Постанова

від 28.12.2010 по справі 42/150-10(54/165-09)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2010 р. № 42/150-10(54/165-09)

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Селі ваненко В.П. - головуючий, суд ді Львов Б.Ю. і Харченко В.М. ,

розглянув касаційну скарг у товариства з обмеженою в ідповідальністю "Берліо-Інте р-Кард", м. Київ (далі - ТОВ "Берл іо-Інтер-Кард")

на постанову Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду від 20.09.2010

зі справи № 42/150-10

за позовом ТОВ "Берліо-Ін тер-Кард"

до фізичної особи - під приємця ОСОБА_2, м. Ха рків (далі - ПП ОСОБА_2)

про стягнення 18791,40 грн.

Судове засідання проведен о за участю представників ст орін:

позивача - Герман М.М.,

відповідача - не з' яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий гос подарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року ТОВ "Б ерліо-Інтер-Кард" звернулося з позовом до ПП ОСОБА_2 про стягнення 13679,34 грн. основного б оргу, 2767,84 грн. пені, 1994,55 грн. інфля ційних та 349,67 грн. річних.

Рішенням господарського суду Харківської області ві д 27.07.2010 (суддя Яризько В.О.), залиш еним без змін постановою Хар ківського апеляційного госп одарського суду від 20.09.2010 (колег ія суддів у складі: суддя Погр ебняк В.Я. - головуючий, судді Афанасьєв В.В., Шевель О.В.), у за доволенні позову відмовлено . Приймаючи зазначені рішенн я, попередні судові інстанці ї виходили з безпідставності та недоведеності позовних в имог.

У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 27.07.2010, пос танову апеляційного суду від 20.09.2010 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні в имоги. Скарга мотивована тим , що постанова апеляційного с уду прийнята з порушенням но рм матеріального права, зокр ема, ст.ст. 525, 526, 627 ЦК України.

Відзив на касаційну скарг у не надходив.

Перевіривши правильніст ь застосування апеляційним с удом норм процесуального та матеріального права, Вищий г осподарський суд України вва жає касаційну скаргу такою, щ о не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку су д дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами поп ередніх інстанцій, 01.07.2008 сторон ами у справі був укладений до говір № 08-64 по обслуговуванню в ідповідача по електронним ка рткам "Berlio Card" для отримання пози вачем від свого імені, за дору ченням та за рахунок відпові дача, в торгових пунктах нафт опродуктів, інших товарів та наданих послуг для забезпеч ення обслуговування автотра нспортних засобів відповіда ча на території України та за межами митної території Укр аїни.

Згідно з умовами вказаного договору позивач зобов' яза вся надати можливість обслуг овування автотранспортних з асобів відповідача на терито рії України та за межами митн ої території України по елек тронним карткам "Berlio Card" в мережі "Berlio Card", а відповідач зобов' яза вся своєчасно оплатити отрим ані по електронним карткам "Ber lio Card" в мережі "Berlio Card" нафтопродукт и, інші товари та надані послу ги.

Відповідно до пункту 2.1 дого вору електронні картки видаю ться клієнтові не пізніше дв ох робочих днів після надход ження на розрахунковий рахун ок позивача грошових коштів згідно рахунку-фактури. Для о тримання електронних карт кл ієнт повинен мати копію свід оцтва платника ПДВ чи докуме нту, що підтверджує, що клієнт не є платником ПДВ, довіреніс ть на отримання картки, паспо рт або інший документ, що посв ідчує особу. Для клієнтів з ін шого міста по додатковій дом овленості сторін можлива дос тавка документів спецпоштою .

Крім того, пунктом 3.1 договор у сторонами передбачена щомі сячна сплата відповідачем ав ансового платежу на рахунок позивача в розмірі, який визн ачається самостійно. Цим же п унктом договору передбачені порядок та строки сплати заб оргованості після отримання відповідачем щотижневої вип иски з рахунку.

Пунктом 3.5 спірного договор у сторонами обумовлено, що по зивач та відповідач щомісячн о проводять звірку взаємороз рахунків з підписанням відпо відно акту. За відсутності на протязі п' яти банківських днів з моменту отримання акт а письмової заяви відповідач а з зазначенням причин немож ливості підписання акта або заперечень по акту, послуги п озивача по договору вважають ся прийнятими відповідачем у повному обсязі, вказаному в а кті та без будь-яких зауважен ь.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач обґрунт овував його тим, що відповіда ч не виконав взяті на себе зоб ов' язання в частині оплати за поставлений товар в сумі 187 91,40 грн., про що свідчить акт пер едачі-приймання обладнання п о договору № 08-64 від 01.07.2008, акти при ймання-передачі робіт від 31.07.20 08 та 31.08.2008, а також акти здачі-при йняття робіт (надання послуг ) № ОУ-0000241 від 31.07.2008 та № ОУ-0000289 від 31.08.20 08.

Сукупності встановлених п о справі обставин суди дали н алежну оцінку і дійшли прави льного висновку про безпідст авність поданого позову.

Згідно із ст. 33 ГПК України ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведеним вимогам процесу ального закону, а також факти чним обставинам справи суди дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів, що він виставив відповідачу рахуно к-фактуру та отримав від ньог о грошові кошти за електронн і картки, як і не довів, що пози вачем та відповідачем була д осягнута домовленість про до ставку карток спецпоштою. Кр ім того, у справі відсутні нал ежні докази перерахування ві дповідачем авансових платеж ів позивачеві, а також отрима ння відповідачем щотижневих виписок від позивача.

Посилання позивача як на підтвердження своїх ви мог на акти приймання-переда чі робіт від 31.07.2008 та 31.08.2008, а також акти здачі-прийняття робіт (н адання послуг) № ОУ-0000241 від 31.07.2008 т а № ОУ-0000289 від 31.08.2008, були дослідже ні судами і правомірно не взя ті до уваги, оскільки вони під писані лише позивачем, підпи с та печатка відповідача на н их відсутні. Не підписаний ві дповідачем також і акт звірк и взаємних розрахунків, скла дений 19.06.2009. Таким чином, суди об ґрунтовано зазначили про те, що вказані документи не є нал ежними та допустимими доказа ми в розумінні ст. 34 ГПК Україн и.

Враховуючи наведене, суди з урахуванням вимог ст.с т. 32, 33, 34, 43 ГПК України, дійшли пра вильного висновку, що позива чем не надано доказів про отр имання та використання відпо відачем електронних платіжн их карток "Berlio Card" у кількості трь ох штук, а отже і про отримання ним послуг за цими картками н а заявлену в позові суму.

Враховуючи зазначене, а та кож з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи в исновків попередніх судових інстанцій не спростовують, с уд не бере їх до уваги і вважає , що оскаржувані судові рішен ня відповідають вимогам чинн ого законодавства і підстав для їх скасування не вбачаєт ься.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК Ук раїни, Вищий господарський с уд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області ві д 27.07.2010 та постанову Харківсько го апеляційного господарськ ого суду від 20.09.2010 зі справи № 42/150- 10 залишити без змін, а касацій ну скаргу товариства з обмеж еною відповідальністю "Берлі о-Інтер-Кард" - без задоволення .

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко