Рішення

від 27.12.2010 по справі 34/266

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/266

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.12.10 р.                                                                                    Справа № 34/266                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства „Зевс”, м. Донецьк

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Юджин”, м. Донецьк

про стягнення  3076,20грн.                   

за участю представників сторін:

від позивача – Лазарєва Л.Л. (за довіреністю)

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Приватним підприємством  „Зевс”, м. Донецьк  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юджин”, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 2230,02грн., суми відсотків за користування чужими коштами у розмірі 544,12грн, пені в сумі 188,21грн., 3% річних в сумі 44,72грн. та інфляційних витрат в сумі 69,13грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №ДЛ-10 від 03.12.2008р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі  2230,02грн. Крім того позивач просить стягнути суму відсотків за користування чужими коштами у розмірі 544,12грн, пеню в сумі 188,21грн., 3% річних в сумі 44,72грн. та інфляційні витрати в сумі 69,13грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення  вхід. №02-62/22051 від 14.12.2010р., (а.с. 27) представник відповідача отримав ухвали суду про порушення справи 06.12.2010р., тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористувався, свого представника у судове засідання не направив.   

Відповідно  до  положень  ст.75  Господарського  процесуального  кодексу  України, справу  розглянуто  за  наявними  в  ній  матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд, встановив :

Між приватним підприємством „Зевс” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юджин” (Покупець) 03 грудня 2008року було укладено договір поставки №ДЛ-10 за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю напої (товар) партіями відповідно до замовлень останнього, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначається за домовленістю сторін та зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Особа, що підписала видаткову накладну  від імені Покупця, має всі повноваження за погодженням даних умов (найменування, асортимент, ціна, а також місця, дати та часу поставки) від імені Покупця.

Згідно із п. 1.3. договору повноваження особи, що підписує видаткову накладну, підтверджуються довіреністю типової форми №М-2, або наданим Постачальнику письмовим повідомленням із зразком печатки, якою на документах щодо прийняття товару (накладна, товарно-транспортна накладна) буде засвідчуватися підпис матеріально відповідальної особи Покупця.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що перехід права власності на товар та ризик видаткової гибелі до Покупця відбувається в момент підпису накладної уповноваженим представниками сторін даного договору.

За приписами п. 4.1. договору ціни на товар вільні. Ціна товару визначається за домовленістю сторін в момент передачі товару та зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Строк оплати за отриманий товар встановлений пунктом  4.3. договору відповідно до якого здійснюється або 100% передоплата або відстрочення платежу на 14 календарних днів від дня прийняття товару Покупцем.

У разі затримки платежів за прийнятий товар  Покупець сплачує Постачальну відсотки у розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами Постачальника. (п. 4.6. договору).

Відповідно до п. 6.1. договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом двох років з дати його укладання, а по грошовим зобов'язанням – до їх повного виконання.

Згідно із п. 7.3. договору у разі несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

01 грудня 2009року між тими ж сторонами до укладеного договору поставки №ДЛ-10 від 03.12.2008р. було підписано Додаткову угоду відповідно до якої сторони внесли зміни до преамбули договору та виклали її в наступній редакції: „Постачальник: ТОВ „ЛВЗ” та ЗАТ „БВЗ”, які діють через уповноваженого договорами доручення №30/11-09-ПР від 30.12.2009р. та №30/11-09-БВЗ від 30.11.2009р. Приватного підприємства „Зевс” в особі директора Цугулі В.І., який діє на підставі Статуту...”, а також внесли зміни до реквізитів сторін договору поставки.

На виконання умов договору позивачем  02 березня 2010року було поставлено відповідачу товар всього на загальну 2230,02грн., що підтверджується видатковою накладною №23ВД007290 від 02.03.2010р. З боку відповідача видаткову накладну було підписано без заперечень та скріплено печаткою.

Товар за даною видатковою накладною було отримано матеріально-відповідальною особою, співробітником ТОВ „Юджин”  Спико В.М., яка діяла на підставі повідомлення підписаного керівником та головним бухгалтером підприємства із зразком печатки, що відповідає приписам п. 1.3. договору поставки.

Поставки товару на суму 2230,02грн також підтверджується товарно-транспортною накладною серії 01ААБГ №894427 від 02.03.2010р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств.

Факт здійснення господарської операції також підтверджується податковою накладною №5184 від 02.03.2010р. на суму 2230,02грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. звідповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 2230,02грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

Як визначено  положеннями ст. 526 Цивільного  кодексу  України  та ст. 193  Господарського  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

У  частині  сьомій  статті 193 Господарського  кодексу  України  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки №ДЛ-10 від 03.12.2008р. належним чином не виконав, отриманий товар за видатковою накладною №23ВД007290 від 02.03.2010р. не оплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 2230,02грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості у розмірі 2230,02грн. відповідачем надано не було, крім того суму боргу відповідач підтвердив у підписаному акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2010р., таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2230,02грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 69,13грн. та 3% річних в сумі 44,72грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 69,13грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 44,72грн. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні щодо стягнення пені відповідно до п. 7.3. договору в сумі 188,21грн. та відсотків за користування чужими коштами відповідно до п. 4.6. договору в сумі 544,12грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства  „Зевс”, м. Донецьк  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юджин”, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 2230,02грн., суми відсотків за користування чужими коштами у розмірі 544,12грн, пені в сумі 188,21грн., 3% річних в сумі 44,72грн. та інфляційних витрат в сумі 69,13грн., задовольнити повністю.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Юджин” (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 21, р/р 26001309645002 в ДРУ КБ „Приватбанк”, МФО 335496, код ЄДРПОУ 23178442) на користь Приватного підприємства  „Зевс” (83102, м. Донецьк,  вул. Куйбишева, 73, р/р 26008001000013 Український фінансовий світ ТОВ КБ, МФО 377777, код ЄДРПОУ 31578034) борг у розмірі 2230,02грн., суму відсотків за користування чужими коштами у розмірі 544,12грн, пеню в сумі 188,21грн., 3% річних в сумі 44,72грн., інфляційних витрат в сумі 69,13грн., державне  мито  в  розмірі 102,00грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Кододова О.В.