Рішення

від 20.12.2010 по справі 16/287-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/287-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

       16.12.10р.

Справа № 16/287-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ярило",                                    м. Дніпропетровськ 

до  Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ 

         про визнання права власності

Суддя  ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Земляний І.М. - представник, дов. від 22.11.2010р. (був присутній у судовому засіданні 02.12.2010р.);

                        Пальчун Л.О. - представник, дов. від 22.11.2010р. (був присутній у судовому засіданні 02.12.2010р.);

від  відповідача: Попов О.О. - представник, дов. від 16.11.2010р. №12554 (бу присутній у судовому засіданні 02.12.2010р.);

        від третьої особи: Тимофєєва І.П. - головний спеціаліст, дов. від 14.10.2010р.                 №7/11-1196 (був присутній у судовому засіданні 02.12.2010р.).   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить  визнати права власності на майно у вигляді будівлі побутових приміщень за адресою: 49019, м. Дніпропетровськ, вул. Квітки-Основ`яненко, буд. 5,                    літ. Э-2, загальною площею 866,5 кв. м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: - 22.02.2000р. за наслідками аукціону з продажу майна підприємства–банкрута на товарній біржі „Катеринославська” від 21.02.2000р. між ліквідаційною комісією виробничого кооперативу „Будматеріали” та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Ярило” було укладено договір купівлі-продажу №1, згідно з яким було продано будівлю побутових приміщень загальною площею 866,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Квітки-Основ'яненко, буд.5 за кінцевою ціною 16 148,00 гривень; - в договорі купівлі-продажу №1 були узгоджені всі істотні умови: предмет договору, вартість майна, строк виконання зобов'язання, порядок оплати, після чого зазначений договір було підписано уповноваженими представниками продавця і покупця та скріплений печатками з обох сторін; - на виконання умов договору купівлі-продажу продавець ЛК ВК „Будматеріали” передав майно у власність покупцеві –позивачу, а останній прийняв та оплатив за нього грошову суму в розмірі 16148,00грн.; - згідно діючого на час здіснення позивачем покупки законодавства позивач є повноцінним власником будівлі побутових приміщень з 22.02.2000р.

Відповідач у відзиві (вх. №24111 від 16.12.2010р.) зазначає, що є неналежним відповідачем по справі, оскільки відповідно до статті 1 ГПК України не порушувало та не оспорювало прав і охоронюваних законом інтересів позивача; - органи БТІ здійснюють лише технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна та державну реєстрацію права власності, відтак не можуть визнавати чи оспорювати право власності будь-якої особи, претендувати на таке майно; - фактично позивач визнає існування спору між ним та КП ДМБТІ саме щодо здійснення державної реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно за ним на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між юридичними особами та нотаріально не посвідченого; - відповідно до статті 4 Закону України „Про власність”, діючого на момент укладення договору купівлі-продажу, та цивільного законодавства, лише власник має право розпоряджатись належним йому майном; - як вбачається з договору купівлі-продажу від 22.02.2000р. (пункт 1.2) майно належить продавцю відповідно до статті 15 Закону України „Про банкрутство”; - станом на момент укладення договору купівлі-продажу діяв Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, де стаття 15 регулювала порядок проведення попереднього засідання арбітражного суду; - як вбачається з матеріалів технічної інвентаризації, відповідне нерухоме майно є самовільно пере обладнаним, отже позовну заяву подано до неналежного відповідача.

Позивач у доповненнях (вх.№24100 від 16.12.2010р.) до позовної заяви посилається на статтю 392 Цивільного кодексу України та зазначає, що: - зі змісту Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно КП „ДМБТІ” здійснює лише державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно; - відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації; - зі змісту листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р. „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України; - у зв'язку з тим, що відповідач не визнає за позивачем та відмовляє йому в реєстрації права власності позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права; - державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002р. №7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі право встановлюваних документів; - відповідно до листа Мін'юсту України від 19.07.2007р. №19-39-827 рішення суду є правовстановлюючим документом у разі визнання прав власності судом та рішення суду подається для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються. 

Суд не може прийняти до уваги доповнення позивача, оскільки:

- відповідно до умов статті 22 Господарського процесуального кодексу України до  початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви;

- як вбачається позивач у доповненнях фактично розширює підстави позову, додаючи посилання на статтю 392  Цивільного кодексу України;

- проте чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачена можливість, по-перше, доповнення підстав або предмету позову, та, по-друге, зміни позовних вимог після початку розгляду справи по суті.

Третя особа письмових пояснень по суті заявленого позову не надала.

