Постанова

від 16.11.2010 по справі 1/211-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/211-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2010  року                                                           Справа №  1/211-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі: Коваль Ю.Ю.

за участю представників сторін:       

від позивача :  Ангелов Є.М., представник, довіреність б/н від 02.06.10;

від відповідача:  Грудне В.А., представник, довіреність № 423 від 11.11.10;

від відповідача: Семенко Н.М., представник, довіреність №296 від 08.07.10;

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010 року у справі № 1/211-10

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ 

до Державного вищого навчального закладу “Дніпропетровський політехнічний коледж”, м. Дніпропетровськ 

про визнання договору укладеним, -

                                                       ВСТАНОВИВ:

       Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010 року у справі № 1/211-10 (суддя Рудь І.А.) в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем при зверненні до суду із даним позовом було порушено порядок та строки, встановлені ст.188 Господарського кодексу України. А саме те, що позивач після отримання від відповідача листа про відмову вносити зміни до спірного договору, звернувся до господарського суду з порушенням встановленого Господарським кодексом України двадцятиденного строку.

        Не погодившись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області у від 22.07.2010 року у справі № 1/211-10 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

        Посилається на невірне трактування господарським судом норм ст.188 ГК України, оскільки: “... цією нормою передбачено можливість звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів, при цьому прямо не передбачено, що таке звернення може бути здійснено тільки впродовж двадцяти днів з моменту отримання відповіді”.

        У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

        Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав:       

 Відповідно до  ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей,  передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

       Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.1998 року між сторонами укладений договір про постачання електричної енергії № 523/3-38 (надалі - Договір), який діє в редакції додаткової угоди № 4/562 від 15.01.2008 року, укладеної між сторонами із протоколом розбіжностей (а.с.11-19).

З метою внесення змін до Договору  позивач супровідним листом № 00151/674 від 08.04.2010 року направив для підписання на адресу відповідача додаткову угоду до Договору  (а.с.10, 20).

З позовної заяви вбачається, що необхідність укладання додаткової угоди до Договору викликана наявністю у відповідача субспоживачів, в зв'язку з чим відповідач згідно п. 3.26 Правил користування електричною енергією має організувати такий розрахунковий облік, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків.   

         Листом № 155 від 16.04.2010 року відповідач повідомив позивача про відмову вносити зміни до Договору та запропонував всі подальші відносини між сторонами з цього приводу вирішувати в судовому порядку (а.с.8).

       Суд неправомірно послався на необхідність  звернення з позовом у  двадцятиденний строк після отримання відповіді про відмову вносити зміни до Договору, оскільки така вимога ст.188 ГК України не передбачена, що випливає із змісту даної норми та про що правильно зазначено в апеляційній скарзі.

        Таким чином, відмова суду в задоволенні позову з цих підстав є неправомірною.

        Однак вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки вони визначені як визнання договору укладеним, однак  по суті стосуються зобов'язання відповідача внести зміни до вже укладеного та діючого договору між позивачем та відповідачем, що може бути предметом окремого спору.

        Таким чином вимоги  про визнання укладеним договору про постачання електричної енергії від 19.02.1998 року з доповненнями згідно з додатковою угодою (без зазначенням позивачем її дати та номеру)  задоволенню не підлягають.

       Враховуючи, що резолютивна частина оскаржуваного рішення теж стосується відмови в позові, його слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

       Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу  України, суд, -  

                                                    ПОСТАНОВИВ :

       Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

       Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010 року у справі № 1/211-10 залишити без змін.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського Суду України.

  Головуючий суддя:                                                                        Т.А. Верхогляд

  Суддя:                                                                                               Л.М. Білецька

  Суддя:                                                                                               І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 30.12.2010 року.