Рішення

від 16.12.2010 по справі 9/305-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/305-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.10р.

Справа № 9/305-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал, ГМБХ", м. Запоріжжя 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 73574 грн. 40 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Синяговська Є.С.

Представники:

  Від позивача - Тихонська П.В., представник, довіреність б/н від 01.12.2010 р.  

  Від відповідача - представник не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Корал, ГМБХ" звернулося у жовтні 2010 року із позовом до ТОВ "Дніпробетон", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 73574,40 грн. заборгованості за поставлений товар - добавки комплексні "Coral MasterSilk" та "Coral MasterFrio", який був поставлений Позивачем Відповідачу 16.09.2008р., 23.09.2008р., 20.10.2008р., 31.10.2008р. на підставі усної домовленості між сторонами та згідно видаткових накладних № РН- 000457 від 23.09.2008р., № РН-000441 від 16.09.2008р., № РН-000526 від 20.10.2008р., № РН-000558 від 31.10.2008р.

Відповідач письмовий відзив на позов по суті спору не надав. Представник відповідача у судове засідання не з'являвся.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення про вручення судового виклику є у справі). За клопотаннями відповідача суд неодноразово відкладав розгляд справи. За таких обставин суд вважає, що відповідач мав всі можливості надати свої заперечення у справі та докази на їх підтвердження, але не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що строк вирішення спору майже вичерпано, а від сторін не надходило клопотання про його продовження, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд,

      встановив:

Як стверджує Позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал, ГМБХ" (постачальник) та Відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" (покупець) було укладено договір поставки, на виконання умов якого 16.09.2008р., 23.09.2008р., 20.10.2008р., 31.10.2008р. Позивач поставив Відповідачу товар –добавки комплексні "Coral MasterSilk" та "Coral MasterFrio" на загальну суму 73574,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН- 000457 від 23.09.2008р., № РН-000441 від 16.09.2008р., № РН-000526 від 20.10.2008р., № РН-000558 від 31.10.2008р., які складені та підписані обома сторонами та знаходяться в матеріалах справи.

Даний факт підтверджується також виданими Відповідачем довіреностями серії НБЛ №995726/342 від 10.09.2008р., серії НБЛ №995726/342 від 10.09.2008р., серії ЯОХ №322175/441 від 20.10.2008р., серії ЯОХ №322175/441 від 20.10.2008р. на отримання зазначених цінностей, а також виставленими Позивачем на оплату рахунками № СФ-0000483 від 23.09.2008р. на суму 20280,00 грн., № СФ-0000452 від 10.09.2008р. на суму 19934,40 грн.,

№ СФ-0000545 від 20.10.2008р. на суму 13080,00 грн., № СФ-0000590 від  31.10.2008р. на суму 20280,00 грн.

Отже, між сторонами було укладено усну домовленість на поставку товару, тобто строк виконання Відповідачем свого обов'язку зі здійснення оплати поставленого товару сторонами не встановлений.  

За даними Позивача, Відповідач оплату поставленого товару по виставленим Позивачем рахункам не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 73574,40 грн. основного боргу станом на 31.10.2010р.

06.09.2010р. Позивач звернувся до Відповідача із претензією вих. № 334 про погашення заборгованості за поставлений товар на суму 251067,36 грн. (у тому числі і по зазначеним вище накладним на суму 73574,40 грн.), яка своєчасно була отримана Відповідачем (докази отримання – поштове повідомлення - є у справі), проте залишена ним без відповіді та без задоволення.    

Позивачем двічі на адресу Відповідача надсилалися для підписання акти звірки розрахунків за спірний період з 01.06.2008р. по 30.11.2010р. (разом із супровідними листами від 12.11.2010р. вих. № 64 та вих. № 68 від 13.12.2010р.), які також залишені Відповідачем без підписання.

Клопотанням від 08.12.2010р. Відповідач інформував суд, що між сторонами відбуваються переговори щодо врегулювання спору та можливості підписання мирової угоди або здійснення погашення боргу за рахунок поставок продукції на користь Позивача, проте відповідних доказів (листів, звернень, накладних) до матеріалів судової справи сторонами не надано.  

Позовні вимоги Позивача підлягають повному  задоволенню з наступних підстав.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали судової справи, суд доходить висновку, що поставка товару за видатковими накладними № РН- 000457 від 23.09.2008р., № РН-000441 від 16.09.2008р., № РН-000526 від 20.10.2008р., № РН-000558 від 31.10.2008р. є бездоговірною.

Водночас вказана видаткова накладна є первинним документом бухгалтерської звітності, відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999р., та підтверджують передачу від Позивача до Відповідача певного товару із визначеною вартістю, а отже свідчить про вчинення між сторонами певного правочину.

Відповідно положень ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема господарських зобов'язань, можуть бути дії осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, або з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно  ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони своїми діями, а саме: Позивач шляхом відпуску зазначеного товару за зазначеними видатковими накладними, а Відповідач шляхом одержанням товару, вказаного у цій накладній, породили певні права та обов'язки, які аналогічні цивільним правам та обов'язкам сторін за договором поставки продукції, встановленим в ст. ст. 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України.

Зокрема, у Позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару, а у Відповідача виник обов'язок по оплаті вартості отриманого товару.

Оскільки сторони не обумовили строк оплати поставленої продукції, обов'язок Відповідача з її оплати наступив після направлення Позивачем вимоги у відповідності із приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.   

Із відповідною претензією Позивач звертався до Відповідача 06.09.2010р.

Згідно вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання  у будь якій час, боржник повинен  виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення  вимоги, якщо обов'язок негайного виконання  не випливає із  договору або актів цивільного законодавства.   

Станом на 30.11.2010р. загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за вказаними поставками складала 73574,40 грн.

На час розгляду справи Відповідач докази погашення зазначеної заборгованості суду не надав.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних приписів ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов висновку, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання перед Позивачем з оплати поставленого товару, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 73574,40 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал, ГМБХ" суму 73574 грн. 40 коп.  основного боргу, 735 грн. 74 коп. витрат на державне мито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Повне рішення складено-21.12.2010р.