Рішення

від 17.12.2010 по справі 17/383-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/383-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.10р.

Справа № 17/383-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМО ЦЕНТР", м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Арєал Груп", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області 

про стягнення 128 340 грн. 16 коп.

Суддя  Суховаров А.В.

Представники:

  від позивача: Звекова Ю.О., довір. б/н від 09.12.10р.;

  від відповідача: не з'явився. 

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМО ЦЕНТР" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арєал Груп" (надалі –відповідач) суму 128 340,16 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору поставки № 85-АТ від 02.09.09р.

Позивач наполягав на задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав. Явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив, про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, доказом чого є наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про отримання кореспонденції суду під розпис 03.12.10р. Тоді як, клопотання про відкладення розгляду спору або письмові пояснення причин такої не явки на адресу господарського суду не надходило. Окрім того, в силу положень Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про розгляд спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданими позивачем для огляду у судовому засіданні, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

        встановив:

02.09.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 85-АТ (далі –Договір), згідно з умовами якого позивачем відповідно до специфікації № 5-1 (а.с. 12-13) на підставі двосторонніх видаткових накладних  № 205189 від 02.09.09р., № 205219 від 02.09.09р. (а.с. 14-16) поставлено відповідачу товар на загальну суму 155 159,11 грн., де факт отримання покупцем товару підтверджується підписом повноважної особи останнього на видаткових накладних за довіреністю № 9 від 02.09.09р.    (а.с. 18) та відбитком печатки підприємства відповідача.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі укладеного договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1        ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами п. 4.3 Договору покупець зобов'язаний здійснювати оплату отриманого товару по мірі його реалізації кожен календарний тиждень протягом 4-х банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.

Згідно приписів ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Положення ст. 629 ЦК України вказують, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проведений судом аналіз матеріалів справи відображає, що відповідачем було здійснено часткове повернення отриманого від позивача спірного товару на загальну суму 26 818,16 грн., що підтверджується накладними № 209 та № 210 від 06.11.09р.

Також, матеріали справи відображають те, що відповідачем порушувались умови визначені п. 5.1.3 Договору, оскільки покупцем, на вимогу постачальника, інформація про рух та залишки товару на складі не надавалась. При цьому, положеннями Договору не визначений термін, протягом якого товар підлягає реалізації.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Внаслідок чого, позивачем 17.06.10р. надіслано на адресу відповідача претензію № 135/п (а.с. 19) з вимогою перерахувати залишок вартості отриманого товару в розмірі 128 340,16 грн., яка отримана покупцем 21.06.10р., доказом чого є наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, проте залишена без відповіді та задоволення.

Приписами ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На час розгляду спору відповідачем господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості або повернення залишку отриманого спірного товару не надано.

Згідно статті 193 цього ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арєал Груп" (50008, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Соборна, 4; ЄДРПОУ 35601465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМО ЦЕНТР" (02160, м. Київ, пр-т Воз'єднання, 7а; ЄДРПОУ 35427491) суму 128 340,16 грн. (сто двадцять вісім тисяч триста сорок грн. 16 коп.) заборгованості, 1 283,40 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят три грн. 40 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 А.В. Суховаров

    Рішення підписано-21.12.10р.