Рішення

від 13.12.2010 по справі 37/17-10(9/88-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/17-10(9/88-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.10р.

Справа № 37/17-10(9/88-10)

За позовом  Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора,                             

м. Дніпропетровськ, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради,                          

м. Дніпропетровськ   

до  Закритого акціонерного товариства "Гільдія", м. Дніпропетровськ    

про зміну договору

             Суддя  Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.

Представники:

  Від позивача – представник не з'явився.

  Від відповідача – Павлів О.В. ю/к. довіреність № 3 від 11.01.10р.

   В судовому засіданні прийняли участь - Рижик С.О., помічник Дн-вського міжрайонного

  природ. прокурора, посвідчення № 04 від 14.01.10р. 

СУТЬ СПОРУ:

Справа знаходиться на новому розгляді на підставі Постанови Вищого господарського суду України від 21.10.10р.

Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (Позивач) звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства "Гільдія" (Відповідач), в якому просить господарський суд змінити п. 3.2. договору оренди земельної ділянки від 02.06.03р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірмою "Гільдія", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 2336 від 02.06.03 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.06.03р. за № 3653, виклавши його в такій редакції:

       "3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного  податку,  що   встановлюється  Законом  України  "Про  плату за землю"  та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08 №39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України "Про оренду землі".

       В обґрунтування позову Прокурор посилається на те, що до спірного договору необхідно внести зміни у зв'язку із змінами в чинному законодавстві. Правовою підставою цього Прокурор зазначає статтю 651 ЦК України. В письмових поясненнях від 09.12.10р. щодо спірних правовідносин Прокурор просить застосувати ч. 2 ст. 652 ЦК України, оскільки має місце істотна зміна обставин. Крім того прокурор посилається на те, що згідно з рішення Конституційного суду України від 09.021999р. у справі № 1-7/99 положення 1 ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну частину в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується тільки фізичних осіб а не поширюється на юридичних осіб.   

        Позивач підтримав позовні вимоги прокурора посилаючись на те, що:

згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюється Земельним кодексом України, Цивільним  кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі;

    згідно з рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. у справі № 1-7/99 положення 1 ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну частину в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується тільки фізичних осіб а не поширюється на юридичних осіб;

      частинами 1, 2 ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна у договорі встановлюється за договорами сторін. У випадках встановлених Законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки

тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами або регулюється уповноваженими органами держаної виконавчої влади, або місцевим самоврядуванням. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором;

        умови договору не відповідають вимогам ст. 21 Закону України "Про оренду землі";

рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. № 39/35 встановлено річну орендну плату за користування земельної ділянки у розмірі мінімальної орендної плати встановленої Законом України "Про оренду землі", не залежно від мети використання. Зазначене рішення міської ради є обов'язковим до виконання в силу ст. 144 Конституції України;   

статтею 652 ЦК України передбачено зміну або розірвання договору у разі істотних змін обставин.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Позивачем не дотримано порядок внесення змін  до договору передбачений ст. 188 ГК України; рішення  Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. № 39/35 не стосується відносин, які закріплені у вже укладених договорах оренди земельних ділянок.  

     В судовому засіданні 09.12.10р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення  згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, дослідивши надані докази, господарський суд -

                                                      встановив:

Між Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством "Гільдія", як орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки від 02.06.2003 року.

Згідно умов Договору, на підставі рішення міської ради від 26.02.2003 року №167/7 відповідач прийняв від позивача земельну ділянку площею 0,5253 га, що знаходиться за ад ресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Панікахи, в районі будівлі №15, для обслуговування торговельного комплексу, яка зареєстрована в Державному земельному ка дастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:02:135:0191 згідно з планом земельної ді лянки.

Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нота ріального округу Сусловою Н.Б., зареєстрований в реєстрі за №2336 від 02.06.2003 року та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.06.2003 року за № 3653.

Згідно з пунктом 3.2 Договору орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий ра хунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного мі сяця) на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Відповідно до п.3.3 Договору оренди сторони передбачили, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку, а сума орен дної плати індексується у разі збільшення ставок земельного податку за умови виплати її у повному обсязі до закінчення терміну дії договору (п.3.4 Договору).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 року в Закон України "Про оренду землі" були внесені зміни, зокрема, частина четверта та п'ята статті 21 була викладена у наступній редакції: "Річна орендна пла та за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного подат ку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; - для інших категорій земель - трикратною розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або кому нальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ  від 03.06.2008 року набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року, тобто з 04.06.2008 року розмір річної орендної плати за земель ну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 року №39/35 "Про внесен ня змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і при ведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих догово рів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства" встановлено річну орендну пла ту за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.

02.02.2010 року листом вих. № 7/5-59 Дніпропетровська міська рада направила на ад ресу відповідача вимогу про приведення договору оренди землі до вимог законодавства та попередження про сплату орендної плати з 01.01.2008 року з урахуванням вищезазначених змін у земельному законодавстві, тобто у трикратному розмірі земельного податку. Окрім того, для укладання додаткового договору Відповідача було зобов'язано у двотижневий тер мін після отримання цього повідомлення звернутися до земельного управління Дніпропет ровської міської ради.

