. 1 а.с. 30-62).

Відповідач частково оплатив отриману продукцію в загальній сумі 58479,84 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Відповідач пояснив, що ним було помилково зазначений в платіжних дорученнях як призначення платежу договір №668/03/08 від 25.03.08 р., який не існує, а існує між сторонами тільки договір №658/03/08 від 25.03.08 р., по якому ці платежі і були зроблені.

Позивач прийняв ці платежі та зарахував їх в рахунок погашення заборгованості саме по договору №658/03/08 від 25.03.08 р.

Таким чином заборгованість відповідача за договором становить 21799,10 грн.

Як убачається із змісту договору, договір №658/03/08 на виготовлення продукції від 25.03.08 р., є змішаним договором, який містить умови договорів підряду та поставки.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України по договору підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу по замовленню іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилання відповідача на поставка позивачем продукції за видатковими накладними: №РН-0000024 від 05.06.08 р. на суму 3844,97 грн., №РН-0000025 від 05.06.08 р. на суму 3733,69 грн., №РН-0000026 від 06.06.08 р. на суму 3844,97 грн., №РН-0000027 від 06.06.08 р. на суму 3844,97 грн., №РН-0000028 від 11.06.08 р. на суму 3973,14 грн. та №РН-0000029 від 11.06.08 р. на суму 1280,90 грн. є бездоговірними та такими, що не стосуються суті спору по даній справі, через відсутність в них посилань на договір, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, в інших видаткових накладних, які відповідач визнає як поставку по договору, також відсутні посилання на договір; по-друге, ці видаткові накладні містять такий же асортимент продукції, що і інші видаткові накладні, які відповідач визнає як поставлені по договору. До того ж, асортимент продукції, в цих видаткових накладних відповідає асортименту, вказаному сторонами у договорі.

Посилання відповідача на надані ним копії заявок, як на підставу поставки позивачем тільки вказаної в них продукції по договору, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, як заявив сам відповідач, іншого договору між сторонами не існує, а асортимент поставленої продукції відповідає асортименту, вказаному у договорі; по-друге, надані відповідачем копії заявок не підписані уповноваженим представником позивача, як це передбачено пунктом 1.3 договору, а відтак вказані заявки не можуть бути прийняті судом в якості належного та допустимого доказу підстав поставки позивачем продукції відповідачу по договору.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 21799,10 грн. обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що при порушенні строків здійснення платежів у відповідності до п. 6.1 договору, замовник сплачує виробнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який застосовується пеня, від суми неоплаченої продукції, за кожен день прострочки.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 25.05.08 р. по 30.06.10 р. в сумі 10228,83 грн.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки позивачем зроблено розрахунок з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та без поважних причин не надано на вимогу суду обґрунтованого розрахунку суми пені, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 10228,83 грн. залишити без розгляду.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 5071,54 грн. та 3% річних за період 767 днів в сумі 1368,98 грн.

Оскільки позивачем без поважних причин не надано на вимогу суду обґрунтованого розрахунку та уточнень періоду інфляційних та 3% річних, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 5071,54 грн. та 3% річних за період 767 днів в сумі 1368,98 грн. залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 692, 712, 837 ЦК України, ст.ст. 193, 232, 317 ГК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, п. 5 ст. 81, 82-85 ГПК України,   

ВИРІШИВ:

1. Залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 25.05.08 р. по 30.06.10 р. в сумі 10228,83 грн., інфляційних в сумі 5071,54 грн. та 3% річних за період 767 днів в сумі 1368,98 грн.

2. Решту позову задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми “Кібела” (62472, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 283, Код ЕДРПОУ 30035446) на користь ЗАТ "Укрпапірінвест" (61105 м. Харків, вул. Киргизька, 19. Код ЄДРПОУ 34329468) заборгованість за договором №658/03/08 на виготовлення продукції від 25.03.08 р. в сумі 21799,10 грн., державне мито в сумі 217,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 133,74 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 30.12.10 р.