Рішення

від 26.11.2010 по справі 2-772

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  2 – 772  

2010 рік  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 26 листопада 2010  року. Теофіпольський районний суд Хмельницької області  

     в особі: головуючого – судді  СТЕЦЮКА  І.С.  

     при секретарі   ДАВИДЮКУ  О.І.  

розглянувши у  попередньому судовому засіданні цивільну справу за   позовом    ОСОБА_1 до Комунального підприємства Телерадіокомпанія                   « Теофіполь», Теофіпольської районної ради Хмельницької області,  Теофіпольської районної державної адміністрації про  стягнення заборгованості по заробітній платі,  середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків виплати  та стягнення  моральної шкоди

  В С Т А Н О В И В  

 У липні 2010 року позивачка  звернулася  до  суду  із    позовом  до Комунального підприємства Телерадіокомпанія « Теофіполь» (далі ТРК «Теофіполь), Теофіпольської районної ради,  Теофіпольської районної державної адміністрації про  стягнення заборгованості по заробітній платі,  середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків виплати вимушеного прогулу та стягнення  моральної шкоди.  

У судовому засіданні  позивачка свої вимоги підтримала та пояснила що з 17 жовтня 2008 року не працює, зараз знаходиться у  відпустці по догляду за дитиною, фактично перебуває на утриманні батьків а тому затримкою розрахунку протягом такого тривалого часу їй дійсно були заподіяні моральні страждання, вона не мала можливості належно організувати своє життя. Просила суд позовні вимоги повністю задовольнити.  

Представник позивачки  позовні вимоги  підтримав і пояснив що  з  20 серпня  по 31 жовтня 2007 року вона працювала  завідувачем інформаційно-аналітичного відділу, а з  31 жовтня 2007 року по 17 жовтня 2008 року  ведучою - редактором ТРК «Теофіполь».  

Наказом № 24 від 17 жовтня 2008 року вона була звільнена з посади ведучої – редактора ТРК «Теофіполь» за угодою  сторін. Однак при  звільненні  повний розрахунок з позивачкою проведений не був у зв’язку із чим утворилася заборгованість по заробітній платі   яка на  день розгляду справи складає 4193 грн. 61 коп.  

Оскільки  повний розрахунок з позивачкою проведений не був ТРК «Теофіполь», виходячи з вимог ст.. 117  КЗпП України, зобов’язана виплатити позивачці середній заробіток за час затримки розрахунку сума якого складає 14266 грн. 10 коп.  

Крім того ТРК «Теофіполь» зобов’язана виплатити позивачці  компенсацію втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків  виплати заробітної плати розмір якої складає 688 грн. 52 коп.  

Вважає що   порушенням строків виплати заробітної плати протягом такого тривалого часу  позивачці була  заподіяна моральна шкода  розмір якої становить 2500 гривень.  

Тому просив районний суд стягнути  з відповідачів на користь позивачки належну їй заробітну плату в сумі 4193 грн. 61 коп.,  середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі  14266 грн. 10 коп.,  компенсацію втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків  виплати заробітної плати в сумі 688 грн. 52 коп. та 2500 грн. на відшкодування  моральної шкоди а всього стягнути  21648 грн. 23 коп. Пояснив, що стягнення  середнього заробітку за затримку розрахунку проводиться  за період до проведення цього розрахунку а якщо розрахунок не проведений  то  на день  винесення рішення судом. Однак як представник позивачки, за погодженням з нею, просив  стягнення середнього  заробітку за затримку розрахунку проводити виходячи із вимог позовної заяви.  

Представник відповідача  – ТРК «Теофіполь» позовні вимоги визнала  частково і пояснила що  дійсно  перед позивачкою  є заборгованість по заробітній платі в сумі  4193 грн. 61 коп. яку  необхідно  погасити. Пояснила що  ця  заборгованість  не  погашена із-за  важкого    фінансового становища  ТРК «Теофіполь». Не заперечувала і проти задоволення вимог щодо стягнення компенсації. Інші вимоги  не визнала  та просила їх залишити   без задоволення  оскільки вимоги щодо стягнення  середнього заробітку не спів мірні із розміром заборгованості, а  доказів  щодо заподіяння моральної шкоди  позивачка суду не надала..  

Представник Теофіпольської районної ради  позовні вимоги не визнав  частково. Вважає що  вимого щодо  стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення  компенсації необхідно задовольнити частково, вимоги щодо стягнення  середнього заробітку за затримку розрахунку необхідно задовольнити у розмірі  середньомісячного заробітку позивачки, а  вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволенню  не підлягають.  

Представник Теофіпольської районної  державної адміністрації позов  визнала  частково. Разом з тим вважає   що  позивачка у трудових  відносинах з Теофіпольською районною  державною адміністрацією не перебувала а тому ніяких виплат на користь позивачки вона проводити не повинна.  

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали  справи суд приходить до висновку  про те, що позов необхідно задовольнити  частково.  

Судом встановлено що позивачка  дійсно з  20  серпня 2007 року по 17 жовтня  2008 року перебувала у трудових відносинах  з ТРК «Теофіполь» у якій до 31 жовтня 2007 року працювала завідувачем інформаційно-аналітичним відділом а до 17 жовтня 2008 року  ведучою-редактором. Вказані  обставини підтверджуються  поясненнями сторін,   довідкою ТРК «Теофіполь» № 21 від 25.05.10;  копією її трудової книжки яка є у матеріалах справи, копіями  наказів ТРК «Теофіполь» від 20 серпня 2007 року про призначення позивачки завідувачем інформаційно-аналітичним відділом ТРК «Теофіполь», № 24 від 17 жовтня 2008 року  про звільнення з посади ведучої-редактора ТРК «Теофіполь» за згодою сторін, іншими доказами у справі.  

