Рішення

від 15.01.2008 по справі 12/1368-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський

суд

Житомирської

області

10002, м. Житомир, майдан

Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" січня 2008 р.                                                   

 Справа № 12/1368-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді 

судді Сікорська Н.А.

судді 

за участю представників сторін

від первісного позивача Савіцький Р.Є. - дов. № 139  від 19.12.07р., Кухарчук О.О. - директор

від первісного відповідача ОСОБА_1 - дов. №ВКВ №038364 від

19.12.07р., ОСОБА_2 - приватний підприємець

прийняли участь: Павлішина Т.В. - представник Виконавчого комітету

Бердичівської міської ради, дов. №15/130 від10.01.08р.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "Парк культури і відпочинку" (м. Бердичів) 

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (м.

Бердичів)

про звільнення займаних торгівельних кіосків та визнання договору

суборенди від 01.11.2006р. недійсним

та за зустічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_2 (м. Бердичів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк культури і

відпочинку" (м. Бердичів)

про продовження дії договору суборенди від 01.11.06р. з 30.10.07р.

терміном до 30.05.08р. та зобов'язання відповідача встановити на попереднє

місце знаходження, згідно плану міського парку, демонтований кіоск, підключити

електропостачання та водопостачання до орендованих об'єктів.

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у

більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Позивачем пред'явлено позов про звільнення займаних торгівельних

кіосків та визнання договору суборенди від 01.11.2006р. недійсним.

11.12.07р. на адресу господарського суду надійшли зміни до

позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння, згідно

яких позивач просить зобов'язати СПД - фізичну особу ОСОБА_2 звільнити та

передати металеві кіоски до ТОВ "Парк культури і

відпочинку"(а.с.55-56), що не суперечить положенням ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні від 25.12.07р. представником відповідача було

подано зустрічну позовну заяву, згідно якої позивач за зустрічним позовом

просить: визнати дії ТОВ "Парк культури і відпочинку" протиправними

та такими, що перешкоджали користуватися майном з 01.04.07р. по 30.10.07р.;

продовжити дію договору суборенди від 01.11.06р. з 30.10.07р. терміном до 30

.05.08р.; зобов'язати відповідача встановити на попереднє місце знаходження,

згідно плану міського парку, демонтований кіоск, підключити електропостачання

та водопостачання до орендованих об'єктів; винести ухвалу про забезпечення

позову, заборонивши відповідачу вчиняти будь-які дії відносно суборендованого

майна, які перешкоджали б здійсненню позивачем підприємницької діяльності, що

відповідає положенням ст.60 ГПК України.

Вказана позовна заява судом прийнята до розгляду частково в

частині вимог про продовження дії договору суборенди від 01.11.06р. з

30.10.07р. терміном до 30 .05.08р. та зобов'язання відповідача встановити на

попереднє місце знаходження, згідно плану міського парку, демонтований кіоск,

підключити електропостачання та водопостачання до орендованих об'єктів.

В судовому засіданні представники первісного позивача позов

підтримали, з урахуванням  змін до

позовної заяви, проти зустрічного позову заперечили з підстав, викладених у

відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с.134-135).

Представник відповідача за первісним позовом та відповідач проти

позову заперечили, зустрічний позов підтримали з підстав, викладених у

письмових відзивах на позовну заяву та нормативному обгрунтуванні підстав

зустрічного позову (а.с. 84, 129-133).

В порядку ст. 30 ГПК України в судовому засіданні надала пояснення

по справі представник виконавчого комітету Бердичівської міської ради, яка,

зокрема, підтвердила чинність договору оренди від 01.02.02р. на день розгляду

справи.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено таке поняття

як "суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа", натомість у

Цивільному та Господарському кодексах України, в Законі України "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від

15.05.03р. вживається поняття "фізична особа-підприємець", відповідачем

за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом слід вважати фізичну

особу-підприємця ОСОБА_2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників

сторін та представника виконавчого комітету Бердичівської міської ради, господарський

суд

ВСТАНОВИВ:

За даними первісного позивача, відповідно до рішення Бердичівської

міської ради №338 від 31.01.02р. "Про заходи по поліпшенню дозвілевих

послуг населенню міста" (а.с. 76-77) та договору оренди майна №334 від

01.02.06р. відділом комунального майна виконкому Бердичівської міської ради ТОВ

"Парк культури і відпочинку" (позивач) було передано в строкове

платне користування комунальне майно, в тому числі два металевих кіоски.

В подальшому строк дії договору оренди було продовжено згідно

договору №334 від 01.02.06р. до 01.03.10р.

01.11.06р. позивачем було укладено договір суборенди майна з

фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач (а.с.57-60)), згідно якого

останньому передано для здійснення роздрібної торгівлі два металевих кіоски:

"Пролісок" площею 6 кв.м та 

"Ромашка" площею 8 кв.м, що знаходяться за адресою Житомирська

обл., м. Бердичів, вул. Торгова, 5 строком до 30.11.07р.

