Постанова

від 31.01.2008 по справі 49/112-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

49/112-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 31 січня 2008 р.                                                                                    № 49/112-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кота О.В.,Шевчук С.Р. (доповідач),Владимиренко С.В.

розглянувши  касаційну               скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"

на постанову

у справігосподарського суду

за позовом

до

про Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 року

№49/112-06Харківської області

Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"

Комунального закладу охорони здоров'я обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення

стягнення 16555,91 грн.

          В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача:  не з'явились

- відповідача:  не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006р. товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з комунального закладу охорони здоров'я обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення 16555,91 грн. боргу за теплову енергію.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2007р. (суддя Ковальчук Л.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16555,91 грн. основного боргу, 2616 грн. витрати пов'язані з експертизою, 165,56 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2007р. (головуючий Карбань І.С., судді Бабакова Л.М., Кравець Т.В.) вказане рішення суду скасовано та в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою  позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В судове засідання 31.01.2008р. представники сторін не з'явились. Однак, враховуючи, що про час і місце розгляду справи останні повідомлені належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню  виходячи з наступного.

01.10.2001р. між сторонами у справі укладений договір № 17 про постачання теплової енергії, згідно умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Зокрема, згідно п.6.3 договору відповідач як споживач за десять днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. При перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця. Обсяги постачання теплової енергії споживачу узгоджені сторонами за договором № 17 від 01.10.2001 в додатку № 1. При цьому, сторони встановили, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів і розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач, на виконання умов даного договору, в період з серпня 2003р. по липень 2004р. та з серпня 2005р. по липень 2006р., з урахуванням строку позовної давності, поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 772919,58 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів виконаних робіт, які підписані сторонами та скріплені печатками. А відповідач, в свою чергу, перерахував позивачу 832304,21 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

Отже, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про  відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обґрунтовано  виходив з того, що на момент подачі позову не існувало заборгованості відповідача перед позивачем за умовами договору № 17 від 01.10.2001 щодо оплати вартості отриманої ним теплової енергії за період з серпня 2003р. по липень 2004р. та з серпня 2005р. по липень 2006р., врахувавши строк позовної давності.

Відтак колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства і тому не вбачає підстав для її скасування.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст.  1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 у  справі № 49/112-06 залишити  без змін.

Головуючий                                                                        Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                Владимиренко С.В.