Постанова

від 17.01.2008 по справі 12/13н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О

В А

Іменем

України

17.01.08                                                                                

Справа № 12/13н-ад.

Колегія суддів у складі: Палей О.С.-  головуючий, 

суддів -Пономаренко Є.Ю., Мінська 

Т.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Суб'єкта підприємницької 

діялдьності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Антрацит Луганської області

до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції

Луганської області, м.Антрацит Луганської області

про визнання недійсним рішення

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 від 10.01.00;

від відповідача - Пузікова Н.А. - нач.юр.від., довіреність № 1 від

14.01.08,  представник Антрацитівської

ОДПІ;

від відповідача, Нєдєлькіна Н.В. - заст. нач., довіреність № 7 від

14.01.08,  представник Антрацитівської

ОДПІ;

від відповідача, Воропаєв Олександр - оперуповноважений ГВПМ,

довіреність № 8 від 16.01.08, 

представник Антрацитівської ОДПІ;

від

відповідача, Косова Н.Г., довіреність № 9 від 16.01.08,  представник Антрацитівської ОДПІ;

          Суть спору: Заявлено вимогу

про визнання  незаконним стосовно

позивача та скасування податкового повідомлення-рішення Антрацитівської ОДПІ

від 08.12.2006 р. № 0001011710/0.

          17.01.2008 р. позивач надав заяву про

уточнення позовних вимог та просить суд: 

визнати нечинним податкове повідомлення -рішення Антрацитівської ОДПІ №

0001011710/0 від 08.12.2006 р. в частині визначення ПП ОСОБА_1 суми податкового

зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових)

санкцій.

          Розглянувши  матеріали справи, заслухавши пояснення

представників  сторін, суд

в с т а н о в и в :

Антрацитівською ОДПІ було проведено позапланову виїзну

документальну перевірку  суб"єкта

підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з

іншими суб"єктами господарювання та повноти і своєчасності сплати до

бюджету податку на додану вартість за період з 01.07.05 по 31.12.05.

В ході перевірки було встановлено, що позивач мав господарські

взаємовідносини з ПП "Лугастарт" та П"Лагот Весткомпані",

які були постачальниками товару підприємцю.

Після отримання відповідей на запити про проведення зустрічних

перевірок, відповідач дізнався, що Постановами господарського суду від

23.01.2006р. по справі № 12/443пн та від 08.06.2006 по справі № 10/284 пн-ад

визнані недійсними установчі документи ПП "Лугастарт" і скасовано

його державну реєстрацію та визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП

"Лагот - Весткомпані" із припиненням його юридичної особи.

У підставу рішень суду по вищевказаних справах покладені факти

реєстрації підприємств на підставних осіб, відсутність у засновників  наміру здійснювати підприємницьку діяльність

та наявність ознак фіктивного підприємництва.

Зазначене стало підставою для виключення податковим органом з

податкового кредиту за податковими деклараціями липня-вересня 2004р. та жовтня

-грудня 2005р. сум ПДВ в розмірі 120528 грн. за податковими  накладними, виданими ПП "Лугастарт"

та ПП "Лагот - Весткомпані".

Відповідачем, було заявлене клопотання про зупинення провадження у

справі, на обгрунтування якого зазначено, що в провадженні Господарського суду

Луганської області знаходиться справа № 8/83пд-ад (суддя Середа А.П.) за

позовом Антрацитівської ОДПІ до СПД-фізичної особи ОСОБА_1 та приватного

підприємства ПП “Лугастарт”про визнання господарського зобов”язання, що виникло

на підставі угод між СПД-фізичною особою ОСОБА_1 та ПП "Лугастарт" в

період з 01.07.2004 року по 30.09.2004 року, недійсним та справа № 9/88пд-ад

(суддя Ворожцов А.Г.) за позовом Антрацитівської ОДПІ до СПД-фізичної особи

ОСОБА_1 та приватного підприємства “Лагот - Весткомпані”про визнання

господарського зобов”язання, що виникло на підставі угод між СПД-фізичною

особою ОСОБА_1 та ПП "Лагот - Весткомпані" в період з 05.10.2005 року

по 20.12.2005 року, недійсним.

