Постанова

від 27.12.2010 по справі 14809/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд  

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  "27" грудня 2010 р.                                                                       № 2-а-14809/10/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді   Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши   у   відкритому   судовому       засіданні   у   приміщенні   Харківського   окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом   Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до                Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

про              скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова  в якому просив суд скасувати    податкове    повідомлення-рішення   Державної   податкової   інспекції   у Червонозаводському районі міста Харкова від 04.11.2010 року № 0002811702/0 та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказав, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 року № 0002811702/0 винесено ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова   з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржене  податкове повідомлення-рішення винесено ним у відповідності  до вимог чинного законодавства України та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, з питання усунення розбіжностей, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2008 року по контрагенту ТОВ «БК АБРІС-ГРУП»ІПН 336082604627 в зв'язку з отриманням матеріалів від ДПІ у м. Сімферополі щодо банкрутства ТОВ «БК АБРІС-ГРУП»(ЄДРПОУ 33608264) від 30.09.10 № 6873/172/ НОМЕР_1, актом встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п. 7.2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.10 № 0002811702/0, згідно з яким відповідач визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 165365,00 та застосував штрафні санкції в сумі 82682,50 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи у грудні 2008 року позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «БК АБРІС-ГРУП», що полягали у придбанні товарів для здійснення господарської діяльності. За наслідками господарських операцій з боку ТОВ «БК АБРІС-ГРУП»видано податкові накладні позивачу на загальну суму 165364,64 грн., які включено до складу податкового кредиту позивача в податковій декларації за грудень 2008 року.

Також судом встановлено, що в ході перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 14.03.2008 р. по 31.12.2009 р. (акт№5348/172/НОМЕР_1 від 24.06.2010 ) було встановлено, що підприємець мала у грудні 2008 року взаємовідносини з придбання товарів від ТОВ "БК АБРИС-ГРУП" (ЄДРПОУ-33608264) м. Сімферополь на загальну суму 165364,67 грн. на підставі наступних накладних:  №12/243 від 01.12.08, сума ПДВ -4282,51 грн; №12/248 від 02.12.08, сума ПДВ-2395,39 грн; №12/256 від 02.12.08, сума ПДВ-3245,10 грн; №12/258 від 02.12.08, сума ПДВ-2125,63 грн;  №12/261 від 03.12.08, сума ПДВ 2362,39 грн;  №12/270 від 04.12.08, сума ПДВ-3741,12 грн;  №12/274 від 05.12.08, сума ПДВ-2416,67 грн; №12/275 від 05.12.08, сума ПДВ -641,58 грн; №12/279 від 07.12.08, сума ПДВ - 4233,33 грн; №12/283 від 07.12.08, сума ПДВ-2894,39 грн; №12/296 від 08.12.08, сума ПДВ-1876,07 грн; №12/299 від 09.12.08, сума ПДВ-9999,75 грн; №12/300 від 09.12.08, сума ПДВ -12725,37 грн; №12/310 від 10.12 08, сума ПДВ-556,95 грн; №12/312. від 10.12.08, сума ПДВ-1465,38 грн; №12/312 від 10.12.08, сума ПДВ-5504,15 грн; №12/324 від 11.12.08, сума ПДВ-5007,83 грн; №12/329 від 12.12.08, сума ПДВ -2269,20 грн; №12/345 від 12.12.08, сума ПДВ-2479,20 грн; №12/346 від 12.12.08, сума ПДВ-2170,85 грн; №12/348 від 15Л2.08, сума ПДВ-1308,67 грн; №12/354 від 15.12.08, сума ПДВ -11220,00 грн; №12/362 від 16.12.08, сума ПДВ -2802,84 грн; №12/363 від 16.12.08, сума ПДВ-7662,17 грн; №12/365 від 16.12.08, сума ПДВ-5760,53 грн; №12/369 від 18.12.08, сума ПДВ - 9355,29 грн; №12/370 від 18.12.08, сума ПДВ-6350,67 грн; №12/372 від 19.12.08, сума ПДВ-4058,33 грн; №12/373 від 19.12.08, сума ПДВ-7083,33 грн; №12/376 від 22.12.08, сума ПДВ - 4085,00 грн; №12/378 від 22.12.08, сума ПДВ-3550,00 грн; №12/379 від 22.12.08, сума ПДВ-206,76 грн; №12/386 від 24.12.08, сума ПДВ - 2806,67 грн; №12/392 від 25.12.08, сума ПДВ-5873,37 грн; №12/395 від 25.12.08, сума ПДВ-7646,08 грн; №12/399 від 25.12.08, сума ПДВ -7930,38 грн; №12/402 від 26.12.08, сума ПДВ -8942,37 грн; №12/410 від 26.12.08, сума ПДВ-320,00 грн; №12/412 від 29.12.08, сума ПДВ-8458,33 грн; №12/415 від 30.12.08, сума ПДВ-325,00 грн.

