Рішення

від 20.12.2010 по справі 6/395-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.10р. Справа № 6/395-10

За первісним позовом П ублічного акціонерного това риства "УкрСиббанк", м. Харків

до Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_1, м. Дніпропе тровськ

про стягнення 1 545 112, 13 грн.

та

За зустрічним позовом Фі зичної особи - підприємця О СОБА_1, м. Дніпро петровськ

до Публічного акціонер ного товариства "УкрСиббанк" , м. Харків

про визнання кредитног о договору та договору іпоте ки недійсним

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Шипіленк о Д.О., довіреність №667 від 06.08.2010 р.

від відповідача - ОСОБА_1 , посвідчення серія НОМЕР_2 від 29.03.2005р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Публічного акціонерно го товариства "УкрСиббанк", м. Харків, який відповідно до ст атутних документів є правона ступником акціонерного коме рційного інноваційного банк у "УкрСиббанк", м. Харків- далі по тексту- позивача до Фізи чної особи - підприємця ОСО БА_1, м. Дніпропетровськ- да лі по тексту- відповідача пр о стягнення з відповідача на користь позивача заборгован ості у розмірі 1 378 516,89 грн. на під ставі умов укладеного між по зивачем і відповідачем довг острокового кредитного дого вору № 11049284000 від 29.09.2006р. та додатко вих узгоджень до нього.

Додатково, на підстав і умов вищеназваного кредитн ого договору, позивач просит ь суд стягнути з відповідача на користь позивача:

- відсотки за користування к редитними коштами станом на 18.08.2010р. у сумі 166 341,95 грн.;

- пеня за несвоєчасне погаше ння заборгованості за кредит ним договором станом на 18.08.2010р. у сумі 121,84 грн.;

- пеня за несвоєчасне погаше ння заборгованості по відсот кам за кредитним договором с таном на 18.08.2010р. у сумі 132,08 грн.

Посилаючись на те, що с пір було доведено до суду з ви ни відповідача, позивач вима гає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме: 15 451,12 гр н. - держмита та 236,00 грн. - інформ аційно-технічного забезпече ння судового процесу.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з `явився, відзив на позов надав та витребувані судом докуме нти надав, у відзиві на позов т а в судовому засіданні позов ні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючис ь на те, що кредитний договір договору № 11049284000 від 29.09.2006р. та дод аткові узгодження до нього, н а які позивач посилається як на підставу своїх позовних в имог, слід визнати недійсним и оскільки відповідно до вим ог ст. 35 Закону України „Про на ціональний банк України” єди ним законним платіжним засо бом на території України є на ціональна валюта, тобто - гр ивня, у зв' язку з чим позива ч вправі вимагати саме гривн ю, а оскільки вищеназваний кр едитний договір є недійсним, то відповідно до вимог ст. 216 Ци вільного кодексу України поз ивач зобов' язаний повернут и відповідачеві 218 000,00 доларів С ША.

З урахуванням заперече нь на позовну заяву, відповід ач 15.11.2010р. звернувся до суду з зу стрічною позовною заявою яку судом було прийнято до розгл яду з первісним позовом, у які й просить суд:

- визнати недійсним кредит ний договір № 11049284000 від 29.09.2006р. ук ладений між позивачем та від повідачем;

- визнати недійсним договір іпотеки № 11049284000/11049069000/1 від 29.09.2006р. укл адений між позивачем та відп овідачем;

- витребувати у позивача кс ерокопію індивідуальної та г енеральної ліцензії на здійс нення валютних операцій та с тягнути з позивача на корист ь відповідача у повному обся зі витрати по зустрічній поз овній заяві.

28.10.2010р. на підставі ст. 77 Госпо дарського процесуального ко дексу України слухання справ и було відкладено до 18.11.2010р. у зв ' язку з тим, що відповідач у с удове засідання не з' явився , відзив на позов та витребува ні судом документи без поваж ним причин не надав.

