Постанова

від 13.12.2010 по справі 2а-10924/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 р.                                                                                    № 2а-10924/10/1370  

о 09 год., 00 хв.  

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.  

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, представник –не з'явився

до

Приватного підприємства «Укрпеллета», представник –не з'явився  

про

стягнення заборгованості в сумі 1955,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Укрпеллета»про стягнення заборгованості в сумі 1955,46 грн.              

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України».

Заборгованість відповідача підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за травень-серпень 2010 року, розрахунком позовних вимог, рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 18.05.2010 року за № 0710.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 09.12.2010 року за вхідним                   № 46854 подав заяву, у якій позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу без його участі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву не подав. 13.12.2010 року на адресу суду повернувся надісланий відповідачу поштовий конверт по причині адресат за вказаною адресою не зареєстрований.

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

Відповідачем, за травень-серпень 2010 року подано розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, згідно яких заборгованість по страхових внесках, з урахуванням часткової сплати в сумі 37,00 грн., становить1617,40 грн.   

18.05.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м Галицькому районі м. Львова прийнято рішення № 0710 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до відповідача застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 352,99 грн. та нараховано пеню за період з 22.02.2010 року по 14.05.2010 року в розмірі 0,1% в сумі 192,02 грн. Вказане рішення відповідачем отримано 25.10.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1751442.

Доказів оскарження відповідачем вказаного рішення та сплати суми штрафу та пені суду не надано.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за № 1058-ІV від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1,  із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.   

Згідно ч. 1 ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.  

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 6 ст. 20 цього ж Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 12 ст. 20 цього ж Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 106 цього ж Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.     

Згідно ч. 5 ст. 106 цього ж Закону України, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 цього ж Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, а саме за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу  

Згідно п. 8.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими  обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи, по сплаті страхових внесків становить 1955,46 грн.(1617,40 грн. –недоїмка, 218,29 грн. фінансова санкція, 119,77 грн. –пеня), що підтверджується вищенаведеними доказами, а також розрахунком позовних вимог.    

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.  

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.  

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за травень-серпень 2010 року в сумі 1955,46 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки на відповідача законодавцем покладений обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі заборгованість із сплати страхових внесків з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.   

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».  

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.   Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Укрпеллета»(ЄДРПОУ 36417016, м. Львів, вул. Словацького, 1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (ЄДРПОУ 20847365, м. Львів, пр. Червоної Калини, 35, р/р 256083010816 ОПЕР в Львівського Облуправління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 325796) заборгованість в сумі 1955,46 грн.        

          Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.   

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

          Постанова складена у повному обсязі 16.12.2010 року.

                  Суддя                                                                                                          Гавдик З.В.