Рішення

від 16.12.2010 по справі 17/329-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/329-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.10р.

Справа № 17/329-10

За позовом  Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  

до  Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 20", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

про зобов'язання внести зміни до договору.

Суддя  Суховаров А.В.

Представники:

  від позивача: Кузьменко С.А., довір. № 1509/07 від 25.05.10р.;

                       Стеблина В.В., довір. № 56 від 10.12.10р.;

  від відповідача: Бодня К.О., довір. б/н від 01.02.10р. 

Суть спору:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (надалі - позивач) звернулось з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 20" (надалі - відповідач), у якому просить господарський суд зобов'язати відповідача внести зміни до п. 3.3 та п. 3.13 договору № 8020 від 01.09.07р., виклавши їх в наступній редакції:

-          П. 3.3. доповнити реченням: "У разі, коли приладом обліку теплової енергії, встановленому на житловому будинку, зафіксовано виток мережної води,                  КП "ЖЕО № 20" сплачує енергопостачальній організації вартість цієї мережної води та теплової енергії за звітний період згідно діючих тарифів";

-          Доповнити Розділ 3 "Порядок розрахунків" п. 3.13 в такій редакції: "У разі встановлення на житловому будинку приладів обліку теплової енергії не на межі розподілу, кількість теплової енергії на ділянці мережі від цієї межі до місця встановлення, сплачує КП "ЖЕО № 20".

Представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог.

Тоді як, відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позов та доповненнях до нього свою позицію щодо відмови у задоволенні позову вмотивовує тим, що мешканці батоповерхових будинків встановлюють прилади теплової енергії за власні кошти та укладають угоди з особою, яка має ліцензію на встановлення таких приладів. При цьому, теплопостачальне підприємство видає у письмовому вигляді технічні умови для встановлення такого приладу. Дані прилади на балансі відповідача не знаходяться та не обслуговуються працівниками підприємства. Отже, спірні доповнення до договору істотно порушують права відповідача, так як насамперед           КП "ЖЕО № 20" не є власником або балансоутримувачем системи теплопостачання (теплоспоживання), де відбувається виток мережної води вартість якої позивач просить сплачувати за звітній період згідно діючих тарифів.

Ухвалою господарського суду від 11.11.10р. строк розгляду спору за клопотанням відповідача продовжено до 15.12.10р.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

        встановив:

01.09.2007 року між позивачем (виробником-виконавцем послуг) та відповідачем (виконавцем послуг) було укладено договір № 8020 регламентуючий взаємовідносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та Комунальним житловим підприємством на постачання теплової енергії на об'єкти соціально-комунального побуту та житлові будинки (далі - Договір).

У зв'язку зі зміною назви "Комунальне житлове підприємство № 20" на Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 20", сторони дійшли згоди замінити в преамбулі та по тексту Договору слова: Комунальне житлове підприємство № 20" на слова Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 20".

У відповідності з умовами п. 1.1 Договору позивач бере на себе обов'язки по виробництву та постачанню теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання до межі балансової та експлуатаційної належності, а відповідач бере на себе обов'язки по транспортуванню та проведенню перерозподілу через внутрішньобудинкові і квартирні системи та безпосередньо наданню Споживачеві вищезазначених послуг.

Згідно п. 1.2 цього ж договору відповідальність сторін по обслуговуванню зовнішніх та внутрішніх мереж визначається відповідно актам межі балансової та експлуатаційної належності.

Також, вимоги п. 3.3 вказаної угоди передбачають, що в разі виявлення витоку та самовільного водорозбору мережної води з внутрішньобудинкової системи, виконавець (відповідач у справі) відшкодовує виробнику-виконавцю послуг (позивачу у справі) вартість мережної води та спожитої теплової енергії за період з моменту останньої перевірки і до моменту виявлення, згідно діючих тарифів та відповідно діючому законодавству України.

Окрім того, позивач на підставі положень п. 5.1 Договору з метою приведення умов спірної угоди у відповідність з вимогами чинного законодавства, листом-пропозицією від 21.12.09р. (а.с. 17), який було надіслано на адресу відповідача, запропонував останньому укласти додаткову угоду до Договору, за змістом якої і було надано виконавцю послуг для узгодження вищевказані спірні зміни до Договору.

Листом від 12.01.10р. за № 23 (а.с. 19) відповідач повідомив позивача про свою відмову від внесення змін до Договору в частині змін у п. 3.3 та п. 3.13, оформивши цю відмову у вигляді протоколу розбіжностей. (а.с. 20).

Відповідно до протоколу розбіжностей в редакції відповідача пропонувалось:

-          п. 3.3 доповнити реченням: «У разі, коли приладом обліку теплової енергії, встановленому на житловому будинку, тристороннім актом зафіксовано виток мережної води та не усунено виток мережної води протягом доби, КП «ЖЕО № 20»сплачує енергопостачальній організації вартість цієї мережної води та теплової енергії за звітний період згідно діючих тарифів»;

-          Доповнити Розділ 3 «Порядок розрахунків»п. 3.13: «У разі встановлення на житловому будинку приладів обліку теплової енергії не на межі розподілу згідно технічних умов КПТМ «Криворіжтепломережа», наданих мешканцям до моменту укладання додаткової угоди, кількість теплової енергії на ділянці мережі від цієї межі до місця встановлення КПТМ «Криворіжтепломережа»нараховує мешканцям (абонентам) пропорційно загальної площі їх квартир. З моменту підписання даної додаткової угоди та при узгоджені з КП «ЖЕО № 20»технічних умов, виданих КПТМ «Криворіжтепломережа»та проекту на установку будинкового приладу обліку теплової енергії на ділянці мережі від цієї межі до місця встановлення сплачує КП «ЖЕО № 20»».