18.11.2010р. на підставі ст. 77 Господ арського процесуального код ексу України в судовому засі данні було оголошено перерву до 09.12.2010р. з метою надання сторо нам часу надати документи в о бґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

09.12.2010р. у відповідності з чинн им законодавством України сп раву було розглянуто за наяв ними в ній матеріалами та ори гіналами документів наданих сторонами додатково на вимо ги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали спра ви, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2006р. між позивачем та відп овідачем було укладено довг остроковий кредитний догові р № 11049284000 з Додатковими угодами до нього (надалі за текстом Кр едитний договір). Згідно до ум ов Кредитного договору позив ач відповідно до банківської виписки у вигляді ордера-ро зпорядження від 02.10.2006р. на суму 218 000,00 доларів США надав відпові дачеві обумовлені сторонами кредитні кошти у сумі 218 000,00 дол арів США які відповідач отри мав без жодних зауважень і ві дповідно до підписаного стор онами графіку погашення кред иту, зобов' язався повернути позивачеві до 28.09.2017р., що підтве рджується матеріалами справ и, оригіналами документів на даних позивачем додатково на вимоги суду в судове засідан ня.

Відповідач свої обов'язки з а Кредитним договором викон ав частково та у зв' язку зі скрутним фінансовим станови щем відповідача сторони підп исали Додаткові угоди про ре структуризацію заборговано сті за даним договором:

23.04.2007р. сторони підписали Дод аткову угоду №1 до даного кред итного договору зі зміною по точного рахунку відповідача .

09.12.2008 р. укладено Додаткову уг оду № 3 до Кредитного договору , якою збільшено строк сплати процентів та змінено графік погашення кредиту.

24.122008 р. укладено Додаткову уг оду № 4 до Кредитного договору , якою в новій редакції виклад ено графік погашення кредиту .

30.10.2009 р. укладено Додаткову уг оду № 5 до Кредитного договору про зміну графіка погашення кредиту.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2.2, 4.1, 4.2 Кред итного договору Позичальник зобов'язався належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані ко шти, а також здійснювати плат у за кредит у терміни, встанов лені Кредитним договором.

За кредитним договором бан к або інша фінансова установ а (кредитор) зобов'язується на дати грошові кошти (кредит) по зичальникові у розмірі та на умовах, встановлених догово ром, а позичальник зобов'язує ться повернути кредит та спл атити проценти (ст. 1054 Цивільно го кодексу України).

Відповідно до п.5.5 Кредитног о договору у випадку порушен ня Позичальником термінів по вернення кредиту (основної с уми боргу) та/або термінів спл ати плати за кредит строком б ільше ніж на 5 (п'ять) календарн их днів, Банк має право змінит и термін погашення кредиту т а плати за кредит за цим Догов ором в порядку, визначеному р озділом 11 Договору.

Приймаючи до уваги, що відпо відач взяті на себе на себе зо бов'язання не виконує умови К редитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєча сної сплати нарахованих за к ористування кредитними кошт ами відсотків у встановлені Кредитним договором терміни , позивачем на адресу відпові дача було направлено повідом лення про наявність простроч еної заборгованості з вимого ю про її погашення у зв'язку з бездіяльністю Позичальника щодо погашення заборгованос ті за кредитом відповідно до п.11.1 Кредитного договору терм ін повернення кредиту визнан о таким, що настав. З цього мом енту Банк має право реалізув ати своє право на дострокове отримання всієї суми надано го Позичальнику кредиту, а та кож нарахованих процентів за ним.

Якщо договором встановлен ий обов'язок позичальника по вернути позику частинами (з р озстроченням), то в разі прост рочення повернення чергової частини позикодавець має пр аво вимагати дострокового по вернення частини позики, що з алишилася, та сплати процент ів (ст.1050 Цивільного кодексу Ук раїни).

Згідно із п.7.1 Кредитного дог овору за порушення Позичальн иком термінів повернення кре диту та/або процентів за кред ит та/або комісій, встановлен их Договором, Банк має право в имагати від Позичальника, а П озичальник при цьому зобов'я заний сплатити Банку додатко во до плати за кредит пеню з ро зрахунку 0,2 % (процентів) річних від суми зазначеної простро ченої заборгованості (суми к редиту та/або процентів по кр едиту та/або комісій), розрахо ваної за кожен день простроч ення платежу, включаючи день сплати заборгованості за ме тодом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунк у використовується фактична кількість днів у місяці, але у мовно в році 360 днів), але в будь -якому випадку такий розмір п ені не може перевищувати роз мір, встановлений чинним зак онодавством.

Оскільки на день подання ці єї позовної заяви до суду, від повідно до вимог позивача, ві дповідачем заборгованість т ак і не було погашено позивач просить суду в примусовому п орядку стягнути з відповідач а на користь позивача заборг ованість у сумі 1 378 516,89 грн. на пі дставі умов укладеного між п озивачем і відповідачем довг острокового кредитного дого вору № 11049284000 від 29.09.2006р. та додатко вих узгоджень до нього.

Додатково, на підставі умов вищеназваного кредитного до говору, позивач просить суд с тягнути з відповідача на кор исть позивача:

- відсотки за користування кредитними коштами станом н а 18.08.2010р. у сумі 166 341,95 грн.;

- пеня за несвоєчасне погаше ння заборгованості за кредит ним договором станом на 18.08.2010р. у сумі 121,84 грн.;

- пеня за несвоєчасне погаше ння заборгованості по відсот кам за кредитним договором с таном на 18.08.2010р. у сумі 132,08 грн.

Посилаючись на те, що сп ір було доведено до суду з вин и відповідача, позивач вимаг ає стягнення з відповідача н а користь позивача судових в итрат по справі, а саме: 15 451,12 - д ержмита та 236,00 грн. - інформацій но-технічного забезпечення с удового процесу.

Позивачем в судовому зас іданні на підставі ст.33 ГПК Ук раїни документально було дов едено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві я к на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 Госпо дарського кодексу України су б'єкти господарської діяльно сті повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону і умов д оговору.

Відповідно до ст.525 Цивіль ного кодексу України односто роння відмова від виконання зобов' язання або односторо ння зміна його умов не допуск ається, якщо інше не встановл ено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільн ого кодексу України зобов' я зання має виконуватися належ ним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодек су або інших актів цивільног о законодавства.

Відповідно до ст. 1049 ЦК Укра їни позичальник зобов'язаний повернути кредитору отриман і грошові, кошти в строк і в по рядку, що встановлений догов ором.

Дослідивши матеріали сп рави, оригінали документів н аданих сторонами додатково н а вимоги суду у судове засіда ння, та заслухавши повноважн их представників сторін в су довому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги п озивача про стягнення з відп овідача на користь позивача заборгованості у сумі 1 378 516,89 г рн. на підставі умов укладено го між позивачем і відповіда чем довгострокового кредитн ого договору № 11049284000 від 29.09.2006р. та додаткових узгоджень до ньо го та стягнення відсотків за користування кредитними кош тами станом на 18.08.2010р. у сумі 166 341,95 грн., пені за несвоєчасне пога шення заборгованості за кред итним договором станом на 18.08.20 10р. у сумі 121,84 грн. та пені за несв оєчасне погашення заборгова ності по відсоткам за кредит ним договором станом на 18.08.2010р. у сумі 132,08 грн., слід визнати обґ рунтованими та документальн о доведеними, підлягають зад оволенню.

Додаткові вимоги пози вача про стягнення з відпові дача на користь позивача 15 451,12 г рн. - держмита та 236,00 грн. - інформ аційно-технічного забезпече ння судового процесу з тих пі дстав, що даний спір було дове дено до суду з вини відповіда ча, слід визнати обґрунтован ими і такими, що підлягають за доволенню.

Відзив на позов про зоб ов' язання позивача поверну ти відповідачеві 218 000,00 доларів США, отриманих за вищеназван им кредитним договором та зу стрічний позов відповідача д о позивача:

- визнати недійсним кредитн ий договір № 11049284000 від 29.09.2006р. укла дений між позивачем та відпо відачем;

- визнати недійсним договір іпотеки № 11049284000/11049069000/1 від 29.09.2006р. укл адений між позивачем та відп овідачем;

- витребувати у позивача кс ерокопію індивідуальної та г енеральної ліцензії на здійс нення валютних операцій та с тягнути з позивача на корист ь відповідача у повному обся зі витрати по зустрічній поз овній заяві, слід визнати нео бґрунтованими, документальн о недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню у по вному обсязі виходи з наступ ного.

