Постанова

від 23.11.2010 по справі 2а-13365/10/11/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.11.10

Справа №2а-13365/10/11/0170

   о 17 годин 55 хвилин

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   

за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Джанкойської об’єднаної Державної податкової інспекції АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега – Таврія»              

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

 Джанкойський міжрайонний прокурор звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог)  в інтересах держави в особі Джанкойської об’єднаної Державної податкової інспекції АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега – Таврія» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 75901,31грн.    

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Позивач у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив,  про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином та в строк, поштова кореспонденція, направлена на адресу відповідача: м. Джанкой, вул. Промислова,7, повернулася до суду із відміткою «За зазначеною адресою не проживає».

Згідно ч.4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно довідці з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців місцезнаходження відповідача зазначено як: м. Джанкой, вул. Промишлена, 7, у зв’язку із чим, суд дійшов висновку про належність повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів та за відсутністю нез’явившегося представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.  

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега – Таврія» зареєстроване Джанкойською міською радою 28.11.2001р. (а.с.18).

03.12.2001р. відповідач взятий на облік платника податків у Джанкойській ОДПІ за №П-1141, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №305 від 16.09.2010р. (а.с.20).

Таким чином, відповідач є суб’єктом господарювання, платником податків, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від  25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі сплачують земельний податок. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні (ст. 5 Закону України “Про плату за землю”).  

Згідно до ст. 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.  

Положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю” визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 07.08.2002р. №842, відповідач є користувачем земельної ділянки загальною площею 4,2га, розташованої у м. Джанкой по вул. Толстого, 51.  (а.с.23-28). Зазначена земельна ділянка прийнята відповідачем згідно акту приймання – передачі від 23.10.2002р. (а.с.29).

Згідно п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 07.08.2002р. №842 орендна плата встановлюється сторонами у розмірі: на період будівництва – 15279,60грн. за один рік, 1273,30грн. – щомісяця, після здачі в експлуатацію – 76406,40грн. – за один рік, 6367,20грн. – щомісяця.

Згідно додаткової угоди №3 до договору оренди земельної ділянки від 23.08.2002р. реєстр. №211 п. 3.1 договору викладено у новій редакції, згідно якої орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється з 01.01.2010р.: на період будівництва у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 124628,31грн. за рік або 10385,69грн. в місяць; після здачі в експлуатацію у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 623111,76грн. на рік або 51925,98грн. в місяць (а.с.30).

Відповідно податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р., 2010р. орендна плата згідно з договором оренди складає 124628,31грн. (10385,69 щомісячно) (а.с.31-32) та 131996,52грн. (10999,71грн. щомісячно) (а.с.33-35) відповідно.

За результатами невиїзної документальної перевірки з питання сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по терміну сплати 30.11.2009р. складено акт №227/1503/31650508 від 02.02.2010р., яким виявлено порушення, а саме несвоєчасна сплата податкового зобов’язання орендної плати за земельні ділянки (а.с.36-38).

На підставі акту перевірки від 02.02.2010р. позивачем винесено податкове повідомлення – рішення №0003401503/0 від 15.02.2010р. із визначенням суми штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання у розмірі 1038,47грн. (а.с.45), яке отримано відповідачем 19.02.2010р. (а.с.44).

Крім того, за результатами невиїзної документальної перевірки з питання сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по терміну сплати 30.12.2009р. складено акт №2652/1503/31650508 від 16.07.2010р., яким виявлено порушення, а саме несвоєчасна сплата податкового зобов’язання орендної плати за земельні ділянки (а.с.47-50).

На підставі акту перевірки від 16.07.2010р. позивачем винесено податкове повідомлення – рішення №0030381503/0 від 29.07.2010ор. із визначенням суми штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання у розмірі 207,69грн. (а.с.56), яке отримано відповідачем 02.08.2010р. (а.с.55).

13.01.2010р. відповідачу була виставлена перша податкова вимога №1/3 на суму 10385,25грн. (а.с.57), яка була розміщена на дошці оголошень 09.02.2010р. у зв’язку із неможливістю вручення платнику, про що складено акт №1/24-0 від 09.02.2010р. (а.с.58).

11.03.2010р. відповідачу була виставлена друга податкова вимога №2/58 на суму 31789,90грн., яка була розміщена на дошці оголошень у зв’язку із неможливістю вручення платнику, про що складено акт №3/24-0 від 30.03.2010р. (а.с.60).

Крім того, 18.04.2010р. заступника начальника ДОДПІ було винесене рішення №4/24-0 про стягнення коштів та продажу інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.61).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі – Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю”№2535-ХІІ від 03.07.1992 року контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.1.2 ст.1 даного Закону встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно довідки про розрахунки з бюджетом (а.с.78) та розрахунку уточнених позовних вимог, відповідач має заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 75901,31грн., в тому числі штрафні санкції у сумі 207,69грн., які застосовані податковим повідомленням – рішенням №0030381503/0 від 29.07.2010р., та податкове зобов’язання з орендної плати за період січень – липень 2010р. у сумі 76997,97грн.

У встановлені законом строки відповідач не сплатив податкове зобов'язання з орендної плати земельні ділянки державної і комунальної власності   у сумі 75901,31грн., а відтак, позовні вимоги  є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності,  що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює  застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове  відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Статтею 3 Закону України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що активи платника  податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.  

Таким чином, позовні вимоги позивача  про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 75901,31грн. засновані на законі, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.    

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні  23.11.2010р. У повному обсязі постанову складено 29.11.2010р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега – Таврія» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Промислова, 7, код ЄДРПОУ 31650508) заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 75901 (сімдесят п’ять тисяч дев’ятсот одну) грн. 31 коп. на користь місцевого бюджету м. Джанкой, код платежу 13050200 на р\р 33210812700014 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740824.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Москаленко С.А.