Ухвала

від 23.12.2010 по справі 15/256пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/256пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                               У  Х  В  А  Л  А  

23.12.10 р.                                                                                                 Справа № 15/256пд           

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області (код ЄДРПОУ 22006090)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-монтажне налагоджувальне підприємство “Донтеплосервіс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31501417)

про визнання договору постачання № 221/551 від 16.12.2009 р. недійсним та зобов'язання відповідача та третьої особи виконати певні дії

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державне підприємство “Красноармійськвугілля” (код ЄДРПОУ 32087941)

за участю представників сторін:

від позивача: Філипенко Є.С. за довіреністю № 05-13-11-17/11633 від 21.10.2010 р.

від відповідача: Жуковська Т.Р. за довіреністю № 30 від 09.12.2010 р.

від третьої особи: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-монтажне налагоджувальне підприємство “Донтеплосервіс” м. Донецьк про визнання договору постачання № 221/551 від 16.12.2009 р. недійсним та зобов'язання відповідача та третьої особи виконати певні дії.

Ухвалою суду від 26.11.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/256пд. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, державне підприємство “Красноармійськвугілля”, розгляд справи був призначений на 09.12.2010 р., сторони та третя особа зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Суть спору між сторонами полягає в наступному:

Красноармійським міжрайонним контрольно–ревізійним відділом була проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово–господарської діяльності державного підприємства “Красноармійськвугілля” за період з 01.11.2009 р. по 01.03.2010 р., результати якої викладені в акті № 16 від 12.04.2010 р., завірена копія якого додана до позову.

В ході ревізії встановлено, що в порушення вимог пунктів 1.3, 2.2.1, 2.2.9 Інструкції про порядок розпорядження майном підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17.06.2009 р. № 246, ДП “Красноармійськвугілля” було проведено відчуження обладнання (економайзер ЕБ–1–646, заводський номер 424) на користь суб'єкта недержавної форми власності – ТОВ “Ремонтно-монтажне налагоджувальне підприємство “Донтеплосервіс” згідно договору постачання № 221/551 від 16.12.2009 р. за договірною ціною 220000,00 грн. без дозволу Міністерства вугільної промисловості України та дотримання вимог щодо конкурсних засад відчуження державного майна. На підставі ст.ст. 203, 207, 215, 216, 227 ЦК України позивач вважає договір таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що спричинює його недійсність.

Позивач направив керівнику ДП “Красноармійськвугілля” вимогу № 40–13/620 від 12.05.2010 р. про отримання відповідного дозволу на відчуження обладнання в Міністерстві вугільної промисловості України, в іншому випадку вимагалося звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору постачання № 221/551 від 16.12.2009 р. з метою повернення обладнання. Завірені копії вимоги № 40–13/620 від 12.05.2010 р. та договору постачання № 221/551 від 16.12.2009 р. містяться в матеріалах справи.

На запит Красноармійського міжрайонного контрольно–ревізійного відділу № 40–13/405 від 24.03.2010 р. виробник спірного обладнання ЗАТ „Укркотлосервіс” надав інформацію про вартість економайзеру ЕБ–1–646 станом на грудень 2009 р. в розмірі 680000,00 грн. Завірена копія листа ЗАТ „Укркотлосервіс” № 02/104 від 25.03.2010 р. додана до позову. Позивач посилається на те, що ДП “Красноармійськвугілля” було відчужено об'єкт державної власності за ціною, нижчою від ціни виробника на 460000,00 грн. (680000,00 грн. (ціна, визначена ЗАТ „Укркотлосервіс”) – 220000,00 грн. (фактично оплачена покупцем сума за договором постачання № 221/551 від 16.12.2009 р.) = 460000,00 грн.).