До закінчення строку дії договору суборенди відповідачу було

надіслано лист-вимогу від 15.10.07р. (а.с.121) про повернення кіосків позивачу,

на який листом було надано відповідь з відмовою передати об'єкт суборенди

(а.с.73). 

На день звернення з позовом до суду та на день вирішення спору

відповідач не повернув орендарю металеві кіоски, що не заперечується сторонами.

Відповідач за первісним позовом проти вимог, викладених у

первісному позові, заперечує і наполягає на продовженні дії договору суборенди

до 30.05.08р., про що зазначив у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.

84,129-131), оскільки вважає, що:

- ТОВ "Парк культури і відпочинку" не являється належним

позивачем по справі, оскільки з приводу законності передачі в оренду цілісного

майнового комплексу КП "Міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.

Шевченка" позивачу за первісним позовом триває комплексна перевірка

органами прокуратури;

- не зважаючи на добросовісне виконання фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_2 умов договору суборенди, починаючи з березня 2007

року з боку відповідача за зустрічним позовом вчинялися дії, спрямовані на

одностороннє припинення дії Договору суборенди, а саме: 19.03.07р., 06.04.07р.

та 14.04.07р. на адресу ОСОБА_2 надійшли листи, відповідно, від 16.03.07р., від

02.04.07р. та від 06.04.07р. (а.с.108-110) з вимогами звільнити кіоски; з

01.04.07р. вчинялися перешкоди в користуванні об'єктами суборенди (а.с.90-92,

132,133).

Викладені у зустрічній позовній заяві вимоги грунтуються на нормах

ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням,

проведеним належним чином, в той час, як на думку позивача за зустрічним

позовом ТОВ "Парк культури і відпочинку" свої зобов'язання за

договором суборенди належним чином не виконав (а.с.132-133). Як доказ

неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за

договором суборенди, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 навела ті ж обставини,

які викладені у відзиві на позовну заяву за первісним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом проти викладених в ньому вимог

заперечив, оскільки не вбачає в своїх діях порушення зобов'язань за договором

суборенди, про що зазначив у письмовому відзиві на зустрічну позовну заяву

(а.с.134-135).

Оцінивши в сукупності матеріали справи та, враховуючи пояснення

представників сторін, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість

вимог первісного позову та безпідставність зустрічних позовних вимог на

підставі слідуючого.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення

цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні

договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог

цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту,

вимог розумності та справедливості. 

Згідно положень ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови

(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є

обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується

передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759

ЦК України).

У відповідності до ст. 288 ГК України та ч.1,2 ст. 774 ЦК України

передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за

згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом; до договору

піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання

сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не

допускається.

Враховуючи, що спір між сторонами виник з приводу виконання

договорів оренди та суборенди комунального майна, при їх укладенні, виконанні

та розірванні обов'язковим також є дотримання вимог Закону України "Про

оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року.

Укладаючи договір №334 від 01.02.02р., сторони дотрималися

вказаних вимог та узгодилили, зокрема, що якщо орендар продовжує користуватися

майном після закінчення строку договору оренди, то за відсутності заперечень

орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк,

який був раніше встановлений договором (п.11.4, а.с.8), що відповідає

положенням ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального

майна", ст. 764 ЦК України, ч.4 ст. 284 ГПК України  та п.11.1.2 "Положення про порядок,

умови оренди та використання коштів, що надходять від оренди комунального

майна, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради Житомирської області

від 10.10.02р. №68. (а.с.142-150).

Аналізуючи надані сторонами документи, суд встановив, що дію

договору №334 було неодноразово продовжено, зокрема до 01.04.07р. та до

01.03.10р., що не суперечить нормам чинного законодавства, умовам вказаного Договору

та не заперечується сторонами, які його уклали.

Факт продовження дії вказаного договору оренди №334, зокрема,

підтверджено листом та рішеннями Бердичівської міської ради Житомирської

області, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.134,139), доказів

визнання його недійсним не надано, будь-які заяви про його розірвання в

матеріалах справи відсутні.

Укладення договору суборенди 

також здійснено у відповідності до норм чинного законодавства. Зокрема,

рішення орендаря (позивача) про передачу кіосків в суборенду погоджено з

наймодавцем, як того вимагає ст. 774 ЦК України, що підтверджено рішенням

Бердичівської міської ради Житомирської області від 25.06.04р. №374

(а.с.120,137), відповідає ст. 22 Закону України "Про оренду державного та

комунального майна" та п.17.1.1 "Положення про порядок, умови оренди

та використання коштів, що надходять від оренди комунального майна,

затвердженого рішенням Бердичівської міської ради Житомирської області від

10.10.02р. №68 (а.с.142-150).

Зі змісту Договору суборенди Додатку №1 (а.с.12-16) до нього

вбачається, що:

- за п. 4.1 строк дії Договору від 01.11.06р. визначено по

30.11.07р.

