Постанова

від 31.01.2008 по справі 9/57-31/234

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/57-31/234

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 31 січня 2008 р.                                                                                    № 9/57-31/234  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю представників: позивача –Константинової О.Б.,

відповідача –Кузори В.В.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного будівельного підприємства “Еталон-2В” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2007 року у справі за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради до Приватного будівельного підприємства “Еталон-2В” про стягнення 568 764 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду м.Києва від 7 травня 2007 року (суддя Качан Н.І.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2007 року рішення суду скасоване. Позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 568 764 грн. пені, судові витрати.

Справа розглядалась судами неодноразово.

          Не погоджуючись з постановою суду, відповідач просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

          Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.          

       Як правильно встановлено судом, 14 липня 2004 року між сторонами у справі був укладений договір підряду №4/181 на виконання робіт по будівництву автопаркінгу в житловому будинку № 18/30 по проспекту Академіка Палладіна в м.Києві.

       Згідно п.1.1 укладеного договору сторони домовились здійснити будівництво підземної частини з розташованими в ній та прибудованими автопаркінгами в житловому будинку №18/30 по проспекту Академіка Палладіна в м.Києві та здати їх в експлуатацію.

Вартість будівництва складає 3159800 грн. (пункт 1.3 договору).

Відповідно до п.3.1.2 укладеного договору, замовник зобов'язаний забезпечити безперервне фінансування будівництва об'єкта згідно з календарним графіком виконання будівельно-монтажних робіт та контроль за використанням коштів, направлених на будівництво об'єкта.

На підставі п.3.2.3 цього ж договору, генпідрядник зобов'язаний виконати будівництво об'єкта відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельним нормам і стандартам та ввести його в експлуатацію в термін передбачений пунктом 2.1 договору.

Згідно пункту  2.1 договору початок будівництва - 1-й квартал 2004 року, строк ведення в експлуатацію об'єкта - 3-й квартал 2004 року.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.06 у справі №13/436, яке набрало законної сили, пункт 2.1 укладеного сторонами у справі договору підряду в частині строку введення в експлуатацію об'єкта визнано недійсним.

У відповідності до ч.2 статті 846 Цивільного кодексу України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до Будівельних норм та правил №1.04.03-85, затверджених  постановою Держбуду СРСР та Держплану СРСР від 17.04.1985 року № 51/90, строк будівництва автопаркінгу складає 13 місяців, у тому числі 3 місяці на оздоблювальні роботи.

Як правильно встановлено судом, автопаркінг був введений в експлуатацію 06.03.2007 року, що підтверджується розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 06.03.2007 року №429, яким затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом напівпідземного автопаркінгу по проспекту Академіка Палладіна, 18/30.

Згідно ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

На підставі ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як встановлено судом, згідно пункту 6.2 укладеного сторонами договору підряду відповідач зобов'язався за несвоєчасне введення з його вини об'єкта в експлуатацію, сплачувати за кожен день прострочення пеню, розмір якої обчислюється від договірної вартості робіт, визначеної з розрахунку облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, збільшеної у 1,5 рази.

Враховуючи, що з вини відповідача автопаркінг по проспекту Академіка Палладіна, 18/30 несвоєчасно був введений в експлуатацію, суд вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 568764 грн.

Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх відповідність викладеним судом нормам матеріального права.

Наведені висновки апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи та вимогам діючого законодавства.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваної постанови помилкові і не відповідають матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                           П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2007 року залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного будівельного підприємства “Еталон-2В” –без задоволення.

Головуючий, суддя                                                  В.Дерепа

Судді                                                                          Б.Грек

                                                                                  Л.Стратієнко