Постанова

від 13.12.2010 по справі 13504/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" грудня 2010 р.

       справа № 2а-332/08/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

          суддів:                     Юхименка О.В.  Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання:          Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Наукове-виробниче об’єднання «ЕТАЛ»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року по справі № 2а-332/08/0870 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Наукове-виробниче об’єднання «ЕТАЛ»до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -    

        в с т а н о в и л а:

Відкрите акціонерне товариство «Наукове-виробниче об’єднання «ЕТАЛ»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2008 року №0000082350/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31140,0 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилалось на те, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення став Акт від 17.06.08р. №394/23-50-05814256  «Про результати документальної невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Наукове-виробниче об’єднання «ЕТАЛ», код за ЄДРПОУ 05814256 з питань правових відносин по ланцюгу постачання з ТОВ НПК «Торгінфо»код за ЄДРПОУ 33057457, виявлених при дослідженні ланцюга постачання від ТОВ ВКФ «Анод плюс»код за ЄДРПОУ 33706300 до виробника (імпортера) за період з 01.03.2006р. по 30.04.2006р.». В Акті зроблено висновок, про порушення п.1.8, ст.1,  пп.7.3.1, п.7.3, п.7.7.1 п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим у перевіряємому періоді завищено від’ємне значення чистої суми зобов’язань з ПДВ за березень 2006 року на суму 39313,89 грн. та відповідно суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2006 року на суму 8173,89 грн. та серпень 2006 року на суму 31140,0грн., у зв’язку з тим, що до складу податкового кредиту безпідставно включено ПДВ, у розмірі 39313,89 грн., на підставі податкових накладних, які видані ТОВ ВКФ «Анод Плюс».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ВАТ «Наукове-виробниче об’єднання «ЕТАЛ»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що спірні суми ПДВ віднесено до складу податкового кредиту підприємства на підставі податкових накладних, які видані зареєстрованим платником такого податку, що відповідає вимогам пп..7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Олександрійської ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Наукове-виробниче об’єднання «ЕТАЛ»з питань правових відносин по ланцюгу постачання з ТОВ НПК «Торгінфо», виявлених при дослідженні ланцюга постачання від ТОВ ВКФ «Анод плюс»до виробника (імпортера) за період з 01.03.2006р. по 30.04.2006р.

17.06.2008р. Олександрійською ОДПІ складено акт про результати документальної невиїзної перевірки акт від 17.06.08р. №394/23-50-05814256, в якому зроблено висновок, про порушення п.1.8, ст.1,  пп.7.3.1, п.7.3, п.7.7.1 п.п7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит в декларації з ПДВ березень 2006 року, відповідно завищено від’ємне значення чистої суми зобов’язань з ПДВ за березень 2006 року на 39313,89грн., і відповідно завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету за квітень 2006 року на 8173,89грн. та серпень 2006 року на 31140,0грн.

Таких висновків ДПІ дійшла з тих підстав, що податковий кредит у сумі 39313,89грн., сформований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ «Анод Плюс».

З метою дослідження ланцюга постачання ВАТ НВО «Етал»- ТОВ ВКФ «Анод Плюс»до виробника, Олександрійською ОДПІ було направлені запити до інших ДПІ та ТОВ ВКФ «Анод Плюс». Згідно наданих документів, постачальником товарів (матеріалів та комплектуючих) було ТОВ НПК «Торгінфо», яким надано в адресу ТОВ ВКФ «Анод Плюс»податкові накладні на поставлений товар.

На запит Олександрійської ОДПІ, стосовно взаємовідносин ТОВ НПК «Торгінфо»з ТОВ ВКФ «Анод Плюс», від ДПІ у Печерському районі м.Києва отримано відповідь про те, що провести зустрічну перевірку ТОВ НПК «Торгінфо»немає можливості, так як підприємство до ДПІ не звітує з кінця 2007р. та місцем реєстрації не знаходиться.

Позиція Олександрійської ОДПІ, у спірних правовідносинах, полягала в тому, що право на бюджетне відшкодування виникає у разі фактичної сплати сум ПДВ до бюджету, у зв’язку з тим, що вжитими заходами не вдалося підтвердити фактичну сплату до бюджету ПДВ постачальником (ТОВ НПК «Торгінфо»») продавця товару (ТОВ ВКФ «Анод Плюс»), то у позивача не виникло право на бюджетне відшкодування у вказаних звітних періодах.

На підставі складеного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2008 року №0000082350/0, яким ВАТ НВО «Етал»зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 31140,0 грн..

Правомірність та обґрунтованість рішення ДПІ про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31140,0 грн. є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість, Закон передбачає обов’язкову умову - фактичне надходження сум податку на додану вартість до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податку чи його постачальниками зобов’язань зі сплати податку до бюджету, у такого платника податку не виникає право на бюджетне відшкодування. Оскільки податковим органом, з огляду на вжиті заходи, не вдалося встановити фактичну сплату ПДВ до бюджету контрагентом постачальника, то ДПІ правомірно прийняла рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав.

