Рішення

від 20.12.2010 по справі 5310-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5310-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2010Справа №2-30/5310-2010

За позовом Приватного підприємства «Термо-Крим» (ОКПО 32681317), м. Сімферополь,  вул. Федько, 49 (м. Сімферополь,  вул. Калинина, 6).

До відповідача Янтарненської сільської ради, Красногвардійський район, с. Янтарне, вул. Леніна, 24 (ОКПО 04368872).

Про стягнення 65346,81 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.   

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Мальберг В.І., представник за дов. від 14.01.2010р. № 09, у справі.

Від відповідача – Мельник А.Е., голова ради, рішення; Антропова Т.Н., гол. бухгалтер, розпорядження, Христиченко В.Є., представник за довіреністю №03 від 20.12.2010р., у справі.

Суть спору: позивач – Приватне підприємство «Термо-Крим» (ОКПО 32681317), м. Сімферополь звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Янтарненської сільської ради, Красногвардійський район, с. Янтарне (ОКПО 04368872) про стягнення пені та штрафних санкцій за прострочення виконання договірних зобов'язань в сумі 65346,81 грн.

Заявою від 06.12.2010р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму основного боргу 65346,81 грн., яка фактично складається з боргу в сумі 26511,82 грн., пені та штрафних санкцій за прострочення виконання договірних зобов'язань відповідно до прикладеного розрахунку в сумі 32708,46 грн. у тому числі пеня - 22973,64грн., штрафні санкції – 9734,82грн., усього просить стягнути 59220,28грн.

У судовому засіданні 20.12.2010р. представник Приватного підприємства «Термо-Крим» надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу просить стягнути пеню в сумі 22973,64 грн. та штрафні санкції в сумі 9734,82грн., а разом 32708,46грн.

Заява прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить нормам цивільного законодавства та не порушує чиї - небудь права та обов'язки.

        Суд продовжує розглядати позов в межах зменшених позивачем вимог.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у порушення умов договору № 14 від 27.11.2008р. про надання послуг з централізованого опалення  та постачання теплової енергії у виді гарячої води, відповідач не оплачував заборгованість у розмірі 26511,82грн. на яку позивач нарахував пеню в сумі 22973,64грн. та штрафні санкції – 9734,82грн.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки під час розгляду справи заборгованість була оплачена, на підтвердження чого надав належним чином засвідчені копії платіжних доручень. Янтарненська сільська рада також заперечує проти штрафних санкції, оскільки укладеним  договором вони не передбачені, а пеня розрахована позивачем невірно.

В судовому засіданні відповідач надав підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків №49 від 06.12.2010р. відповідно до якого залишок на користь приватного підприємства «Термо-Крим» на 06.12.2010р. складає 0,01 грн.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами. Інших доказів представлено не було.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

27 листопада 2008 року між Янтарненською сільською радою (замовником), Янтарненською лікарською амбулаторією (споживач) та Приватним підприємством «Термо-Крим» (виконавець) укладений договір №14 (а.с. 7-9).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що замовник доручає виконавцю надавати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується використовувати теплову енергію за її цільовим призначенням та своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки, передбачені цим договором.

Зобов'язання з оплати поставленої теплової енергії споживачу, оплати капітального ремонту теплогенеруючого обладнання на умовах цього договору приймає на себе замовник (п. 1.2 договору).

Обсяги подачі теплової енергії (у Гігакалоріях) встановлені п. 1.3 договору.

Розділом 5 договору передбачена ціна та порядок розрахунків, зокрема п. 5.1 договору встановлює, що теплова енергія, що була поставлена оплачується виконавцю на розрахунковий рахунок грошовими коштами після виставлення рахунку протягом 10  днів з моменту отримання рахунку. Оплата здійснюється  за розрахунковим тарифом, зазначеному в п. 5.3 договору виходячи з планової  потреби. Оплата здійснюється замовником за фактичну кількість теплової енергії, отриману споживачем (п. 5.2 договору).

Ціна за одиницю теплової енергії, що була поставлена, складає 513,21грн./Гкал з ПДВ. Подальше уточнення тарифу здійснюється виконавцем у письмовій формі шляхом підписання додаткової угоди до договору між сторонами (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє в частині постачання теплової енергії до «30» квітня 2009 року, в частині розрахунків – до повного виконання замовником своїх договірних зобов'язань.

22 грудня 2008 року сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору №14 від 27.11.2008р., якою змінили п. 1.3 договору, яким збільшили обсяги подачі теплової енергії (а.с. 51).

Також між сторонами була укладена додаткова угода №02 до договору №14 від 27.11.2008р., якою у зв'язку із збільшенням вартості природного газу та на підставі п. 4.2.3 договору №14, п. 5.3 договору прийнято у такій редакції: «Ціна за одиницю теплової енергії, що постачається з 01.03.2009р.складає 996,25грн. з ПДВ. Подальше уточнення тарифу здійснюється виконавцем у письмовій формі шляхом підписання додаткової угоди до договору між сторонами.» (а.с. 48).

Додатковою угодою №03 до договору №14 від 27.11.2008р. сторони знов змінили п. 5.3 договору, у зв'язку із збільшенням вартості природного газу та на підставі п. 4.2.3 договору №14 та виклали його у такій редакції: «5.3 Ціна за одиницю теплової енергії, що постачається з 01.04.2009р. складає 1172,94грн. з ПДВ. Подальше уточнення тарифу здійснюється виконавцем у письмовій формі шляхом підписання додаткової угоди до договору між сторонами.» (а.с. 49).