Саме по зазначеним господарським зобов"язанням Антрацитівська

ОДПІ донарахувала податкове зобов'язання по ПДВ та застосувала штрафну санкцію

до СПД ОСОБА_1, які визначені податковим повідомленням-рішенням № 0001011710/0

від 08.12.2006 року, що є предметом оскарження у даній справі.

Враховуючи,

вищенаведене та керуючись п. З ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупинив провадження

у справі № 12/13н-ад до вирішення справи № 8/83пд-ад та справи № 9/88пд-ад, що

розглядалися в порядку адміністративного судочинства.

У зв'язку з усуненням обставин, що 

зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 12.11.2007 р.

провадження у справі було поновлено.

Позивач підтримує позовні вимоги та просить визнати нечинним

оскаржуване податкове повідомлення-рішення в повному обсязі, тобто в частині

донарахування основного  платежу з

податку на додану вартість в сумі 120528 грн. та  60264 грн. штрафних (фінансових) санкцій,

загалом в сумі 180792 грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у

попередньому відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін,

на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов

висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду

на наступне.

У підставу оскаржуваного рішення податковим органом покладено перш

за все рішення господарських судів, якими визнано недійсною державну реєстрацію

контрагентів позивача та припинено їх діяльність.

Аналізуючи предмет та підставу заявленого позову,

суд виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з реєстрацією та здійсненням підприємницької

діяльності суб'єктами господарювання, є цивільно-правовими та регулюються

нормами приватного (цивільного) та господарського  права.

Відносини, по справлянню податків є публічно-правовими і регулюються

нормами податкового законодавства, зокрема, Законом про ПДВ.

Предметом даного спору є саме відносини, які регулюються нормами

публічного права, а відтак, поряд з такими засобами доказування як факти,

встановлені рішенням суду у цивільній (адміністративній) справі, суд оцінює й

інші засоби доказування, які відносяться до сфери регулювання податкових

відносин, що, передбачено ст. 70 КАС України при визначенні належності і

допустимості доказів.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесене на підставі п.п.7.2.1.,

7.2.4 п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Закону

України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181, тобто при цьому

податковий орган керувався нормами податкового законодавства. Проте, висновки

акту перевірки базуються на рішенні судів з адміністративних справ та

застосуванні до податкових відносин аналогії цивільного права та норм

цивільного законодавства.

Але суд вважає такий підхід помилковим.

Податковим законодавством не визначені відповідні наслідки у

сфері, що належить до регулювання публічно-правовими нормами, при визнанні

недійсними установчих документів суб'єкта господарювання (визнанні недійсною

державної реєстрації).

Встановлені судами при розгляді справ факти відсутності у

засновників підприємств наміру здійснювати господарську та підприємницьку

діяльність не можуть бути підставою для корегування податкових зобов'язань

позивача,  оскільки це не передбачено

податковим законодавством.

Положення цивільного права в силу ст. 1 ЦК України 2003р., до

податкових відносин не застосовуються, а відтак не можна стверджувати, що

визнання недійсною державної реєстрації СПД в судовому порядку, автоматично

обумовлює відсутність  жодних правових

наслідків у сфері оподаткування з моменту його реєстрації (за аналогією з

визнанням недійсною угоди).

З цим висновком не можна погодитися ще й з тих підстав, що

корегування показників податкових зобов'язань ставиться у залежність від певних

цивільно-правових фактів, що, до речі, суперечить ст. 1 Закону України “Про

систему оподаткування”, якою встановлено, що механізм справляння податків (в

т.ч. корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту) може

встановлюватися або змінюватися виключно законами про оподаткування.