За правилами пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, на виникнення права на бюджетне відшкодуванню впливає правомірність формування податкового кредиту платником податку.

Таким чином, предмет доказування у справах, пов’язаних із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість і бюджетного відшкодування з цього податку, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Відповідно з пп. 7.4.1 Закону України “Про податок на додану вартість ”від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1 Закону (168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав, зокрема, віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що причиною виникнення суми бюджетного відшкодування ПДВ у перевіряємому періоді є наявність від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні 2006 року та не погашеного податковими зобов’язаннями, у частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого ВАТ НВО «Етал»у березні 2006 року.

Причиною виникнення від’ємного значення між податковим зобов’язанням та податковим кредитом є включення до складу податкового кредиту, реєстру отриманих та виданих податкових накладних та декларації з податку на додану вартість ПДВ з вартості придбаного товару від  постачальника ТОВ ВКФ «Анод Плюс».

З метою дослідження ланцюга постачання ВАТ НВО «Етал»- ТОВ ВКФ «Анод Плюс»до виробника, Олександрійською ОДПІ було направлені запити до інших ДПІ та ТОВ ВКФ «Анод Плюс». Згідно наданих документів, постачальником товарів (матеріалів та комплектуючих) було ТОВ НПК «Торгінфо», яким надано в адресу ТОВ ВКФ «Анод Плюс»податкові накладні на поставлений товар.

На запит Олександрійської ОДПІ, стосовно взаємовідносин ТОВ НПК «Торгінфо»з ТОВ ВКФ «Анод Плюс», від ДПІ у Печерському районі м.Києва отримано відповідь про те, що провести зустрічну перевірку ТОВ НПК «Торгінфо»немає можливості, так як підприємство до ДПІ не звітує з кінця 2007р. та місцем реєстрації не знаходиться.

Отже, ДПІ виходила з того, що у випадку якщо не встановлено ланцюга поставки до виробника або імпортера, то неможливо підтвердити і факт уплати ПДВ у вартості товару та відповідно і в бюджет.

З огляду на такі обставини, податковий орган дійшов висновку про те, що оскільки вжитими заходами не вдалося встановити фактичну сплату до бюджету ПДВ постачальником (ТОВ НПК «Торгінфо»») продавця товару (ТОВ ВКФ «Анод Плюс»), то у позивача не виникло право на бюджетне відшкодування у вказаних звітних періодах.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, ДПІ не заперечувався факт господарських операцій між ВАТ НВО «Етал»та ТОВ ВКФ «Анод Плюс», за результатами яких сформовано податковий кредит позивачем у березні 2006 року і вказаний факт підтверджується належним чином оформленими первинними обліковими документами.

Натомість, податковим органом поставлено право позивача на бюджетне відшкодування в залежність від сплати сум ПДВ до бюджету підприємствами-постачальниками товару, в даному випадку в залежність від сплати такого податку ТОВ НПК «Торгінфо».

Такі висновки податкового органу колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.  

У п.1.3. ст..1 Закону №168/97 –ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 Закону №168/97 –ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем чи його постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, в даному випадку між ВАТ НВО «Етал»та ТОВ ВКФ «Анод Плюс», не пливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб’єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускав постачальник товарів –ТОВ НПК «Торгінфо», або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з ТОВ ВКФ «Анод Плюс»було одержання позивачем податкової вигоди.

Крім цього, не довів податковий орган і тих обставин, що постачальник товарів –ТОВ НПК «Торгінфо»не декларував податкові зобов’язані, які виникали з продажу товару, що був поставлений на адресу позивача і відповідно не сплачував до бюджету суми ПДВ. Посилання відповідача на відповідь ДПІ у Печерському районі м.Києва свідчить лише про неможливість проведення перевірки ТОВ НПК «Торгінфо», а не про не сплату останнім податку на додану вартість до бюджету.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржене рішення податкового органу є необґрунтованим і не відповідає критеріям правомірності, які пред’являються до рішень суб’єктів владних повноважень та які визначені ч.3 ст.2 КАС України.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

                                                          ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Наукове-виробниче об’єднання «ЕТАЛ»- задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року по справі № 2а-332/08/0870 -  скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Наукове-виробниче об’єднання «ЕТАЛ»- задовольнити.

Податкове повідомлення рішення №0000082350/0 від 17 червня 2008 року, яке прийнято Олександрійською об’єднаною державною податковою інспекцією –визнати протиправним та скасувати.

            Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена  до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Постанову виготовлено у повному обсязі 20.12.2010р.)

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            О.В. Юхименко

          Суддя:                                                            М.В. Мірошниченко