Рішення

від 15.12.2010 по справі 30/375-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/375-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.10р.

Справа № 30/375-10

За позовом:  відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області   

До відповідача:  Тернівської міської ради, м. Тернівка  Дніпропетровської області 

Про: визнання недійсним п.9 договору оренди №07-0/4035-А

Суддя:  Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Губайдуллін О.Ф., довіреність від 02.12.2010 року, представник

Від відповідача: Чорний О.Ю., довіреність від 30.11.2010 року №2834/01-15, представник  

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить визнати недійсним з моменту вчинення правочину п.9 договору оренди землі №07-0/4035-А, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля"  та Тернівською міською радою; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладений договір оренди землі №07-0/4035-А, який набрав чинності з моменту його державної реєстрації –23.11.2007 року. За цим договором орендодавець (відповідач) надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва станції авто заправлення. Пунктом 9 вказаного договору передбачено, що обчислення розміру плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Позивач зазначає, що спірний пункт не відповідає умовам (п.10) типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 року №1724 (яка діяла на час укладення договору), відповідно до якого обчислення розміру  орендної  плати   за   земельні   ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

У зв'язку з тим, що спірний пункт 9 договору оренди землі №07-0/4035-А не відповідає вимогам типового договору оренди землі, позивач просить визнати недійсним зазначений пункт договору оренди землі.

У судовому засіданні 15.12.2010 року представник відповідача визнав позов в усній формі, письмово відзиву не надав.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

В судовому засіданні 15.12.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі рішення Тернівської міської ради від 29.07.2005 року №485-ХХVІІІ/ІV між Тернівською міською радою (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля" (орендар) 27 серпня 2007 року був укладений договір оренди землі №07-0/4035-А, відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар  приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва станції авто заправлення, яка знаходиться по вул. Харківська, м. Тернівка.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4300 га, у тому числі –забудовані землі –0,0038 га (п.2 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 209 023 грн. (п.4 договору).

Зазначений договір підписаний сторонами, зареєстрований у Павлоградському міському відділі ДР філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 листопада 2007 року за №040711600084.

Договір укладається строком на п'ять років (п.7 договору).

Відповідно до п.8 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що складає 20 902,30 грн. щорічно та щомісячна оплата складає 1 741,86 грн., яка вноситься на рахунок одержувача УДК у м. Тернівці р/р 33217812700035 Банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код 13050200, код ЗКПО 23929856.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.9 договору).

Не погоджуючись зі змістом вказаного пункту –пункту 9 договору, позивач просить визнати його недійсним, як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і є причиною виникнення пору.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1-ч.3, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільними кодексами України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про плату за землю", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування  земельного  податку  є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди  землі  укладається  у  письмовій  формі  і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону України "Про оренду землі").

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220 "Про затвердження Типового договору оренди землі" затверджений Типовий договір оренди землі.

Відповідно до ч. 2 п.10 Типового договору оренди землі (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 року №1724 (яка діяла на час укладення договору) обчислення розміру  орендної  плати   за   земельні   ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Таким чином, під час укладення договору оренди землі №07-0/4035-А, сторонами не дотримано умов ч. 2 п.10 Типового договору оренди землі, та викладено п.9 договору оренди землі №07-0/4035-А у редакції, яка не відповідає  умовам Типового договору оренди землі.

Згідно  зі статтею 217 Цивільного кодексу України правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про визнання недійсним з моменту вчинення правочину п.9 договору оренди землі №07-0/4035-А, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля"  та Тернівською міською радою є такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник з вини обох сторін, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на сторін порівну.    

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту вчинення правочину п.9 договору оренди землі №07-0/4035-А, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) та Тернівською міською радою (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, 5-а, код ЗКПО 33912428).

Стягнути з Тернівської міської ради (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, 5-а, код ЗКПО 33912428) на користь відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) витрати по сплаті державного мита в розмірі 42,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено –17.12.2010 року