Рішення

від 21.12.2010 по справі 197-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

197-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122     

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2010Справа №2-31/197-2010

за позовом – Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (98645, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41; ЗКПО 16502790)

до відповідача – Приватного підприємства «Електромонтажсервис» (95019, м.Сімферополь, вул. К. Цеткін, 26; ЗКПО 24026085)

про стягнення 228327,40 грн.

Суддя А.В. Привалова

п р е д с т а в н и к и :

від позивача –  не з'явився.

від відповідача –  Стоцький П.В. – представник, довіреність від 10.12.2010р. №002.

Суть спору: Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Електромонтажсервис»  про стягнення заборгованості за договором підряду № 150 від 08.04.2009р. в сумі 228327,40 грн., з яких 210997,40 грн. сума основного боргу, 17330,00грн. пеня, а також просить стягнути судові витрати.

Уточнивши позовні вимоги, позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 209997,40 грн., пеню в розмірі 15687,94 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги позивач мотивує не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду № 150 від 08.04.2009р., відповідно до умов якого відповідач після перерахування грошових коштів позивача взяв на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи з поточного ремонту бара у цокольному поверсі корпусу «Аю-Даг», кухні в кафе «Скальное», їдальні корпусу № 1 та тіньових навісів г/о «Артек», ДПУ «МДЦ «Артек». Позивач на виконання умов вказаного договору перерахував грошові кошти у сумі 209997,00 грн., але відповідач у встановлений договором строк ремонтні роботи не виконав, тому, на думку позивача, має повернути передоплату отриману за договором та сплатити пеню у зазначеному розмірі.  

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.03.2010р. призначено у справі комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено.

25.11.2010р. до Господарського суду АР Крим надійшли копії матеріалів справи №2-31/197-2010 з висновком експерта №12 від 02.11.2010р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 26.11.2010р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи.

У судовому засіданні 14.12.2010р. позивач заявив клопотання про відкладення слухання справи, для зменшення розміру позовних вимог на підставі висновків експертизи.

Відповідач у відзиві на позов визнає позов частково, в сумі 492грн., в решті позов не визнає, за мотивами викладених у відзивах. Вказує, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором підряду виконав у повному обсязі, але позивач необґрунтовано відмовляється від приймання виконаних робіт.  

У судовому засіданні 14.12.2010р. оголошено перерву до 21.12.2010р.

У судове засідання 21.12.2010р. позивач явку свого представника не забезпечив, причини неявки суду не відомі, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.  

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, будь-яких клопотань або заяв на час судового засідання до суду не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка позивача не є перешкодою для розгляду справи по суті. При тому, що представник позивача надавав суду свої пояснення у попередніх судових засіданнях по суті заявлених позовних вимог.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд 

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек»  (Замовник) та Приватним підприємством «Електромонтажсервис» (Підрядник) був укладений договір підряду №150 від 08.04.2009р. (т.1 а.с. 5-7)

За умовами даного договору Підрядник зобов'язався виконати роботи з поточного ремонту бару гостьового комплексу «Аю-Даг», кухні кафе «Скальне», їдальні корпусу №1 та тіньових навісів, роботи виконуються з матеріалів та на обладнанні Підрядника.  

 У розділі 2 договору сторони обумовили, що вартість робіт складає 210997,40грн., з них:  - поточний ремонт бару в цокольному поверсі корпусу «Аю-Даг» - 59624,4грн;

- поточний ремонт кухні кафе «Скальне» 60072,00грн.;

-  поточний ремонт їдальні корпусу №1 і облаштування тіньових навісів г.о. «Артек» - 91301,00грн.

Пунктом 2.2 даного договору передбачено, що договірна ціна є динамічною і встановлюється згідно ДБН Д. 1.1-1-2000.

Договір діє з моменту підписання та до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункт 11.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору, початком строку виконання робіт за даним договором є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Відповідно до п. 3.2 договору, закінчення робіт - на протязі двох місяців після початку робіт.

Розділом 4 договору підряду сторони обумовили порядок розрахунків. Так, пунктом 4.2 Замовник зобов'язався провести Підряднику передплату на протязі трьох робочих днів з дня підписання договору.

Розрахунок за виконані роботи здійснюється згідно актів прийомки виконаних робіт (форма КБ-2в), довідки форми КБ - 3. Неосвоєні грошові кошти Замовника підлягають поверненню на протязі трьох календарних днів з моменту отримання Підрядником вимоги про повернення (п. 4.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем платіжним дорученням  №462 від 09.04.2009 року, згідно рахунків від 08.04.2009р. №СФ-0000070, СФ - 0000071, СФ - 0000072 була перерахована відповідачу передплата в сумі 210997,40грн.  (а.с.8, 12-14).

11.12.2009р. Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек»  надіслав на адресу Приватного підприємства «Електромонтажсервис» лист №01/11-927, згідно з яким вимагає повернути одержані кошти, перераховані за рахунками №СФ-0000070, СФ - 0000071, СФ - 0000072 від 08.03.2009р., у зв'язку з тим, що Підрядник в порушення умов договору не пред'явив до ухвалення виконані роботи та не здійснив приймання-здачу виконаних робіт за актом (форма КБ-2в) (т.1, а.с. 19-20).