Позивач у заяві (вх.№24109 від 16.12.2010р.) просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки свого представника через його участь в іншому судовому процесі.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки по-перше, відповідачем не надано доказів в підтвердження викладених у заяві причин відсутності представника, по-друге, суд не обмежує коло осіб, які можуть бути представниками у судовому засіданні і надати витребувані господарським судом документи.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін та третьої особи заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:   

- постановою арбітражного суду Дніпропетровської області від 06.05.1999р. у справі №Б14-73 було визнано банкрутом Виробничий кооператив „Будматеріали”;

- ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 24.04.2001р. у справі №Б24/14/73/98 ухвалено затвердити ліквідаційний баланс Виробничого кооперативу „Будматеріали” та ліквідувати юридичну особу Виробничий кооператив „Будматеріали”;

- 22.02.2000р. між ліквідаційною комісією Виробничого кооперативу „Будматеріали”  (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Ярило” (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №1 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець продав, а покупець купив майно виробничого кооперативу „Будматеріали” - будівлю побутових приміщень, розташовану за адресою: 49019, м. Дніпропетровськ,        вул. Квітки-Основ'яненка, буд.5, літера Э-2, загальною площею 866,5 кв.м на умовах даного Договору; вартість майна визначається експертною оцінкою та згідно протоколу торгів від 21.02.2000р. складає 16 148,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 691,33грн.) (пункт 2.1 Договору);

- відповідно до пункту 4.1. Договору продавець зобов'язаний передати продане майно згідно п.1.1 за актом прийому-передачі протягом 10 днів з моменту підписання даного Договору; право власності у покупця на майно, згідно пункту 1.1., виникає з  моменту підписання даного Договору (пункт 4.3 Договору);    

- як вбачається на виконання умов Договору продавець передав, а покупець прийняв у власність майно Виробничого кооперативу „Будматеріали” продане згідно Договору купівлі-продажу від 22.02.2000р. №1, а саме: будівлю побутових приміщень, розташовану за адресою: 49019, м. Дніпропетровськ, вул. Квітки-Основ'яненка, буд.5, літера Э-2 загальною площею 866,5 кв.м вартістю 16 148,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 691,33грн.), що підтверджується актом приймання-передачі від 25.02.2000р.;

- з матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі рахунку від 21.02.2000р. №1 здійснив на користь ліквідаційної комісії ВК „Будматеріали” попередню оплату за будинок побутових приміщень у сумі 16 148 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 25.02.2000р. (а.с.10 –зворотна сторона) ;

- в подальшому відповідачем - Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради було прийнято рішення від 10.09.2010р. реєстратора про відмову в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна –будівлі побутових приміщень літ. Э-2 по вул. Квітки-Основ'яненка, 5 у                                       м. Дніпропетровську, яким було відмовлено у реєстрації права власності на зазначене майно, оскільки не надано документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно, а також у наданому статуті та довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариства з обмеженою відповідальністю „Ярило” не зазначена форма власності.

Позивач вважає, що спірне приміщення за адресою: 49019, м. Дніпропетровськ,                вул. Квітки-Основ`яненко, буд. 5, літ. Э-2, загальною площею 866,5 кв. м. є його власністю, а відповідач не визнає за позивачем права власності та відмовляє йому в реєстрації права власності позивача на спірне приміщення, що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача виходячи з наступного:

- відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;

- відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- позивачем не доведено, що відповідач порушує або оспорює право власності на  будівлю побутових приміщень літ. „Э-2” по вул. Квітки-Основ'яненка, буд.5 у                             м. Дніпропетровську; у рішенні від 10.09.2010р. реєстратора про відмову в реєстрації лише зазначено, що позивачем не надано документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно, а також зазначено, що у наданому статуті та довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не зазначена форма власності Товариства з обмеженою відповідальністю„Ярило”;

- у позовній заяві позивачем зазначено, що Комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” відмовляє йому в реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, що фактично свідчить про існування між сторонами спору щодо державної реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно;

- тому господарський суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів;

- також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно даних технічного паспорту на громадський будинок –будівлю побутових приміщень літ. „Э-2” по вул. Квітки-Основ'яненка, буд.5 у м. Дніпропетровську, виготовленого відповідачем –Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради станом на 26.05.2009р., зазначене побутове приміщення літ. „Э-2” по вул. Квітки-Основ'яненка, буд.5 у  м. Дніпропетровську має площу 732,0 кв.м та має ознаки самочинно переобладнаного, а саме збільшено загальну площу на 6,0 кв.м, про що Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»у технічному паспорті зроблено відповідний напис.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49  Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

        Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його підписання.

СУДДЯ                                                                                            Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84  ГПК України,

          "21" грудня 2010р.