Згідно п.1.2 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж (надалі - Правила), затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.07р. та зареєстрованих в Міністерстві Юстиції України 05.03.07р. за № 197/13464, положення цих Правил поширюються на суб'єктів у відносинах в сфері теплопостачання (у тому числі, які мають власні джерела теплопостачання), що займаються виробництвом, передачею та постачанням теплової енергії, або є споживачами теплової енергії незалежно від їхньої відомчої належності та форм власності, що є складовою частиною системи заходів щодо організації виробництва, перетворення, постачання та споживання теплової енергії.

За умовами п. 6.3.76 Правил, невиробничий витік - втрати мережної води із систем теплопостачання і систем теплоспоживання згідно з їхньою балансовою належністю має бути віднесено до власника теплових мереж або власника систем теплоспоживання, який допустив цей витік.

Встановлено, що виробник-виконавець послуг виробляє та поставляє теплову енергію до зовнішньої стінки будинку, але в будь-якому випадку лише до приладу обліку теплової енергії, який знаходиться в будинку.

Між тим слід зазначити, що внутрішньобудинкові мережі знаходяться на балансі та обслуговуванні КП "ЖЕО № 20", тому й відповідальність за їх експлуатацію несе підприємство останнього.

Даний обов'язок закріплений і положеннями наведеними у Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.09р. (далі –Порядок), а саме: в тарифах КЖП містяться витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення (від зовнішньої стіни будинку до внутрішньої стіни квартири).

Тоді як, свою відмову від внесення змін до п. 3.3 Договору КП "ЖЕО № 20" обґрунтовує тим, що воно не має відношення до контролю приладів обліку і витоки мережної води не підтверджені актами.

Суд вважає наведені заперечення відповідача безпідставними, оскільки позивач, згідно із п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05р. (надалі - Правила надання послуг), здійснює нарахування оплати споживачам - мешканцям житлових будинків, згідно з показаннями будинкових засобів обліку.

Нарахування витоків, які здійснюються на внутрішньобудинкових мережах, пред'явити споживачу позивач не має підстав, оскільки споживачі оплачують лише за отримані послуги. При цьому, такими послугами в даному випадку є:

-          централізоване опалення та постачання гарячої води, які вони оплачують позивачу;

-          технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж систем тепло-, водопостачання, які споживачі оплачують відповідачу.

Отже, в силу наведених приписів кожне підприємство, отримуючи кошти від споживачів за надані послуги несе відповідальність за їх якість.

Щодо вимог в частині внесення змін до п. 3.13 Договору, то в даному випадку господарський суд вважає за доцільне зауважити на тому, що вимоги п. 7.2.43 Правил надання послуг визначають те, що облік відпускання і використання теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, організованому на межі розділу теплових мереж між теплопостачальною організацією та споживачем. А у разі організації вузла обліку не на межі розділу теплових мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів.

В той же час, відповідач свою відмову від внесення змін до п. 3.13 КП "ЖЕО № 20", запропонованих позивачем, обґрунтовує тим, що видачею технічних умов на встановлення лічильників, актами прийомки, контролем за встановленням лічильників при опломбуванні цих лічильників займається теплопостачальна організація (позивач у справі), а виконавець послуг участі у цьому не приймає.

Однак, вивчивши матеріали справи суд вважає такі посилання відповідача безпідставними, а тому дані обґрунтування судом не приймаються, оскільки при внесенні змін в п. 3.13 Договору мова йдеться про оплату теплової енергії на ділянці від межі належності між позивачем і відповідачем до місця встановлення лічильника (до місця встановлення лічильника, яке знаходиться на ділянці внутрішньобудинкових мереж КП "ЖЕО № 20").

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, угода може бути розірвана за згодою сторін. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути змінений на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

-          в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

-          зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

-          виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

-          із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

В силу вимог ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до умов зазначених ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями передбаченими ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно із ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду щодо зміни або розірвання договору законної сили.

За таких обставин, позовні вимоги в частині внесених спірних змін у Договір вважаються зміненими з дня набрання чинності такого рішення господарського суду.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Внести зміни до договору № 8020 від 01.09.2007 року, укладеного між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (ЄДРПОУ 03342184) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація № 20" (ЄДРПОУ 25521786) на постачання теплової енергії на об'єкти соціально-комунального побуту та житлові будинки, виклавши їх в наступній редакції:

-          « П. 3.3. доповнити реченням: "У разі, коли приладом обліку теплової енергії, встановленому на житловому будинку, зафіксовано виток мережної води,                  КП "ЖЕО № 20" сплачує енергопостачальній організації вартість цієї мережної води та теплової енергії за звітний період згідно діючих тарифів";

-          Доповнити Розділ 3 "Порядок розрахунків" п. 3.13 в такій редакції: "У разі встановлення на житловому будинку приладів обліку теплової енергії не на межі розподілу, кількість теплової енергії на ділянці мережі від цієї межі до місця встановлення, сплачує КП "ЖЕО № 20" ».

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 20" (50002, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Лермонтова, 60; ЄДРПОУ 25521786) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пров. Дежньова, 9; ЄДРПОУ 03342184) суму 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 А.В. Суховаров

Рішення підписано - 20.12.10р.