Рішення

від 20.12.2010 по справі 15/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/250

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.12.10 р.                                                                                    Справа № 15/250                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт регіон снаб” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 33654064)

до відповідача закритого акціонерного товариства “Феоніс” с. Розівка (код ЄДРПОУ 32357650)

про стягнення основного боргу в сумі 615954,00 грн., пені в сумі 29623,28 грн., 3% річних у розмірі 6086,98 грн., інфляції в сумі 25468,47 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Оболенцева Г.О. за довіреністю № 10/11-24 від 24.11.2010 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт регіон снаб” м. Донецьк до закритого акціонерного товариства “Феоніс” с. Розівка про стягнення основного боргу в сумі 615954,00 грн., пені в сумі 29623,28 грн., 3% річних у розмірі 6086,98 грн., інфляції в сумі 25468,47 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/250, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. Позивач надав до суду витяг з ЄДР серії АЕ № 409499 станом на 30.11.2010 р., з якого вбачається, що ЗАТ “Феоніс”, ідентифікаційний код 32357650, зареєстровано за адресою: 86221, Донецька область, с. Розівка, вул. Степова, буд. 2. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання ухвал суду відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2010 р. сторони уклали договір № 10/16, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар, найменування, кількість та інші умови поставки якого вказуються в специфікаціях до договору, що є його невід'ємною частиною.

Пунктами 2.1, 3.1 договору передбачено, що якість та ціна товару обумовлюються в специфікаціях.

Згідно п. 10.1 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010 р., а по невиконаним зобов'язанням – до повного їх виконання.

Відповідно до п. 10.9 договору всі зміни та доповнення до даного договору дійсні тільки за умови, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані обома сторонами.  

Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія міститься в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 10/16 від 18.03.2010 р. ним за період з 24.06.2010 р. по 26.06.2010 р. було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними: №  SR–0000300 від 24.06.2010 р. на суму 134583,00 грн., №  SR–0000301 від 25.06.2010 р. на суму 139148,50 грн., №  SR–0000311 від 26.06.2010 р. на суму 472222,50 грн. Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписами представників відповідача в графі „Прийняв” та відбитками печатки, а також актами прийому–передачі товару, товарно–транспортними накладними, рахунками–фактурами, довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за спірними видатковими накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 10/16 від 18.03.2010 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки в спірних видаткових накладних та рахунках–фактурах вказаний саме договір № 10/16 від 18.03.2010 р. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Відповідач отриманий товар оплатив частково, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість на користь позивача склала 615954,00 грн. В обґрунтування факту здійснення часткових оплат відповідачем позивач надав до суду завірені копії банківських виписок з відмітками банку про проведення платежу.

В підтвердження вказаної суми заборгованості позивач надав до суду завірену копію акту звірки взаєморозрахунків між сторонами за 1 півріччя 2010 р., згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача складала 1345954,00 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Позивач направив відповідачу лист № 1009/28–1 від 28.09.2010 р. з вимогою оплатити товар, отриманий за спірними видатковими накладними. Факт направлення позивачем та отримання відповідачем даного листа підтверджується фіскальним чеком № 3872 від 29.09.2010 р. та повідомленням про вручення 01.10.2010 р. рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача. Завірені копії листа, чеку, повідомлення містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 10/16 від 18.03.2010 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою з врахуванням видаткових накладних та актів прийому–передачі товару містить усі необхідні та істотні умови для договору поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно п. 5.2 договору № 10/16 від 18.03.2010 р. умови оплати погоджуються сторонами в специфікаціях. Відповідно до п. 5.4 договору за згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не суперечать законодавству України.

Позивач додав до позову завірені копії специфікацій № 4 від 22.06.2010 р. та № 5 від 23.06.2010 р. до спірного договору за власним підписом. З письмових пояснень № 1012/08–4 від 08.12.2010 р. позивача вбачається, що вказані специфікації відповідачем підписані не були. Стосовно найменування, кількості, асортименту та ціни товару роль специфікацій до договору виконують видаткові накладні та акти прийому–передачі товару. Але у вказаних документах відсутні умови та строки оплати за товар.

Таким чином, фактично сторонами не були погоджені умови та строки оплати товару, у зв'язку з чим для врегулювання спірних правовідносин застосуванню підлягає загальна правова норма, передбачена ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Моментом пред'явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем листа № 1009/28–1 від 28.09.2010 р. з вимогою сплатити суму заборгованості за товар, переданий за спірними видатковими накладними. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з того, що вимога була отримана відповідачем 01.10.2010 р. (згідно поштового повідомлення, яке є в матеріалах справи), семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 02.10.2010 р. по 08.10.2010 р. включно, а вже з 09.10.2010 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити в установлений законом строк вартість отриманого від позивача товару на суму 615954,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 7.2  договору, нарахував відповідачу за період з 06.07.2010 р. по 04.11.2010 р. пеню в сумі 29623,28 грн., а також, керуючись ст. 625 ЦК України, інфляцію в розмірі 25468,47 грн., 3% річних в сумі 6086,98 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати товару по договору покупець несе відповідальність у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від несплаченої в строк суми за кожний день прострочення оплати.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. в частині того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та з врахуванням обмеженого періоду нарахування пені 6–ти місячним строком, передбаченим ст. 232 ч. 6 ГК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунку суми пені, інфляції та 3% річних судом встановлено, що позивач при розрахунку невірно визначив початок прострочення оплати, оскільки прийняв до уваги строк оплати згідно специфікацій, які не були погоджені сторонами, не врахувавши при цьому норми ч. 2 ст. 530 ЦК України. Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається.

За власними розрахунками суду сума пені, 3% річних та інфляції нараховуються за період з 09.10.2010 р. (початок прострочення згідно ст. 530 ЦК України) по 04.11.2010 р. (кінець періоду прострочення, визначений самим відповідачем).

Сума пені за розрахунками суду складає: 615954,00 грн. х 15,5% х 27 днів : 365 днів = 7062,38 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 29623,28 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 7062,38 грн. В частині стягнення пені на суму 22560,90 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Сума інфляції за розрахунками суду з урахуванням рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України № 62–97р від 03.04.1997 р., нараховується за жовтень–листопад 2010 р. та складає: 615954,00 грн. х 100,8% = 4927,63 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляції в розмірі 25468,47 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 4927,63 грн. В частині стягнення інфляції на суму 20540,84 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Сума 3% річних за розрахунками суду складає: 615954,00 грн. х 3% х 27 днів : 365 днів = 1366,91 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 6086,98 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 1366,91 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 4720,07 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволення позовних вимог покладаються на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Феоніс” (юридична адреса: 86221, Донецька область, с. Розівка, вул. Степова, буд. 2; код ЄДРПОУ 32357650; рахунок 2600001517992 в Філії АТ „Укрексімбанк” в м. Донецьку, МФО 334817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт регіон снаб” (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 1; фактична адреса: 83015, м. Донецьк, пр. Миру, 15; код ЄДРПОУ 33654064; рахунок 26007000000352 в ПАТ „Банк Камбіо” м. Київ, МФО 380399) суму 629310,92 грн. (а саме: основний борг на суму 615954,00 грн., пеню в розмірі 7062,38 грн., 3% річних в сумі 1366,91 грн., інфляцію в розмірі 4927,63 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 6293,11 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,33 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на суму 22560,90 грн., 3% річних на суму 4720,07 грн., інфляції на суму 20540,84 грн.

У судовому засіданні 20.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 22.12.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Богатир К.В.