Також під час розгляду справи позивачем були надані товарно-транспортні накладні між позивачем та ТОВ "БК АБРИС-ГРУП".

Суд зазначає, що фактичність розрахунків  та виконання робіт за вище зазначеною угодою  відповідачем не заперечувався та підтверджується матеріалами справи

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст.  55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть  відповідальність за   своїми   зобов'язаннями   в   межах   цього майна,   крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа  здатна  мати  такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена  лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення  і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та ТОВ "БК АБРИС-ГРУП" на думку відподача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і,  що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Що стосується посилання відповідача на ту обставину, що ТОВ "БК АБРИС-ГРУП"  оголошено банкрутом рішенням господарського суду № 2-23/6018-2009 від 25.05.2010 року, скасовано держреєстрацію №18821170016015235 від 04.06.2010 року, знято з обліку № 2-23/6018-2009 від 25.05.2010, а також  ТОВ "БК АБРИС-ГРУП" не задекларував зобов’язання по взаємовідносинам з позивач за грудень 2008р,  а також що  остання декларація з податку на прибуток ТОВ "БК АБРИС-ГРУП" подана за півріччя 2008 року то вказані посилання суд вважає   безпідставним, оскільки встановити наявність умислу контрагента позивач   ТОВ "БК АБРИС-ГРУП" на здійснення оспорюваної угоди, з метою завідома суперечної  інтересам держави і суспільства, можливо лише установивши умисел посадової особи, що приймала участь від імені юридичної особи в угоді, маючи на це належні повноваження, також сам факт банкрутства ТОВ "БК АБРИС-ГРУП"  у 2009 року не вказує нікчемність угоди у 2008 року.

Позивачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб  як   ТОВ "БК АБРИС-ГРУП" так і   ФОП ОСОБА_1  за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд  також зазначає, що відповідно «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів»ТОВ „БК АБРИС-ГРУП" податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року надано до ДПІ у м. Сімферополі 20.01.2009 №266271 та додатку №5 до податкової декларації з ПДВ №266271 від 20.01.2009, згідно, яких встановлено, що товариство включило до податкових зобов'язань грудня 2008 року по контрагенту ФОП ОСОБА_1 ПДВ у сумі 165364,67 грн., а отже посилання відповідача на недекларування ТОВ „БК АБРИС-ГРУП" податкових зобов’язань по взаємовідносинах між ним та позивачем також не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та  ТОВ „БК АБРИС-ГРУП" останній знаходився в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також був платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем  не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов’язує настання наслідків никчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочин укладений між позивачем та   ТОВ „БК АБРИС-ГРУП" є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.."

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані    ТОВ „БК АБРИС-ГРУП" на виконання угоди є чинними оскільки   ТОВ „БК АБРИС-ГРУП" на час виконання угоди був платником ПДВ, а отже мав право видавати вище зазначені податкові накладні.

Крім цього суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже не подання податкової звітності, незнаходження за юридичною адресою не може свідчити про недійсність укладених та виконаних угод, укладених з моменту державної реєстрації контрагента до моменту виключення його з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, бо будь які докази тому ,що ТОВ „БК АБРИС-ГРУП", не здійснював господарські операції відповідачем у відповідності до ст.. 71 КАС України суду надано не було.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення  рішення № 0002811702/0 від 04.11.2010 року винесено ДПІ у Червонозаводському   районі м. Харкова з порушення норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до вимог ст.. 94 КАС України.

Керуючись  ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення   - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати    податкове    повідомлення-рішення   Державної   податкової   інспекції   у Червонозаводському районі міста Харкова від 04.11.2010 року № 0002811702/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, код. НОМЕР_1 суму сплачених судових витрат в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 31.12.2010 року.

Суддя                                                                                                  Спірідонов М.О.