6/120
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" грудня 2010 р.Справа № 6/120
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/120
за позовною заявою комунального підприємства "Теплоенергетик", м. Кіровоград,
до відповідача: колективного мисливсько-рибальського підприємства Кіровоградської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок, м. Кіровоград
про стягнення 11048,66 грн,
Представники сторін:
від позивача - Моргунова Таїсія Олександрівна, довіреність № 7 від 01.07.2010,
від відповідача - участі не брали.
Комунальне підприємство "Теплоенергетик" звернулось до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою про стягнення з колективного мисливсько-рибальського підприємства Кіровоградської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок, 11252,08 грн заборгованості, а саме: 9586,18 грн основного боргу, 972,30 грн інфляційних втрат, 284,72 грн 3% річних, 408,88 грн пені.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості отриманої теплової енергії за договорами про надання послуг по постачанню теплової енергії від дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" № 243 від 08.07.2004 та від комунального підприємства "Теплоенергетик" № 243 від 20.10.2009.
Позивачем було уточнено розрахунок втрат від інфляції, у зв'язку з чим 20.12.2010 надано заяву про зменшення позовних вимог, за змістом якої позивач просить стягнути з відповідача 11048,66 грн заборгованості, а саме: 9586,18 грн основного боргу, 768,88 грн інфляційних втрат, 284,72 грн 3% річних, 408,88 грн пені (а.с. 62, 63).
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбачене Господарським процесуальним кодексом України, а також те, що ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.
В судовому засіданні 20.12.2010 присутнім представником позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримано у повному обсязі.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1680002 від 10.12.2010 (а.с. 41).
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, фактичну можливість подати витребувані документи, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 6/120 в судовому засіданні 20.12.2010 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Енергетичні Технології" (Енергопостачальна організація) та колективним мисливсько-рибальським підприємством Кіровоградської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок (Споживач) 08.07.2004 укладено договір про надання послуг по постачанню теплової енергії № 243 (далі - Договір № 243 від 08.07.2004, а.с. 9 - 11).
За умовами Договору Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах з метою опалення та гарячого водопостачання магазину "Мисливець" (вул. Тімірязєва, 76), а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами у відповідності до форми власності та джерела фінансування, в терміни, передбачені цим договором.
Облік споживання теплової енергії згідно пунктів 5.1, 5.2 Договору № 243 від 08.07.2004 проводиться за приладами обліку. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає Теплопостачальній організації звіт про фактичне отримання теплової енергії не пізніше 26-го числа кожного місяця.
Згідно пункту 6.2 Споживач сплачує за спожиту теплову енергію енергопостачальній організації згідно діючих тарифів з урахуванням щомісячного температурного коефіцієнта на протязі поточного місяця, але не пізніше 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим.
Договір № 243 від 08.07.2004 набув чинності з 10.06.2004 і діє до 31.12.2009 з правом пролонгації (пункти 10.1, 10.4 Договору № 243 від 08.07.2004).
Між Дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" та комунальним підприємством "Теплоенергетик" 15.09.2009 укладено угоду про поступку права на вимогу № 01/09-09 від 15.09.2009, за умовами якої Дочірнє підприємство "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" передає, а комунальне підприємство "Теплоенергетик" приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором абонентів, надалі боржників, згідно переліку, у т.ч. і колективного мисливського-рибальського підприємства Кіровоградської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок (а.с. 22 - 23).
Відповідно до пункту 2 Даної угоди комунальне підприємство "Теплоенергетик" набуває права замість Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" вимагати від боржників належного виконання зобов'язань по розрахункам за використану теплову енергію за договорами згідно Додатку до даної Угоди, а також права вимагати відшкодування інфляційних збитків і інших збитків, що підтверджуються даною Угодою, договорами між Дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" та Боржниками, діючим законодавством.
Господарський суд керується положеннями статей 512-514 Цивільного кодексу України, за змістом яких кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно пояснення позивача дана угода є дійсною (а.с. 42).
Таким чином, до нового кредитора (комунального підприємства "Теплоенергетик") у повному обсязі перейшли усі права первісного кредитора (Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології"), які останньому належали згідно Договору № 243 від 08.07.2004.
Між комунальним підприємством "Теплоенергетик" (Теплопостачальна організація) та колективним мисливсько-рибальським підприємством Кіровоградської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок 20.10.2009 укладено договір № 243 про надання послуг по постачанню теплової енергії від ТЕЦ (далі - Договір № 243 від 20.10.2009, а.с. 12-13).
За умовами Договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення магазину по вул. Тімірязєва, 76, в потрібних йому обсягах в період опалювального сезону з 15 жовтня по 15 квітня, або за окремим рішенням, затвердженим виконкомом Кіровоградської міської ради, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами незалежно від форми власності та джерела фінансування, в терміни, передбачені цим Договором (п. 1.1 Договору № 243 від 20.10.2009).
Відповідно до п.п. 2.2-2.4 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає Теплопостачальній організації звіт про фактичне отримання теплової енергії не пізніше 26-го числа кожного місяця.
У разі встановлення приладів обліку не на межі балансової належності, розрахунок за теплову енергію виконується з урахуванням фактичних втрат тепла на ділянці мережі від цієї межі до місця встановлення розрахункових приладів у розмірі 1 % від кількості відпущеної теплової енергії на кожні 100 м теплотраси.
У розділі 3 Договору сторонами погоджено порядок розрахунків за Договором.