Відповідач відповіді на лист-вимогу позивача не надіслав.

Редакція ст. 21 Закону України "Про оренду землі" станом на момент укладення До говору, визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використо вується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що вста новлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх норма тивної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельного ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, правовідносини щодо оренди землі полягають у оплатному користу ванні земельною ділянкою на умовах, передбачених договором. Такі правовідносини, а, от же, і зобов'язання щодо оплатної передачі та зобов'язання щодо користування і сплати орен дної плати виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладання догово ру оренди.

За обставинами справи остаточні правовід носини оренди виникли між позивачем і відповідачем у 2003 році, тому на них неможливо поширити дію Закону України від 03.06.2008 року № 309-VІ  з огляду на наведені приписи Конституції України.

Відтак, положення Закону України від 03.06.2008 року № 309-VІ  щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі" можуть і повинні бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів (і, відповідно, розмірів орендної плати), які укладаються після набрання чинно сті зазначеним законом.

Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом прямо встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає пере гляду.

У спірних правовідносинах, укладений між позивачем і відповідачем договір оренди земельної ділянки містить пункт 3.3, який передбачає підстави перегляду розміру земельно го податку у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Апеляційним судом не дано оцінки і тому, що умови спірного договору визначають підстави для перегляду розміру земельного податку, а не розміру орендної плати і аж ніяк не зміну граничного розміру мінімальної ставки орендної плати, як було запроваджено Законом України від 03.06.2008 року № 309-VІ.

Не містять приписів щодо обов'язковості зміни або перегляду узгодженої у відповід них договорах орендної плати і положення Закону України "Про внесення змін до деяких за конодавчих актів України" щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змі нено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України).

За матеріалами справи сторони не досягли згоди щодо внесення спірних змін до договору оренди земельної ділянки.  

Щодо наявності відповідних підстав за умовами договору слід врахувати наступне. Пунктами 3.2, 3.3 Договору оренди земельної ділянки передбачено, що орендна плата за користування земельної ділянки сплачується у грошовій формі у розмірі земельного податку. Розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку. Пунктом 3.4 договору передбачено індексацію суму орендної плати у разі збільшення ставок земельного податку. Згідно з п. 8.1 договору зміна умов договору можлива за згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується у судовому порядку.  

Таким чином, зміна орендної плати у зв'язку із змінами у законодавстві не передбачено умовами договору.

Щодо наявності підстав для внесення змін до договору, встановлених законом, суд керується наступним.   

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом'якшують або скасовують відповідаль ність особи.

Частиною 1 та 3 ст.5 ЦК України встановлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства та який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.  

Рішенням конституційного суду України від 09.02.1999р. у справі № 1-7/99 зазначається про загально визнаний принцип права, який полягає в тому, що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної сторони в часі.  

Отже, враховуючи відсутність у Законі України від 03.06.2008 року № 309-VІ вимог щодо приведення умов раніше укладених договорів оренди землі (в частині розміру орендної плати) у відповідність з цим Законом, в силу вимог ст.58 Конституції Укра їни, норма ч.ч. 4, 5 ст.21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 03.06.2008 року           № 309-VІ) не має зворотної дії і до спірних орендних правовідносин не засто совується, оскільки стосується договорів оренди землі, укладених після набрання ним чинно сті.

Крім того за матеріалами справи відсутні обставини які свідчать про істотне порушення договору однією із сторін, що може бути підставою для зміни договору на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України.

Враховуюче вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для внесення спірних змін до договору, які передбачені ст. 651 ЦК України.  

Одночасно суд зазначає, що до спірних правовідносин можливе застосування лише ст. 651 ЦК України.

Посилання прокурора та Позивача на ст. 652 ЦК України суд вважає не правомірним з огляду на наступне.

Зазначеною статтею встановлено: у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони зміни лися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відпо відність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виник нення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору по рушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв діло вого обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Так, за обставинами справи відсутня така умова як: виконання договору по рушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Зокрема, виконання договору не позбавляє Дніпропетровську міську раду того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

Крім того, суд погоджується з відповідачем з приводу того, що рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 року №39/35 "Про внесен ня змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і при ведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих догово рів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства" не встановлює приписів щодо внесення змін до раніше укладених договорів.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 13.02.08р. № 31/28 "Про приведення деяких рішень міської ради з питань передач в оренду земельних ділянок і діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства" встановлено, що діюче рішення договору оренди землі, які не відповідають вимогам чинного земельного законодавства в частині визначення річної орендної плати за землю, потребують внесення відповідних змін.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Так, оскільки чинним законодавством України не встановлено приписів щодо обов'язковості змін або перегляду узгоджених у відповідних договорах орендної плати у зв'язку із внесенням змін до ч.ч. 4, 5 Закону України "Про оренду землі", зазначене рішення міської ради слід визнати таким, що не відповідає законодавству України і відповідно не підлягає застосуванню.     

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради про зміну договору оренди земельної ділянки від 02.06.03р. - є необґрунтованими та незаконними, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Н.Б. Кеся

Повне рішення складено - 13.12.10р.