Пунктом 4.5 ст. 4 Закону про ПДВ встановлено, що у разі, коли

після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх

вартості, перерахунок у випадках повернення товарів, особі, яка їх надала, суми

податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача

підлягають відповідному корегуванню.

Рішеннями адміністративного суду від 03.04.2007 р. по справі №

9/88 пд-ад та від 06.04.2007 по справі № 8/83пд-ад, залишеними без змін

апеляційною інстанцією, відмовлено у задоволенні позовів Антрацитівської ОДПІ

про визнання  недійсними  угод купівлі-продажу між позивачем та його

контрагентами,  сторони за угодою не

приведені до первісного стану, а відтак, ураховуючи приписи п. 4.5 ст. 4 Закону

про ПДВ відсутні підстави для зміни (коригування) раніше заявлених показників

податкових зобов'язань, оскільки реально не змінилася база оподаткування.

         За результатами

виконання угод позивач має документи, що відповідають правилам  бухгалтерського та податкового обліку та

надають йому право на віднесення сум до валових витрат і податкового кредиту по

операціям купівлі -продажу. Включення їх у відповідних податкових періодах до

податкової звітності відповідає чинному законодавству. Після визнання

реєстрації недобросовісних контрагентів позивача недійсною, будь-яких

зобов'язань  щодо коригування податкової

бази по господарським операціям, що відбулися до прийняття судами рішень, у

нього не виникає, оскільки це порушує правовий порядок, установлений законами з

питань оподаткування.

Правову позицію у справах даної категорії викладено в Постанові

Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду  України від 26 вересня 2006р.

Зокрема, в Постанові 

зазначено, що визнання недійсними установчих документів юридичної

особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме

по собі не тягне недійсність всіх угод, укладених з моменту державної

реєстрації такої особи, та не позбавляє правового значення виданих за такими

господарськими операціями податкових накладних.

Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків

продавцями так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до

Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

          Верховний Суд

України зазначив, що у даних випадках податкові органи не можуть нараховувати

податок на додану вартість та  накладати

штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне

законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання

штрафних санкцій.

          У зв'язку з

відсутністю правових  підстав для  визначення податкового зобов'язання з ПДВ,

відсутні й підстави для донарахування штрафних санкцій на підставі  п.п.17.1.3. п. 17.1 ст.17 Закону № 2181.

          На підставі

вищевикладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

          Відповідно до

ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати в сумі  3 грн.40 коп. судового збору присуджуються

йому з  Держбюджету.

          Зайве сплачене

позивачем держмито в сумі 81 грн.60 коп. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. можуть бути повернуті позивачеві

за його заявою в порядку, передбаченому ст.89 КАС України.

          В судовому

засіданні оголошено  вступну та

резолютивну  частину рішення з

повідомленням сторін, що повний текст постанови буде  виготовлений 22.01.2007 року.

          Керуючись ст.ст.94, 160, 163,

167,186, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

-

          1.Позов задовольнити.

          2.Визнати нечинним

податкове повідомлення -рішення Антрацитівської ОДПІ № 0001011710/0 від

08.12.2006 р. про визначення ПП ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з податку

на додану вартість в сумі 120528 грн. та застосування штрафних (фінансових)

санкцій в розмірі 60264 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта  підприємницької діяльності ОСОБА_1, ідент.

номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, судові витрати в сумі 3 грн.40 коп.

          Постанова набирає

законної сили після  закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом

адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку

подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної

інстанції викладаються  в апеляційній

скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до

адміністративного суду  апеляційної  інстанції 

через суд  першої  інстанції, 

який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції

подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі 

відповідно  до статті 160 цього

Кодексу - з  дня  складення 

в  повному обсязі. Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти 

днів  після  подання 

заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови 

виготовлений 21.01.2008 року.

          Головуючий                                                           О.С.Палей

          Судді                                                                         

Є. Ю.Пономаренко

Т.М.Мінська

Надр: 3

1-до справи

2-позивачу

3-відповідачу