Так, згідно п. 3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктами 3.2-3.3 Договору визначено також, що Споживач сплачує попередню оплату у розмірі до 50 % від вартості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період згідно діючих тарифів до 10 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться на протязі поточного місяця, але не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим.
Розрахунки за отриману теплову енергію проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.
Цей Договір набирає чинності з 20.10.2009 і діє до 31.12.2014 (п. 9.1 Договору).
Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правовідносини за якими регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Договір про постачання енергії та інших ресурсів є консенсуальним, двостороннім та оплатним. Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Відповідно до статті 25 названого Закону теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Основними обов'язками споживача теплової енергії відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору і нормативно-правових актів.
Як зазначає позивач, ним у відповідності до умов Договору № 243 від 08.07.2004 та Договору № 243 від 20.10.2009 здійснювалось постачання теплової енергії відповідачеві.
Теплопостачальною організацією виставлялись відповідні рахунки - фактури на оплату відповідачем отриманих послуг теплопостачання:
- рахунок-фактура № 243/12.08 від 30.12.2008 на суму 709,03 грн;
- рахунок-фактура № 243/01.09 від 31.01.2009 на суму 819,39 грн;
- рахунок-фактура № 243/02.09 від 28.02.2009 на суму 659,28 грн;
- рахунок-фактура № 243/03.09 від 31.03.2009 на суму 866,17 грн;
- рахунок-фактура № 243/04.09 від 08.04.2009 на суму 172,16 грн;
- рахунок-фактура № 243/11.09 від 30.11.2009 на суму 954,28 грн;
- рахунок-фактура № 243/12.09 від 28.12.2009 на суму 909,15 грн;
- рахунок-фактура № 243/01.10 від 29.01.2010 на суму 1889,22 грн;
- рахунок-фактура № 243/02.10 від 25.02.2010 на суму 1734,46 грн;
- рахунок-фактура № 243/03.10 від 31.03.2010 на суму 1399,18 грн;
- рахунок-фактура № 243/04.10 від 19.04.2010 на суму 199,89 грн (а.с. 14-19), всього на загальну суму 10312,21 грн.
Надання позивачем передбачених Договорами послуг з теплопостачання підтверджується також довідками про включення відомчих споживачів (а.с. 47 - 49), звітами показників теплового лічильника (а.с. 52 - 57).
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договорами належним чином не виконував, сплатив заборгованість лише частково в сумі 726,03 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 50 - 51).
Залишок заборгованості становить 9586,18 грн.
Існування за відповідачем заборгованості за надані послуги з теплопостачання позивач підтверджує також відповідним розрахунком нарахування теплової енергії помісячно за весь період заборгованості (а.с. 3), а також актами звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2010 (а.с. 30) та станом на 25.11.2010 (а.с. 60).
18.05.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією № 761 про необхідність сплати Споживачем суми заборгованості в триденний термін з моменту отримання даної претензії, яка отримана ним 19.05.2010, про що свідчить підпис про одержання претензії відповідачем (а.с. 24), однак відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.
В результаті викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.
За приписами частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до пп. 3.2.1 Договору № 243 від 08.07.2004, пп. 5.2.7 Договору № 243 від 20.10.2009 Споживач взяв на себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договорами.
Доказів сплати суми боргу за послуги теплопостачання в розмірі 9586,18 грн відповідач до суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Разом з тим, за правилами частини 1 статті 530 якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 9586,18 грн господарським судом задовольняються в повному обсязі.
Позивачем також заявлено до стягнення 768,88 грн інфляційних втрат, 284,72 грн 3% річних, 408,88 грн пені.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за невиконання останнім зобов'язання в розмірі 408,88 грн за період з 11.12.2009 по 08.06.2010, господарський суд враховує, що сторонами в пп. 6.3.8. Договору № 316 від 20.10.2009 передбачено сплату споживачем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Згідно частини 4 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.
За частиною 5 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Наданий позивачем розрахунок пені відповідає зазначеним нормам законодавства та умовам договору, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 11.12.2009 по 08.06.2010 в розмірі 408,88 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказане право кредитора є самостійним способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наявність підстав для стягнення зазначених платежів не потребує обов'язкового їх зазначення в умовах договору.
Порядок проведення підрахунку збитків від інфляції врегульовано Листом Верховного суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".
Відповідно до даного листа, розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції здійснюється шляхом перемноження суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення сплати заборгованості.
За даних обставин, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з січня 2009 року по листопад 2010 року в розмірі 768,88 грн (а.с 63) та 3 % річних за період з 16.01.2009 по 11.11.2010 в розмірі 284,72 грн (а.с. 4) підлягають задоволенню.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Відповідно до пункту 4.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" із подальшими змінами, якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з колективного мисливсько-рибальського підприємства Кіровоградської обласної організації українського товариства мисливців і рибалок (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, буд 76, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 23229171, р/р не відомі) на користь комунального підприємства "Теплоенергетик" (25002, м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20, р/р 26006980040080 в ЦРВ ВАТ "Мегабанк" МФО 351629, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24153576) - 9586,18 грн основної заборгованості, 768,88 грн збитків від інфляції, 284,72 грн 3 % річних, 408,88 грн пені; а також 110,49 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя В.Г.Кабакова
Повне рішення складено 23.12.2010.
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2010 |
Оприлюднено | 10.01.2011 |
Номер документу | 13376533 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні