Рішення

від 20.12.2010 по справі 6/453-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/453-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.10р.

Справа № 6/453-10

За позовом  Міської лікарні №4, м. Павлоград, Дніпропетровська область 

до  Приватного підприємства "Евротек плюс", м. Павлоград, Дніпропетровська область 

про стягнення 69 558, 89 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  від позивача - Погуляк В.М., доручення б/н від 06.12.2010р.; Костюкова М.Г., наказ               №183-ок від 30.07.2008р.

від відповідача - Кисельов В.Г., довіреність б/н від 06.12.2010р. 

СУТЬ СПОРУ:

    Розглядається позовна заява міської лікарні №4, м. Павлоград, Дніпропетровська область–далі по тексту–позивача до приватного підприємства "Евротек плюс", м. Павлоград, Дніпропетровська область–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 69 558,89 грн. безпідставно отриманих грошових коштів на підставі ревізії проведеної контрольно-ревізійним відділом відповідно до вимог ст.1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що дійсно 10.07.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №216 по капітальному ремонту електрозабезпечення господарського корпусу Міської лікарні №4 м. Павлограда які були відповідачем виконані вчасно і прийняті позивачем згідно акту приймання виконаних робіт, позивач претензій не мав і розрахувався у розмірі суми вказаної у договорі підряду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує лише актом КРУ, тоді як відповідно ст.15 Закону України "Про державну контрольну ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується і є підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовою особою, зокрема, пред'явлення позову, однак не позбавляє її процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Обґрунтування позовних вимог нормою ст. 1212 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки  цією нормою регулюються не договірні зобов'язання, що виникають внаслідок набуття або збереження майна за рахунок іншої особи без правових підстав.

07.12.2010р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2009р. за № 216 між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду на виконання капітального ремонту електрозабезпечення господарського корпусу міської лікарні № 4 на загальну суму 255 994,80 грн. які відповідач виконав своєчасно, якісно та у повному обсязі у зв'язку з чим позивач своєчасно та у повному обсязі перерахував відповідачеві за виконані роботи грошові кошти у сумі  255 994,80 грн., що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання.

        В жовтні місяці 2010 року Західним об'єднаним контрольно-ревізійним відділом м. Павлоград, з метою документального підтвердження вартості матеріалів використаних відповідачем при здійсненні капітального ремонту електорозабезпечення господарського корпусу лікарні позивача було встановлено завищення відповідачем вартості виконаних робіт на загальну суму 69 558,89 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 69 558,89 грн. безпідставно отриманих грошових коштів на підставі ревізії проведеної контрольно-ревізійним відділом відповідно до вимог ст.1212 Цивільного кодексу України.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 69 558,89 грн. безпідставно отриманих грошових коштів на підставі  ревізії проведеної контрольно-ревізійним відділом, відповідно до вимог ст.1212 Цивільного кодексу України, слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними, протирічать чинному законодавству України, а саме вимогам ст. 610 Цивільного кодексу України, якою передбачено порушення зобов'язань, тоді як порушення зобов'язань з боку відповідача відсутні, а ст. 1212 Цивільного кодексу України взагалі регулюються позадоговірні зобов'язання, тоді як між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду, а отже не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що 10.07.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №216 по капітальному ремонту електрозабезпечення господарського корпусу Міської лікарні №4 м. Павлограда які були відповідачем виконані вчасно і прийняті позивачем згідно акту приймання виконаних робіт, позивач претензій до відповідача не мав і розрахувався у розмірі суми вказаної у договорі підряду.

Згідно ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Умови зазначеної статті відповідачем  були виконані.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує лише актом КРУ, тоді як відповідно ст.15 Закону України "Про державну контрольну ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується і є підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовою особою, зокрема, пред'явлення позову, однак не позбавляє її процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Крім того ч.1 ст.883 ЦК України передбачає відповідальність підрядника лише за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За порушення у сфері ціноутворення відповідальність підрядника Цивільний кодекс України не передбачає.

Обґрунтування позовних вимог нормою ст. 1212 Цивільного кодексу України є  помилковим, оскільки цією нормою регулюються не договірні зобов'язання, що виникають внаслідок набуття або збереження майна за рахунок іншої особи без правових підстав, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними і такими, що не протирічать чинному законодавству України та судовій практиці Господарських судів України.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,526,610,883 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 О.О. Коваленко

Повне рішення складено 13.12.2010р.