Рішення

від 07.12.2010 по справі 9/317-10(22/22-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/317-10(22/22-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.10р.

Справа № 9/317-10(22/22-10)

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровська область 

до  відповідача-1 Державного підприємства  "Придніпровська  залізниця", м. Дніпропетровськ

до    відповідача-2 Закритого акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром", м. Єнакієво Донецька область  

про стягнення 1 424 грн. 83 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання - Синяговська Є.С.

Представники:

  Від позивача - Бойко Н.Л., ю/к., довіреність № 68-4016 від 22.06.2010  

  Від відповідача 1 - Шляєв І.В., ю/к., довіреність № 415 від 01.01.2010 р.  

  Від відповідача 2 - Орлов  В.В., представник, довіреність № 013-1869 від 17.06.2010 р. 

СУТЬ СПОРУ:

Справа знаходиться на розгляді у новому складі суду.

ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" звернулось у листопаді 2010 року до господарського суду із позовною заявою до відповідача-1 - ДП "Придніпровська залізниця", до відповідача-2 - ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром", у якій просить стягнути з належного відповідача грошові кошти у сумі 1424,83 грн. збитків на відшкодування майнової шкоди, що спричинена нестачею вантажу коксу доменного загальною кількістю 3100 кг. Вказує, що нестача вантажу сталась під час його перевезення залізницею у вагонах №№ 65361917, 65943987, 65950016, про що складено комерційні акти №АА018865/38 від  28.06.2009р., №№ АА 018857/50, АА 018856/49 від 23.06.2009р.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає з посиланням на те, що висновки, які викладені у комерційному акті, не відображають факту неохоронного перевезення, проте відображають факт внесення невірних відомостей у залізничну накладну або факт недовантаження продукції.

          Відповідач-2 позов не визнає. Вважає, що вантажовідправник достовірно був обізнаний з властивостями поставленого на його адресу вантажу, і у порушення п. 5.2 договору ДУК-03/09-10-р від 22.12.2008р. не здійснив приймання вантажу у відповідності із вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6. Вказує, що позивач не надав суду відомостей щодо використаного ним проценту вологості, і що продукція прийнята Позивачем тільки по фактичній вазі,  у зв'язку з чим розрахунок вартості нестачі виконаний неправомірно.

В судовому засіданні 30.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши надані докази, господарський суд -

 встановив:

          У відповідності із договором № ДУК-03/09-10-р від 22.12.2008р., укладеним між ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" (далі –Позивач) та ТОВ "Метінвест Холдінг" на адресу Позивача зі станції Єнакієве Донецької залізниці на станцію Нікополь Придніпровської залізниці надійшли вагони №№ 65361917, 65943987, 65950016 із продукцією коксу доменного, відправником якого було Закрите акціонерне товариство "Єнакіївський коксохімпром" (далі –Відповідач-2), а перевезення здійснювало Державне підприємство “Придніпровська залізниця” (далі –Відповідач-1).

При відвантаженні вугілля маса вантажу була визначена її відправником                                –Відповідачем-2 шляхом зважування на 100-тонних вагах та прийнята залізницею до перевезення без зауважень.

Зазначений вантаж був виданий вантажоодержувачу –Позивачу у відповідності до ст. ст. 52, 129 Статуту залізниць України, разом із складеними на станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці комерційними актами № АА 018865/38 від  28.06.2009р., №№ АА 018857/50, АА 018856/49 від 23.06.2009р., зі змісту яких вбачається, що під час комерційного  зважування вантажу було виявлено наступне:

- у вагоні №№ 65361917 вага нетто менш вказаної в документах на 1000 кг. Згідно залізничної накладної № 51692065 від 26.06.2009р., вагон завантажений до повної місткості, висота шапки 300-500 мм. У дійсності навантаження рівномірне, із шапкою вище рівня бортів 30-50 см. Вантаж маркований і маркування не порушене;

- у вагоні № 65943987 вага нетто менш вказаної в документах на 1100 кг. Згідно залізничної накладної № 51691926 від 21.06.2009р., вагон завантажений до повної місткості, висота шапки 300-500 мм. У дійсності навантаження рівномірне, із шапкою вище рівня бортів 30 см. Вантаж маркований і маркування не порушене;

- у вагоні № 65950016 вага нетто менш вказаної в документах на 1000 кг. Згідно залізничної накладної № 51691932 від 21.06.2009р., вагон завантажений до повної місткості, висота шапки 300-500 мм. У дійсності навантаження рівномірне, із шапкою вище рівня бортів 30 см. Вантаж маркований і маркування не порушене.

Отже з відомостей, наведених в комерційних актах, вбачається, що недостатній вантаж у вказаних вагонах уміститися не міг. Двері та люки вагону зачинені, слідів втрати та течі вантажу не виявлено.

Вартість однієї тони вантажу коксу валового визначена ТОВ "Метінвест Холдінг" (постачальником вантажу за договором № ДУК-03/09-10-р від 22.12.2008р.) у сумі 820,00 кг.

Згідно розрахунків Позивача з урахуванням норми недостачі у 1% та перерахунком за сухою вагою загальний розмір відповідальної вагової недостачі складає 3100 кг. на загальну суму 1424,83 грн.

Вартість поставленої продукції у повному обсязі сплачена Позивачем, що підтверджується виставленими на оплату рахункам і платіжним дорученням в матеріалах справи.

Отже, отримавши продукцію з недостачею, Позивач поніс збитки на загальну суму 1424,83 грн. виражені у його витратах у розмірі оплаченої, але не отриманої у повному обсязі продукції.

Доказів відшкодування Позивачеві зазначеної недостачі продукції коксу доменного Відповідачами на час розгляду справи не надано.

          З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача до Відповідача-2 підлягають задоволенню, а у позові до Відповідача-1 слід відмовити з наступних підстав.

Предметом позову є стягнення шкоди, заподіяної позивачу внаслідок виявлення на станції призначення недостачі коксу, оплаченого в повному обсязі, з Відповідача-1 на підставі ст.ст. 110, 113, 129, 130, 131, 134 Статуту залізниць України, ст.ст. 920, 924, 925 Цивільного кодексу України, ст. 306, 314, 315 Господарського кодексу України та ст. 1166 Цивільного кодексу України; з Відповідача-2 на підставі ст.ст. 24, 32, 105 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Стаття 909 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою особою (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Позивач в обґрунтування позовних вимог про стягнення шкоди посилається також на норми ст. 1166 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Однак, відповідно до ч.5 ст. 306 Господарського кодексу України, спірні правовідносини сторін які виникли при перевезенні вантажів залізницею, мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

          Так відповідно до ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України та ст. ст. 306, 314, 315 Господарського кодексу України, залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і, як перевізник,  відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди.

          В силу ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

          Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув на непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

          У відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актом.

Як зазначено у комерційних актах №АА018865/38 від 28.06.2009р., №№АА018857/50, АА018856/49 від 23.06.2009р., вантаж у спірних вагонах прибув на станцію призначення в технічному та комерційному відношенні в справному стані без слідів розкрадання.

Відповідачем-2 надано до матеріалів справи сертифікати якості № 102 від 25.06.2009р., № 82 від 21.06.2009р., № 81 від 21.06.2009р. на продукцію –кокс доменний, що перевозився у вагонах №№ 65943987, 65950016, 65361917, за перевізними документами №№ 51691926, 51691932, 51692065 відповідно.

Відповідач-2 вважає обов'язковим застосуванням додатку А ДСТУ 322-12-2-94 «Кокс кам'яновугільний, пековий і термоантрацит. Правила приймання»при розрахунку нестачі вантажу та наводить свій розрахунок: у вагоні № 65943987 різниця у вазі в 1000 кг виникла за рахунок втрати вологості під час шляху слідування: 1034 кг +/- 100 кг = 1100 кг; у вагоні № 65950016 втрата 1000 кг вантажу виникла за рахунок втрати вологості під час шляху слідування: 1059 кг +/- 100 кг = 1000 кг, а у вагоні № 65361917 втрата 1000 кг вантажу виникла за рахунок втрати вологості під час шляху слідування: 941 кг +/- 100 кг = 1000 кг.

Проте не дотримання Позивачем процедури приймання вантажу від його постачальника –ТОВ "Метінвест Холдінг" згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6, не звільняє Відповідача-2, як відправника вантажу, від відповідальності за правилами, які регулюють правовідносини сторін, що виникли за договором перевезення перевезення залізничним транспортом.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

          На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача до Відповідача-2 про примусове стягнення грошових коштів в сумі 1424,83 грн. на відшкодування збитків у розмірі вартості вагової нестачі продукції коксу доменного –є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі, а у позові до Відповідача-1 належить відмовити за безпідставністю.

          Судові витрати у справі покладаються на Відповідача-2, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” до Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром" задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром" на користь Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” суму 1424 грн. 83 коп. збитків від нестачі вантажу, 153 грн. витрат на держмито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” до Державного підприємства „Придніпровська залізниця” відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Повне рішення складено -06.12.2010р.