ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.12.10
Справа №2а-12153/10/9/0170
(12:10 год.) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Заступника прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консенсус»
про стягнення,
за участю представників сторін:
від прокурора: не з’явився;
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився.
Суть спору: Заступник прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консенсус» заборгованості у сумі 26610,56грн., у тому числі 26379,35грн. орендної плати за землю з юридичних осіб та 231,21грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не сплачені самостійно нарахована орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності та штрафні (фінансові) санкцій, нараховані Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим за несвоєчасну сплату земельного податку.
Ухвалами суду від 21.09.2010р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Цикуренко А.С.
У зв'язку з переведенням судді Окружного адміністративного суду Цикуренко А.С. до Севастопольського апеляційного адміністративного суду, справу передано для здійснення повторного автоматичного розподілу для призначення нового складу суду.
Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями у справі № 2а-12153/10/9/0170 призначено головуючим суддю Кушнову А.О. та справі привласнено номер 2а-12153/10/8/0170.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.10.2010р. справу № 2а-12153/10/8/0170 прийнято до свого провадження суддею Кушновою А.О.
Сторони явку своїх представників у судове засідання 02.12.2010р. не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслана на адресу відповідача судова повістка про виклик у судове засідання повернулася до суду з позначкою пошти: «за закінченням терміну зберігання», що розцінюється судом як відмова від отримання та не є підставою для відкладення розгляду справи або оголошення перерви.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Консенсус» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Керченської міської ради 14.05.1999р., ідентифікаційний код 30411145, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 444341(а.с.32) та довідкою Головного управління державного комітету статистики України в АР Крим № 01-3а/520 від 03.03.2010р. (а.с.20) та знаходиться на обліку в ДПІ в м. Керчи.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов’язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до Інструкції про порядок ведення державними інспекціями оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затвердженої наказом Держаної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. № 276 зі змінами та доповненнями і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 843/11123 від 02.08.2005р., з метою обліку нарахованих і сплачених платежів податковою інспекцією ведуться картки особових рахунків по кожному виду податку.
Судом встановлено, що згідно податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009-2010 роки відповідачем самостійно нарахована орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності з терміном сплати на 31.10.2009р. - 2310,21грн., на 01.12.2010р. - 2311,47грн., на 31.12.2009р. - 2311,47грн., на 02.02.2010р. - 2311,46грн., на 03.03.2010р. - 2447,82грн., на 31.03.2010р. - 2447,82грн., на 01.05.2010р. - 2447,82грн., на 01.06.2010р. - 2447,82грн., на 30.06.2010р. - 2447,82грн., на 30.07.2010р. - 2447,82грн., на 30.08.2010р. - 2447,82грн., сплачено 1,26 грн. Всього заборгованість з орендної плати за земельну ділянку становить 26379,35 грн. (а.с.15-16).
Відповідно до довідки відділу Держкомзему в м. Керчі АР Крим за вих. № 309/01-9 від 05.08.2010р. за ТОВ «Консенсус» обліковуються 1,1450 га забудованих земель, у тому числі землі промисловості (а.с.19).
Крім того, 23.12.2009р. Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Консенсус» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої складеного акт перевірки № 1997/23-1/30411145 від 23.12.2009р. (а.с.11-12).
Перевіркою встановлено, зокрема, порушення термінів слати орендної плати за землю за травень 2009 року в сумі 2311,37грн.
На підставі акту перевірки № 1997/23-1/30411145 від 23.12.2009р. Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000232301/0 від 03.02.2010р., яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 231,21грн. (а.с.13).
Вказане податкове повідомлення – рішення № 0000232301/0 від 03.02.2010р. не було отримано відповідачем, у зв’язку з чим податкове повідомлення – рішення № 0000232301/0 від 03.02.2010р. було розміщене на дошці оголошень, про що було складено акт № 36/23-1/30411145 від 08.02.2010р. (а.с.14).
Доказів оскарження податкового повідомлення – рішення № 0000232301/0 від 03.02.2010р. у встановленому діючим законодавством порядку суду не надано.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю» № 2535-XIII від 03.07.1992р. зі змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю» № 2535-XIII від 03.07.1992р. зі змінами та доповненнями об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Статтею 4 Закону України «Про плату за землю» № 2535-XIII від 03.07.1992р. зі змінами та доповненнями передбачено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Судом встановлено, що відповідач частково погасив заборгованість з орендної плати за земельну ділянку, у результаті чого на момент розгляду справи непогашеною залишилася заборгованість в розмірі 26379,35грн. орендної плати за земельну ділянку.
Судом встановлено, що позивачем на вимогу діючого законодавства на адресу відповідача надсилалися перша та друга податкові вимоги № 1/286 від 04.09.2009р. на суму 70392,59грн. та № 2/301 від 07.10.2009р. на суму 70395,09грн., які були отримані відповідачем 07.09.2010р. та 12.10.09 р., про що свідчать копії поштових повідомлень про вручення, до яких входила і заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 26379,35грн. (а.с.24).
Таким чином, судом встановлено, що за ТОВ «Консенсус» склалася податкова заборгованість в розмірі 26379,35грн. орендної плати за землю з юридичних осіб.
Однак, відповідач обов’язок по своєчасній сплаті сум податків і зборів не виконав.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не сплачені у повному обсязі узгоджені податкові зобов’язання, самостійно визначні у деклараціях.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990р. зі змінами та доповненнями завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-XII (зі змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Сума податкового боргу позивача включає в себе і самостійно визначені відповідачем податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності шляхом подання податкових декларацій.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.06.1991р. із змінами та доповненнями, до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить також плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (із змінами та доповненнями) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.
Відповідно до п.п. «б» п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181 - ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Підпунктом 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181 - ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.
Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 26379,35грн. орендної плати за землю з юридичних осіб та 231,21грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Суд також бере до уваги, що Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.
Примусове стягнення податкової заборгованості передбачене законодавством України як процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Статтею 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 4 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Постанову складено у повному обсязі 02.12.2010року.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консенсус» (98306, АРК, м. Керч, вул. 1-А П’ятирічки, 38-А; ідентифікаційний код 30411145, р/р 26008060126658, № 26053054913167, № 26151000338513 в КРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, або іншого рахунку) податкову заборгованість у сумі 26610,56грн., у утому числі:
- 26379,35грн. на р/р 33215812700019, УДК в АРК м. Сімферополь, код платежу 13050200, до місцевого бюджету м. Керч, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740946;
- 231,21грн. на р/р 33216811700019 до місцевого бюджету м. Керч, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740946.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2010 |
Оприлюднено | 06.01.2011 |
Номер документу | 13363921 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні