Рішення

від 22.12.2010 по справі 5/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

22.12.2010                                                                                                    Справа  № 5/5

За позовом відкритого акціонерного товаритсва "Закарпаттягазбуд" м. Мукачево

до відповідача приватного підприємства "Орлан -2007", м. Мукачево

про стягнення 28 590,85 грн.

                                                                                Суддя  Г. Й. Бобрик

Представники:

від позивача:  Сомікова Л.Я. - заступник голови правління    

від відповідача : Олійник Р.Б. - представник по дов. від 04.10.2010 р

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товаритсво "Закарпаттягазбуд" м. Мукачево заявило позов до приватного підприємства "Орлан -2007", м. Мукачево про стягнення 28 590,85 грн., з них 21 006,48 грн. основного боргу,    6 113,91 грн. пені та 1 470,46 грн. штрафу.  

Рішення виноситься  22.12.2010 р.  у зв"язку з оголошенням в засіданні суду по розгляду справи 16.12.2010 р.  перерви, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, за згодою сторін.

Представник позивача, присутня в засіданні суду по розгляду справи, позовні вимоги підтримала. Вважає їх законними та обгрунтованими матеріалами справи.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 01.03.2010 р., від 22.12.2010 р. та усними поясненнями. Зокрема, стверджуючи про відсутність боргу, відповідач зіслався  на припинення грошового зобов"язання  по оплаті переданих йому за видатковою накладною №0000005 від 01.04.2009 р. тмц, шляхом здійснення  зарахування зустрічних однорідних вимог. На підтвердження достовірності підстав заперечення, позивач надав суду акт звірки взаєморозрахунків.   Доказів в обгрунтування заперечень суду не надав.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                    ВСТАНОВИВ:

як вбачається з матеріалів справи, позивач (ВАТ "Закарпаттягазбуд") поставив відповідачеві (ПП "Орлан - 2007") товарно-матеріальні цінності - теплогідроізольовані труби  Ф426 мм в кількості 10 п.м. на загальну суму  21 006,48 грн.. Факт одержання даного товару відповідачем підтверджується видатковою накладною №РН-0000005 від 01.04.2009 р., яка підписана представниками і скріплена печатками сторін та довіреністю серії ЯПО №075558 від 01.04.2008 р. на отримання даного товару.

За поясненнями позивача у даній довіреності дата  (2008 рік) зазначено помилково, а видана вона для отримання саме цих труб та в тій кількості , які зазначені у видатковій накладній.

Представник відповідача дане пояснення не спростував. Чітких пояснень з приводу підстави надання даної довіреності позивачу суду не надав. Проти факту отримання від позивача  по видатковій накладній  №РН-0000005 від 01.04.2009 р.труби на суму  21 006,48 грн. не заперечує.

Враховуючи, що накладна не містить строку оплати товару, позивач надіслав на адресу відповідача претензію (лист) №291 від 07.10.2009 р. про погашення заборгованості, покликаючись при цьому на договір субпідряду № 27 від 21.10.2009 р. для виконання якого була використана ця спірна труба Ф426 мм.

В засіданні суду представник позивача надала суду копію договору  №27 від 21.10.2009 р., податкової накладної за вказаною поставкою, відповідно до вказівок Вищого господарського суду, викладених в   постанові від 22.09.2010 р. Договір №ДГ-0000040 від 30.03.2009 р. - на який є посилання  у видатковій накладній  - є формальний, та такий, що неукладався, а зазначений як формальний реквізит.

Залишення відповідачем претензії без відповіді та задоволення,   стало підставою для звернення позивача до суду з метою захисту  порушеного права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Всупереч наведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов"язання по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який становить суму          21 006,48 грн За змістом статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За несвоєчасну сплату вартості отримано товару, позивачем нараховано 6 113, 91 грн. пені та 1 470, 76 грн. штрафу у розмірі 7 % від суми заборгованості. Однак, позивачем не наведено підстав нарахування таких штрафних санкцій, а також не подано жодного доказу на підтвердження наявності права вимагати стягнення пені та штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, тому суд   відмовляє  в задоволенні даної вимоги.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві.

Щодо твердження відповідача про те, що у нього, на момент подання позову до суду, не виникло обов'язку оплатити товар, оскільки позивач не надсилав вимогу про оплату, то  таке твердження  є хибним, так як, в силу ч. 1 ст. 692 ЦК України, обов'язок оплатити товар у покупця виник після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи і посилання відповідача щодо відсутності у нього перед позивачем боргу в зв'язку із здісненням між ними зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки акт звірки взаєморозрахунків від 07.04.2009р. не є належним доказом здійснення такого зарахування, він не встановлює і не підтверджує факт існування зустрічних зобов'язань позивача та проведення взаємозаліку у встановлений законодавством спосіб.

Таким чином,  господарський суд, оцінивши докази в їх сукупності та враховуючи вказівки Вищого господарського суду, викладені в мотивувальній частині постанови від 22.09.2010 р., прийшов до висновку про задоволення позову частково, в сумі 21 006,48 грн. основного боргу.  У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 526,  629,  692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд           

                                                  ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з  приватного підприємства "Орлан -2007", м. Мукачево, вул. І.Франка. 148/27  (код ЄДРПОУ 35095342) на користь відкритого акціонерного товаритсва "Закарпаттягазбуд", м. Мукачево, вул. Чернишевського, 2 (код ЄДРПОУ 02127331) суму 21 006,48 грн. основного боргу  та суму 383,45 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       Г.Й. Бобрик

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 22.12.2010 р.

Рішення підписано 27.12.2010 р.