Ухвала

від 18.01.2008 по справі 20-9/109-4047

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

15 січня 2008 року 

Справа № 20-9/109-4047

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                 

Антонової І.В.,

суддів                                                                     

Латиніна О.А.,

Ткаченка М.І.,

секретар судового засідання                                        Макарова Г.О.

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1, документ №  НОМЕР_1  

від 03.12.99,  ОСОБА_1;

представник відповідача: не з'явився,  Державний реєстратор Ленінської районної

державної адміністрації міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя  Рибіна С.А.) від 30 листопада 2007 року у

справі № 20-9/109-4047

за позовом           ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до           Державного реєстратора Ленінської районної

державної адміністрації міста Севастополя (пл. Повсталих, 6,Севастополь,99008)

про скасування державної реєстрації

змін, які внесені до статутних документів ТОВ "Юреко" 05.10.2005,

10.10.2005, 13.10.2005, 08.11.2005 та зобов'язання Державного реєстратора

Ленінсьної районної державної адміністрації міста Севастополя внести до Єдиного

Державного реєстру запис про скасування змін, які внесені до статутних

документів ТОВ "Юреко" 05.10.2005, 10.10.2005, 13.10.2005, 08.11.2005

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста

Севастополя від  30 листопада 2007 року у

справі № 20-9/109-4047 (суддя Рибіна С.А.) відмовлено у відкритті провадження у

справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Ленінської

районної державної адміністрації міста Севастополя про скасування

державної  реєстрації змін, які внесені

до статутних  документів товариства з

обмеженою відповідальністю „Юреко” 05.10.2005, 10.10.2005, 13.10.2005,

08.11.2005 та зобов'язання Державного реєстратора Ленінської районої державної

адміністрації міста Севастополя внести до Єдиного Державного реєстру запис про

скасування змін, які внесені до статутних документів товариства з обмеженою

відповідальністю „Юреко” 05.10.2005, 10.10.2005, 13.10.2005, 08.11.2005 на

підставі пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства

України з огляду на те, що заяву не належить розглядати у порядку

адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою  суду, ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу

господарського суду міста Севастополя скасувати та відкрити провадження у

справі.

Доводи апеляційної скарги

обґрунтовані порушенням господарським судом міста Севастополя норм

процесуального права, що привело до необґрунтованої відмови у відкритті

провадження в адміністративній справі.

Так, ОСОБА_1, посилаючись на  ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від

04.10.2007 року, якою йому також було відмовлено у відкритті  провадження за позовом до того ж самого

відповідача за тими ж обставинами вважає, що ухвала  господарського суду міста Севастополя порушує

та обмежує його права, визначені законом.

У судове засідання, призначене на

15 січня 2008 року, представник відповідача 

не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним

чином, рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що згідно з пунктом 4

статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове

засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином

повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає  судовому 

розгляду справи, судова колегія вважає 

можливим розглянути скаргу за відсутності її представників.

У зв'язку з зайнятістю судді

Лисенко В.А., на підставі розпорядження першого заступника голови

Севастопольського апеляційного господарського суду, здійснено заміну судді   Лисенко В.А. 

на суддю  Латиніна О.А..

Переглянувши постанову суду першої

інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України,

судова колегія встановила наступне.

ОСОБА_1 як учасник товариства з

обмеженою відповідальністю „Юреко”, звернувся до господарського суду міста

Севастополя з адміністративним позовом до Державного реєстратора Ленінської

районної державної адміністрації міста Севастополя про скасування

державної  реєстрації змін, які внесені

до статутних  документів товариства з

обмеженою відповідальністю „Юреко” 05.10.2005, 10.10.2005, 13.10.2005,

08.11.2005 та зобов'язання Державного реєстратора Ленінської районної державної

адміністрації міста Севастополя внести до Єдиного Державного реєстру запис про

скасування змін, які внесені до статутних документів товариства з обмеженою

відповідальністю „Юреко” 05.10.2005, 10.10.2005, 13.10.2005, 08.11.2005.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 13 грудня 2006 року у

справі № 2-2483/06, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста

Севастополя від 12 квітня 2007 року, визнані недійсними протокол та рішення

загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Юреко” від 19 серпня

2005 року про  звільнення ОСОБА_1 з

посади директора товариства з обмеженою відповідальністю „Юреко” за власним

бажанням.

Зазначене, як твердить позивач, є

підставою для скасування  державної

реєстрації змін до статутних документів товариства з обмеженою відповідальністю

„Юреко”, які були здійснені відповідачем після 19.08.2005 року, і зобов'язання

Державного реєстратора  Ленінської

районної державної адміністрації міста Севастополя  внести до Єдиного Державного реєстру запис

про скасування вказаних змін.