Вимога позивача залишена Приватним підприємством «Електромонтажсервис»  без відповіді, грошові кошти не повернені, що і стало підставою для звернення Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек»  з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно п. 5.5 укладеного між сторонами договору підряду, прийом-здача виконаних робіт, здійснюється між Замовником та Підрядником за актом форми КБ-2в.

Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» затверджені загальні умови  відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають порядок укладення і виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, технічного переобладнання підприємств, а також окремих комплексів або видів робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Загальні умови є обов'язковими для врахування при укладенні і виконанні договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування, а також форми власності замовника і підрядника.

Розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі документів про об'єм виконаних робіт та їх вартості. Такі документи складаються та підписуються підрядником та передаються замовнику, в разі відсутності зауважень підписуються.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами за договором підряду узгоджені об'єкти та договірна ціна робіт.

В матеріалах справи надані акти прийомки виконаних робіт по формі КБ-2в, підписані Підрядником за серпень 2009р.  на загальну суму 210916,80грн., утому числі поточний ремонт бару в цокольному поверсі корпусу «Аю-Даг» - 13700,4грн.,  поточний ремонт кухні кафе «Скальне» 104874,00грн., поточний ремонт їдальні корпусу №1 і облаштування тіньових навісів г.о. «Артек» - 92342,40грн. (т. 1 а.с. 68-77)

Згідно наказу Державного комітету статистики України, Державного комітету України по будівництву і архітектурі від 21.06.2002 р. №237/5, основним первинним документом в будівництві є типова форма КБ-2в «Акт прийомки виконаних підрядних робіт» і КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».

Типова форма КБ-2в є обов'язковою для заповнення будівельними організаціями. Це документ, який фіксує фактичне виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті, складається і підписується сторонами договору підряду.

Згідно висновку комплексної судово-економічної і судової будівельно-технічної експертизи №12 від 02.11.2010р., проведеної ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи»,  встановлено об'єм виконаних робіт з поточного ремонту об'єктів за договором підряду №150 від 08.04.2009р. та їх фактична вартість в цінах відповідних періоду станом на 01.08.2009р. і складає 209505,00грн. А також, первинними бухгалтерськими документами заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду №150 від 08.04.2009р. в сумі 209997,40грн. не підтверджується, але з урахуванням висновку експерта-будівельника, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.08.2009р. складає суму 492,00грн.

Отже, доводи позивача про те, що відповідач не виконав підрядні роботи за договором №150 від 08.04.2009р., не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення  суми основного боргу в розмірі 209997,40 грн. підлягають задоволенню частково, в сумі 492,00грн. В решті вимоги про стягнення основного боргу задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 15687,94 грн., суд вважає позов необґрунтованим через відсутність правових підстав для стягнення зазначеної суми з огляду на наступне.    

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вищезазначеним кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору підряду №150 від 08.04.2009р. сторони передбачили, що в разі порушення умов, вказаних в абзаці 2 п. 6.2. даного договору (Підрядник зобов'язаний на протязі 90 днів з моменту отримання авансу відзвітувати за отримані кошти)  Підрядник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день, починаючи з дня надходження грошових коштів на його розрахунковий рахунок.  

Однак, позивач заявляє вимогу про стягнення пені, мотивуючи тим, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання у встановлений договором строк не виконав, грошові кошти перераховані відповідачеві у сумі 209997,00 грн. не повернув, тому, на думку позивача, має  сплатити пеню у зазначеному розмірі.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем зобов'язання за договором підряду №150 від 08.04.2009р.  по виконанню ремонтних робіт виконані, грошові кошти освоєні у сумі 209505,00грн, що підтверджено висновками експертизи №12 від 02.11.2010р. Отже, відсутні підстави стверджувати, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання.

Крім того, умовами укладеного між сторонами договору не передбачена відповідальність у вигляді нарахування пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.  

У відповідності до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання  вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Таким чином, угода про забезпечення виконання неустойкою вчиняється, також, у письмовій формі.

Сторонами не було досягнуто згоди у відповідній письмовій формі щодо встановлення відповідальності у вигляді пені за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язання відповідача.

Тому підстав для стягнення суми пені на підставі п. 7.2 договору, суд не вбачає.  

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   

За викладених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення  492,00грн. заборгованості. В частині стягнення 209505,40грн. основного боргу, а також в частині стягнення 15687,94 грн. пені позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.  

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 21.12.2010р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 27.12.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Електромонтажсервис» (95019, м.Сімферополь, вул. К. Цеткін, 26; ЗКПО 24026085, р/р 2600012352 в КДР «Райфайзен Банк Аваль», МФО 324021, ІПН 240260801293, свід. ПДВ №100127765) на користь Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (98645, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41; ЗКПО 16502790, р/р 26008340025301 в філії АБ «Південний» в м. Ялта, МФО 384522) заборгованість в сумі 492,00грн., державне мито у розмірі 4,90 грн., 0,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.