Постанова

від 24.12.2010 по справі 2а-15163/10/17/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2010 р.  (10:19)

Справа №2а-15163/10/17/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді  Папуші О.В. , за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., законного представника відповідача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів          

до   Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1              

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим 24.11.2010року надійшов адміністративний позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства "Борович Микола Петрович" про стягнення заборгованості адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сумою 3 550,00 грн.

Ухвалою суду від 24.11.10 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження. В ході підготовчого провадження з’ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, за результатами чого закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 24.12.10 р.

Позивач, повідомлений належним чином про місце, день та час судового засідання, явку повноважного представника не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував, зазначивши, що протягом 2008-2010 р.р. інваліди у Селянськму (фермерському) господарстві "Борович Микола Петрович" працевлаштовані не були.

Розглянувши клопотання позивача, доводи відповідача, суд приходить до висновку, що сторони про час день та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому перешкод для розгляду справи в судовому засіданні 24.12.10 р. не знаходить та вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, судом з’ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим на підставі ст.ст. 19-20 Закону України від 21.03.91р. № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зі змінами та доповненнями, відповідно до яких спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються відділеннями Фонду в судовому порядку.

Підставою звернення до суду із зазначеними позовними вимогами є приписи статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до яких у випадку невиконання обов'язку щодо працевлаштування інвалідів, роботодавці зобов'язані сплатити штрафні санкції у строк, встановлений законодавством.

З огляду на викладене та зважаючи на положення ст.ст. 17, 18, 50 КАС України на цю справу поширюється компетенція адміністративних судів. Цей позов розглядається судом відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України як спір за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, та, згідно до частини другої статті 18 цього Кодексу, оскільки однією із сторін справи є орган державної влади, справа підсудна окружному адміністративному суду.

Статтею 43 Конституції України задекларовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Виконання та реалізація зазначеної конституційної норми забезпечується законами України, підзаконними актами та актами ненормативного характеру, які встановлюють механізм реалізації права на працю.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Селянське (фермерське) господарство "Борович Микола Петрович" зареєстровано юридичною особою Сімферопольською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим 30.09.1992 р., ідентифікаційний код 22309413, здійснює свою діяльність на підставі Статуту, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія витягу та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.6,16-26).

Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" подає до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звітність про зайнятість і працевлаштування інвалідів (а.с.7).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Із звіту про зайнятість населення і працевлаштування інвалідів за 2009 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становить 10 осіб, у зв’язку з чим відповідно до частини 1 статті 19 Закону для відповідача встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця (а.с.7). Відповідач повинен був забезпечити у 2009 р. працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, фактично працевлаштовані 0 осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Судом встановлено, що середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2009 році складала 7 100,00 грн., фонд оплати праці штатних працівників складав 71 000,00 грн., сума адміністративно-господарський санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 3 550,00 грн.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Передбачена Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", приписи статей 18-20, відповідальність (адміністративно-господарські санкції та пеня) застосовується до підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, в тому числі і у разі не надання звітності в порядку встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Штрафні санкції є відповідальністю за недодержання відповідачем нормативу, встановленого для його підприємства кількості для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, Затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 15.05.2007 № 223, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов’язання, альтернативне зобов’язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Виходячи із наведеної дефініції та завдань Фонду стосовно здійснення контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, фактом вчинення правопорушення є несплата адміністративно-господарських санкцій.

Приписи частин першої, третьої статті 217 Господарського кодексу України встановлюють, що адміністративно-господарські санкції є заходами впливу до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За таких підстав, відповідач у 2010 році, не пізніше 01 березня, повинен був перерахувати до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 3 550,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Згідно до завдань, покладених на зазначений Фонд, останній здійснює контрольні функції за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідач згідно до приписів ст. 71 КАС України, не надав суду доказів виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині добровільної сплати у встановлений законом строк адміністративно-господарських санкцій за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним чи погашення ним під час судового розгляду справи заборгованості із адміністративно-господарських санкцій сумою 3 550,00 грн.

Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення несплачених добровільно адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів підлягають задоволенню, а сума заборгованості за неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків щодо працевлаштування інвалідів у розмірі 3 550,00 грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Борович Микола Петрович" адміністративно-господарські санкції за робочі місця незайняті інвалідами у 2009 році в розмірі 3550 грн. за реквізитами: одержувач: Державний бюджет Сімферопольського району 50070000; банк одержувача:  Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34741037, р/р 312192230700268, призначення платежу:*;ОКПО платника; 50070000;01; адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами у 2009 році.  

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя                                                                                  О.В. Папуша