- за п. 4.2 Договору, якщо жодна сторона за 1 місяць до закінчення

даного Договору не заявить про намір його продовжити, Договір вважається таким,

що сторонами виконаний в повному обсязі та втратив чинність, що не суперечить

ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального

майна", ст. 764 ЦК України, ч.4 ст. 284 ГПК України  та п.11.1.2 "Положення про порядок,

умови оренди та використання коштів, що надходять від оренди комунального

майна, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради Житомирської області

від 10.10.02р. №68. (а.с.142-150).;

- за п. 7.12 Договору, після закінчення терміну дії Договору, якщо

немає згоди орендодавця на його продовження, або у випадку дострокового

припинення (розірвання) Договору, орендар зобов'язався в триденний термін

повернути майно та приміщення згідно акту прийому-передачі, що відповідає

положенням ч.1 ст. 785 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про оренду

державного та комунального майна" та п.21.1.1 "Положення про порядок,

умови оренди та використання коштів, що надходять від оренди комунального

майна, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради Житомирської області

від 10.10.02р. №68 (а.с.142-150).

Оскільки строк дії договору суборенди, як уже зазначалося,

закінчився 30.11.07р. і надані сторонами документи не містять доказів

погодження сторонами його продовження, натомість до матеріалів справи долучено

листи сторін (від 15.10.07р. та 25.10.07р. (а.с.121,122)), з яких вбачається,

що позивач ще до завершення дії договору від 01.11.06р. вимагав повернення йому

об'єктів оренди, то відповідач зобов'язаний був передати позивачу об'кт оренди

у встановленому законом та договором порядку.

Однак матеріалами справи не підтверджується факт передачі

первісним відповідачем об'єкту оренди первісному позивачу, оскільки сторонами

не надано акту приймання-передачі останнього, як передбачено п.7.12 Договору.

Крім того, відповідач, як уже зазначалося, заперечує проти повернення ним

вказаного майна, про що зазначив як у відзиві на позовну заяву так і в

зустрічній позовній заяві.

Водночас суд встановив, що викладені в зустрічній позовній заяві

вимоги є безпідставними, так як продовження дії договору суборенди, з

викладених позивачем за зустрічним позовом обставин, не передбачено ні чинним

законодавством, ні умовами Договору, отже не підлягають задоволенню і вимоги

щодо зобов'язання відповідача встановити на попереднє місце знаходження, згідно

плану міського парку, демонтований кіоск, підключити електропостачання та

водопостачання до орендованих об'єктів.

Що стосується тверджень відповідача за первісним позовом про те,

що  з приводу законності передачі в

оренду цілісного майнового комплексу КП "Міський парк культури та

відпочинку ім. Т.Г. Шевченка" позивачу за первісним позовом триває

комплексна перевірка органами прокуратури, на думку суду її результати жодним

чином не можуть вплинути на результат розгляду спору по даній справі, оскільки

на день розгляду справи договір оренди є чинним, що не заперечується ні

орендарем, ні орендодавцем та підтверджується належними доказами, а дія

договору суборенди, згідно його умов, 

припинилася ще 30.10.07р.

З огляду на викладене вимоги позивача за первісним позовом є

обгрунтованими та заявленими у відповідності до норм чинного законодавства,

тому підлягають задоволенню. В задоволенні зустрічних позовних вимог слід

відмовити, оскільки вони не мають належного правового обгрунтування.

Відповідно до  ст.ст. 32, 34

ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких

господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського

спору.

Ці дані встановлюються шляхом подачі письмових і речових доказів,

висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб,

які беруть участь в судовому процесі.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для

справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими

засобами

Згідно з ст. 33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини,

на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, первісний позов обгрунтований,

підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню. У

задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

Судові витрати за первісним та за зустрічним позовом покладаються

на  фізичну особу- підприємця ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 60, 69,

82-85 ГПК України, господарський суд 

ВИРІШИВ:

1.

Первісний позов задовольнити.

2.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити металевий

кіоск "Пролісок" площею 6 кв.м, що знаходиться за адресою Житомирська

обл., м. Бердичів, вул. Торгова, 5.

3.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити металевий

кіоск  "Ромашка" площею 8 кв.м,

що знаходиться за адресою Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Торгова, 5.

4.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) передати

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк культури і відпочинку"

(13300,  Житомирська обл., м. Бердичів,

вул. Торгова, 5, код 31688835)

-

металевий кіоск "Пролісок" площею 6 кв.м

-

металевий кіоск "Ромашка" площею 8 кв.м,

що

знаходяться за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Торгова, 5. 

5.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк культури і

відпочинку" (13300,  Житомирська

обл., м. Бердичів, вул. Торгова, 5, код 31688835)

-  85,00 грн. державного мита;

-

118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня підписання рішення, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                      

Сікорська Н.А. 

            Дата підписання:

22 січня 2008 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 -сторонам