Відповідно до змісту додаткової угоди №04 до договору №14 від 27.11.2008р. сторони узгодили, що п. 5.1 договору №14 від 27.11.2008р. читати у наступній редакції: «Теплова енергія, що була поставлена оплачується замовником на розрахунковий рахунок виконавця грошовими коштами на умовах 100% передоплати (Постанова КМУ від 09.10.2006р. 1404) від планової вартості теплової енергії в строк до 24 числа місяця. Який передую місяцю поставки. Виконавець зобов'язаний протягом одного місяця  звітувати за отримані кошти, надавши акти виконаних робіт.»

Пункт 5.3 договору №14 від 27.11.2008р. виклали в новій редакції: «Тариф на поставку теплової енергії з 01.11.2009р. складає 1290,46грн. за 1Гкал з урахуванням ПДВ 20%. Подальше уточнення тарифу здійснюється виконавцем у письмовій формі.»

Пункт 5.5 договору №14 від 27.11.2008р. викладено у такій редакції: Облік споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом.»

Також сторони виклали у новій редакції п. 9.1 договору №14 від 27.11.2008р. та визначили, що договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє в частині постачання теплової енергії до 30 квітня 2010 року, в частині розрахунків – до повного виконання замовником своїх договірних обов'язків. (а.с. 50).

У виконання умов договору позивачем були виставлені рахунки на оплату поставленої теплової енергії.

По підрахунку позивача на день подачі позову до суду за відповідачем склався боргу в сумі 26511,82 грн. Під час розгляду справи відповідачем борг сплачений в повному обсязі, у зв'язку з чим Приватне підприємство «Термо-Крим» зменшило позовні вимоги відповідно до ст. 22 ГПК України. І така заява прийнята судом.

Щодо позовних вимог Приватного підприємства «Термо-Крим» про стягнення з відповідача пені в сумі 22973,64грн. та штрафних санкцій в сумі 9734,82грн., а разом 32708,46 грн., суд у їх задоволенні відмовляє з наступного.

Як слідує з матеріалів справи та пояснень позивача, пеня в сумі 22973,64 грн. позивачем розрахована на підставі ст. 231 ГК України виходячи з 0,1 % за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Так, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Статтею 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. (ст. 547 ЦК України).

Як слідує з матеріалів справи, сторонами договором не узгоджено застосування штрафної санкції, передбаченої ст. 231 ГК України, про що сторони пояснили в судовому засіданні. Аналізуючи приведені норми можна зробити висновок, що статтею 231 ГК України передбачений лише розмір штрафної санкції, а ні безумовне її застосування за наміром позивача. А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 22973,64 грн., розрахованої на підставі ст. 231 ГК України виходячи з 0,1 % за кожний день прострочення, задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача про стягнення пені в сумі 9734,82 грн. за січень – квітень 2010 р. також не підлягають задоволенню з наступного.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що виконавець зобов'язаний освоїти грошові кошти та звітувати за них протягом 30 календарних днів. У випадку невиконання даної умови цього договору до виконавця застосовуються штрафні санкції не нижче облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. За недотримання умов цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та діючим законодавством України.

Як вбачається з наданого розрахунку пені (а.с. 81 – 84, 123-125) позивачем порушений період нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, зокрема нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а Приватне підприємство «Термо-Крим» розрахувало пеню на суму боргу яка виникла за період з січня по грудень 2009 року, тобто на увесь борг якій виник за рік, а ні за кожній період виникнення боргу окремо за шість місяців. Суд неодноразово витребував у позивача обґрунтований розрахунок пені чи докладені пояснення по розрахунку, однак представник пояснень не надав.

Крім того, як вказано в частині 2 ст. 551 ЦК України Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Однак суд вважає, що сторонами в пункті 6.1. договору розмір пені не встановлений, оскільки сторони не вказали конкретний розмір, а лише передбачили, що вона повинна бути не нижче облікової ставки НБУ.

Слід вказати, що по розрахунку пені, якій наданий позивачем, взагалі неможливо перевірити правильність розрахунку вимог, оскільки не можливо встановити період здійсненних нарахувань і на яку суму боргу нарахована пеня. Представник позивача з цього приводу пояснень не надав.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З викладеного, суд вважає, що вимоги позивачем в частині стягнення пені та штрафних санкцій не обґрунтовані, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки сума боргу була сплачена відповідачем під час розгляду справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 20 грудня 2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 27 грудня 2010р.

Керуючись ст. 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позову відмовити.

2.          Стягнути з Янтарненської сільської ради, Красногвардійський район, с. Янтарне, вул. Леніна, 24 (р/р 35414013001112 МФО 824026 ГУ ГК в АРК м. Сімферополь ОКПО 04368872) на користь Приватного підприємства «Термо-Крим», (м. Сімферополь,  вул. Калинина, 6)  м. Сімферополь,  вул. Федько, 49 (р/р 26006315251 ВАТ «МТБ» м. Сімферополь, МФО 328168, ОКПО 32681317) 265,12грн. державного мита та 95,75грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.