Відповідач надав до суду довідку (вх. № 02–41/55625 від 21.12.2010 р.), в якій повідомляється наступне:

У зв'язку з тим, що ТОВ “Ремонтно-монтажне налагоджувальне підприємство “Донтеплосервіс” не знайшло покупця на економайзер ЕБ–1–646, він був розібраний на 104 труби, частково реалізовані протягом 2010 року. Станом на 20.12.2010 р. у ТОВ “Ремонтно-монтажне налагоджувальне підприємство “Донтеплосервіс” знаходяться на обліку як товар – труби економайзерні у кількості 31 одиниця.

За вказаних обставин позивач просив суд визнати договір постачання № 221/551 від 16.12.2009 р. недійсним; зобов'язати ТОВ “Ремонтно-монтажне налагоджувальне підприємство “Донтеплосервіс” повернути ДП “Красноармійськвугілля” в натурі отриманий за договором постачання № 221/551 від 16.12.2009 р. економайзер ЕБ–1–646, заводський номер 424; зобов'язати ДП “Красноармійськвугілля” після отримання в натурі економайзеру ЕБ–1–646, заводський номер 424, повернути ТОВ “Ремонтно-монтажне налагоджувальне підприємство “Донтеплосервіс” отримані за договором постачання № 221/551 від 16.12.2009 р. кошти в сумі 220000,00 грн.; у разі неможливості повернення в натурі економайзеру ЕБ–1–646, заводський номер 424, стягнути з ТОВ “Ремонтно-монтажне налагоджувальне підприємство “Донтеплосервіс” на користь ДП “Красноармійськвугілля” різницю між його фактичною вартістю та ціною за спірним договором в сумі 460000,00 грн.

Відповідач надав до суду відзив (вх. № 02–41/53368 від 07.12.2010 р.) на позовну заяву, яким проти позовних вимог заперечує тим, що даний спір є публічно–правовим, оскільки виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами, тому не підлягає розгляду в господарському суді. На підставі викладеного відповідач просить суд припинити провадження у справі згідно п. 1 ст. 80 ГПК України.  

22.12.2010 р. позивач надав до суду письмові заперечення на відзив відповідача, в яких вказує на те, що він просить суд визнати правочин недійсним виключно на підставі норм Цивільного та Господарського кодексів, користуючись правом на позов, яке встановлено ст. 2 ГПК України, тому вважає даний спір не пов'язаний з публічно–правовими відносинами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов наступного висновку:

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом № 2939.

Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно п. 8 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" органам контрольно-ревізійної служби надано право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", позивач, який є органом контрольно-ревізійної служби, та належить до органів державної виконавчої влади, на який покладено контрольні функції, звертаючись до суду з позовом про визнання недійним договору,  виступав  як суб'єкт владних повноважень.

Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції.

На підставі п.п. 4 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом належать до компетенції адміністративних судів.

Суд вважає, що спір у даній справі виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами, і тому відповідно до ст. 12 ГПК України не підвідомчий господарським судам, і повинен розглядатися адміністративним судом за Кодексом адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2008 р. та постанові Вищого господарського суду України від 22.05.2008 р. по справі № 40/248пд, постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2008 р. по справі № 12/163–2187, постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 р. по справі № 10/153, від 13.02.2007 р. по справам № 2–27/1828.1–2006 та № 25/162–06–4457.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи вищевикладене, провадження по даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80  Господарського процесуального кодексу України.

Розподіл судових витрат не проводиться, оскільки позивач звільнений згідно закону від сплати таких витрат.

Керуючись статтями 80 ч. 1 п. 1; 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Припинити провадження по справі № 15/256пд за позовом Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-монтажне налагоджувальне підприємство “Донтеплосервіс” м. Донецьк, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державне підприємство “Красноармійськвугілля”, про визнання договору постачання № 221/551 від 16.12.2009 р. недійсним та зобов'язання відповідача та третьої особи виконати певні дії у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Роз'яснити сторонам, що згідно статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до  господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Дана ухвала набирає чинності у день її ухвалення судом.

Суддя                                                                        Богатир К.В.                               

 .