Згідно ст.. 116 КЗпП України  при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від  підприємства, проводяться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення  не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення  звільненим працівником вимоги про розрахунок.  

Із пояснення сторін, довідки ТРК «Теофіполь»  № 21 від 25 травня 2010  року встановлено, що  розрахунок з позивачкою до цього часу не проведений. Заборгованість по заробітній платі складає  4193 грн. 61 коп. Розмір заборгованості визначений з відрахуванням  передбачених податків та обов’язкових платежів. Вказана обставина визнана сторонами, ніким не оспорюється а тому не вимагає доведення у суді.  

Як встановлено у судовому засіданні  позивачка у день звільнення не працювала. Однак її неодноразові  вимоги щодо  проведення розрахунку з якими вона зверталася і усно і письмово до ТРК «Теофіполь», до голови  Теофіпольської районної  державної адміністрації та голови Теофіпольської районної ради виконані не були. Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін,  вказаною довідкою ТРК «Теофіполь»  № 21  від 25 травня 2010 року, іншими обставинами справ.  

     Оцінюючи викладені обставини справи у їх сукупності суд приходить до висновку про правомірність вимог позивачки щодо  стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі  4193 грн. 61 коп.  

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що  у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, вказані в ст.. 116 КЗпП України, підприємство зобов’язане  виплатити працівникові  його середній заробіток  за весь час затримки по  день фактичного розрахунку.  

Позивачка просила суд  стягнути з відповідача  ТРК «Теофіполь» за 431 день затримки розрахунку  середній заробіток в розмірі  14266 грн. 10 коп. Визнаючи вказані вимоги правомірними суд,   оцінюючи обставини справи у їх сукупності, враховуючи що позивачка після звільнення  працювала спеціальним кореспондентом районної газети і отримувала заробітну плату,  із позовом про стягнення заробітної плати та середнього заробітку звернулась в суд лише через  рік і девять місяців,  приймаючи до  уваги              неспівмірність середнього заробітку  за час затримки розрахунку із розміром заборгованості по заробітній платі суд приходить до висновку про необхідність задоволення цих вимог в сумі  3000 грн..  

Суд приходить до висновку про те, що  відсутність коштів для виплати позивачці не  можуть бути прийняті судом  оскільки вказана  обставина не є поважною причиною для невиплати заробітної плати працівникові при його звільненні  і не виключає відповідальності роботодавця.  

Суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивачки щодо компенсації втрати частини доходів у зв’язку із затримкою розрахунку.  

Відповідно до  статті  першої Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку  із порушенням строків їх виплати»  підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Пунктом 4  постанови КМУ від 21 лютого 2001 року «Про затвердження  Порядку проведення  компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням   термінів їх виплати»  компенсація обчислюється як добуток нарахованого але не виплаченого  грошового  доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення компенсації, поділений на 100.  

Виходячи із  розрахунку позивачки, перевіреного судом,  який визнаний сторонами і ніким не оспорюється  суд  приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивачки щодо стягнення з відповідача 688 грн. 52 коп. на відшкодування втрати  частини доходів у зв’язку із  затримкою  розрахунку.  

Позивачкою заявлені вимоги про стягнення з відповідача і моральної шкоди заподіяної  порушенням її прав на своєчасний і повний  розрахунок за  працю.  

Відповідно ст.. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові  проводиться у разі, якщо  порушення його законних прав  призвели до моральних страждань.  

У судовому засіданні встановлено що  майже два роки заробітна плата позивачці виплачена не була, вона   змушена була неодноразово звертатися  до відповідачів  з вимогою про проведення розрахунку. Викладене свідчить про те, що позивачка  дійсно пережила моральні  страждання чим їй дійсно була заподіяна моральна шкода яка повинна бути відшкодована відповідачем.  

Однак виходячи із принципу розумності та справедливості суд приходить до висновку що  на відшкодування моральної шкоди  необхідно стягнути. 500 грн..  

      Виходячи з наведеного,  керуючись  ст.. ст..94, 116, 117, 233  КЗпП,  ст.. 10, 60, 212- 215  ЦПК України, районний суд  

  В И Р І Ш И В    

 Позовом    ОСОБА_1 до Комунального підприємства Телерадіокомпанія « Теофіполь», Теофіпольської районної ради Хмельницької області,  Теофіпольської районної державної адміністрації про  стягнення заборгованості по заробітній платі,  середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків виплати  та стягнення  моральної шкоди задовольнити частково.  

Стягнути із Комунального підприємства Телерадіокомпанія «Теофіполь» на користь  ОСОБА_1 4193 грн. 61 коп. на погашення заборгованості по заробітній платі,  3000  грн..  середнього заробітку за час затримки розрахунку,  688 грн. 52 коп. компенсації у зв’язку із втратою частини доходів внаслідок затримки розрахунку,   500 грн.. моральної шкоди а всього стягнути 8382 грн. 13 коп.  ( вісім  тисяч триста вісімдесят дві  грн.13  коп..) а також  51 грн. судового збору на користь держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана у Апеляційний суд Хмельницької області  через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення можуть оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Головуючий