Вважаючи, що даний спір не

підвідомчий адміністративному суду, місцевий господарський суд відмовив

позивачу у відкритті провадження в адміністративній справи.

Дослідивши матеріали справи,

обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про

відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1 Кодексу

адміністративного судочинства України цей Кодекс визначає повноваження

адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок

звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного

судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2

Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть

бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних

повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності

Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового

провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті

3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної

юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий

спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого

самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який

здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на

виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини  1 

статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних

повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня

посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1

статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція

адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із

суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових

актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Поняття "суб'єкт владних

повноважень" визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган

державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова

особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на

основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.           Якщо    суб'єкт   

(у   тому   числі   

орган   державної   влади,   

орган   місцевого самоврядування,  їхня 

посадова чи  службова особа)  у 

спірних  правовідносинах  не здійснює зазначених владних управлінських

функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не

перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має

встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже,

спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Вказана позиція  викладена у Рекомендаціях президії Вищого

господарського суду України від 27.06.2007 року № 04-5/120.

Законом України "Про внесення

змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з

питань приватизації та з корпоративних спорів" № 483-V встановлено, що до

підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з

корпоративних відносин.

Зазначеним законом також визначено

поняття корпоративних відносин як відносин, що виникають, здійснюються та

приймаються щодо корпоративних прав.

Відповідно до частини 1 статті 167

Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої

визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають

правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією,

отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у

разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності,

передбачені законом та статутними документами.

Підвідомчість спорів господарським

і адміністративним судам визначається законодавством. У разі відсутності прямої

вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за  суб'єктним складом.

Зокрема, на підставі статті 1

Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі

спори щодо захисту порушених  або

оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ,

організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які

здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. При цьому

справи, що виникають з корпоративних відносин, 

на підставі пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального

кодексу України підвідомчі господарським судам незалежно від того, які особи

-юридичні чи фізичні  - є учасниками

корпоративних відносин, з яких виник спір.

Як встановлено судом, вимоги до

суб'єкта владних повноважень про скасування державної реєстрації змін до

статутних документів товариства з обмеженою відповідальністю „Юреко”,

здійснених після 19.08.2005 року,  і

зобов'язання Державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації

міста Севастополя  внести до Єдиного

Державного реєстру запис про скасування даних змін, є похідними від вимог з

корпоративного спору про визнання недійсними протоколу та рішення загальних

зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Юреко”, що розглянутий

Ленінським районним судом м. Севастополя у справі № 2-2413/2006.

Законом, що регулює відносини, які

виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -

підприємців  є Закон України "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

У відповідності до частини 1 статті

4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб

- підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців  -  засвідчення факту створення або припинення

юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця

фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим

Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно зі статтею 1 Закону

„Визначення термінів” - державний реєстратор -це  посадова особа, яка відповідно до цього

Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців.

Аналіз зазначених правових норм діє

підстави для висновку про те, що у даному випадку державний реєстратор не є

суб'єктом владних повноважень у розумінні 

пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства,

оскільки не здійснює щодо позивача владних управлінських функцій, а сам спір

виник з корпоративних відносин у зв'язку з порушенням товариством з обмеженою

відповідальністю „Юреко” прав ОСОБА_1 як учасника товариства, факт якого

встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 грудня

2006 року у справі № 2-2413/2006.

На підставі викладеного судова

колегія  погоджується з висновком

місцевого господарського суду  про

непідвідомчість даної справи адміністративному суду  і вважає 

правомірною відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

Одночасно суд роз'яснює позивачу,

що він має право звернутися в порядку господарського судочинства з позовом про

захист корпоративних прав до господарського суду, однак, при цьому позивачу

необхідно правильно визначитись з колом осіб, які  є порушниками його прав.

З урахуванням викладеного, суд

апеляційної інстанції дійшов висновку про 

те, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи

та виніс оскаржувану ухвалу з дотриманням норм процесуального права, у

зв'язку  з чим  підстави для скасування  даного судового рішення  відсутні.

Керуючись статтями 195, пунктом 1

статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною

5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста

Севастополя  від 30 листопада 2007  року у справі № 20-9/109-4047 залишити без

змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту

проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України

шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної

сили цією ухвалою та в порядку,  передбаченому

статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        І.В.

Антонова

Судді                                                                     

О.А.Латинін

М.І. Ткаченко