Заявляючи зустрічний по зов про визнання недійсним к редитного договору, відповід ач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'яз ує визнання угод недійсними і настанням відповідних насл ідків.

Відповідно до статті 215 Ц ивільного Кодексу України пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - трет ьою, п' ятою та шостою ст.203 Цив ільного Кодексу України, а са ме: 1) зміст правочину не може с уперечити цьому Кодексу, інш им актам цивільного законода вства, а також моральним заса дам суспільства; 2) особа, яка в чиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявленн я учасника правочину має бут и вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин м ає бути спрямований на реаль не настання правових наслідк ів, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлен а законом (нікчемний правочи н). У цьому разі визнання так ого правочину недійсним судо м не вимагається.

Якщо недійсність пра вочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін аб о інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених зако ном, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ос порюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або я кщо він не визнаний судом нед ійсним (ст. 204 Цивільного кодек су України).

Способи волевиявлення т а форми правочину врегульова ні в ст.205 Цивільного кодексу У країни, за якою правочин може вчинятися усно або в письмов ій формі.

Правочин вважається таки м, що вчинений у письмовій фор мі, якщо його зміст зафіксова ний в одному або кількох доку ментах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмові й формі, якщо він підписаний й ого сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підпи сується особами, уповноважен ими на це її установчими доку ментами, довіреністю, законо м або іншими актами цивільн ого законодавства, та скріп люється печаткою ( ст. 207 Цивіль ного кодексу України).

За приписами ст. 345 Господар ського кодексу України, кред итні відносини здійснюються на підставі кредитного дого вору, що укладається між кред итором і позичальником у пис ьмовій формі. У кредитному до говорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і п орядок його видачі і погашен ня, види забезпечення зобов' язань позичальника, відсотко ві ставки, порядок плати за кр едит, обов' язки, права і відп овідальність сторін щодо вид ачі та погашення кредиту.

Сторони погодили текст та д ійшли згоди щодо всіх істотн их умов кредитного договору, підписали та приступили до в иконання взятих на себе зобо в' язань відповідно до умов договору.

Як встановлено в ч.8 ст.181 Госп одарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягл и згоди з усіх істотних умов господарського договору, так ий договір вважається неукла деним (таким, що не відбувся).

Кредитний договір укладає ться у письмовій формі. Креди тний договір, укладений з н едодержанням письмової форм и, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України) у зв'язку з ч им суд вважає, що сторонами по годжені всі необхідні умови, що є обов' язковими згідно с т. 345 Господарського кодексу У країни.

За кредитним договором бан к або інша фінансова установ а (кредитодавець) зобов'язуєт ься надати грошові кошти (кре дит) позичальникові у розмір і та на умовах, встановлених д оговором, а позичальник зобо в'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відн осин за кредитним договором застосовуються положення па раграфа 1 “Позика” глави 71 "Поз ика, кредит, банківський вкла д", якщо інше не встановлено па раграфом 2 “Кредит” і не випли ває із суті кредитного догов ору. Викладене міститься у ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу Укра їни.

Виходячи із редакції ч. 1 ст. 1 046, ст. 1054 ЦК України грошові кошт и передаються кредитодавцем позичальнику у власність, од нак останній зобов'язується їх повернути та сплатити про центи кредитодавцеві.

Згідно з ст. 3 Декрету Кабіне ту Міністрів України № 15-93 від 1 9.02.1993 р. “Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю” валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який прий мається без обмежень для опл ати будь-яких вимог та зобов'я зань, якщо інше не передбачен о цим Декретом, іншими актами валютного законодавства Укр аїни.

Використання іноземної ва люти, а також платіжних докум ентів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на т ериторії України за зобов'яз аннями допускається у випадк ах, порядку та на умовах, встан овлених законом, що встановл ено ч. 3 ст. 533 Цивільного кодекс у України.

Визначення терміну “інозе мна валюта” як “валютної цін ності” містить ст. 1 Декрету Ка бінету Міністрів України № 15-9 3 від 19.02.1993 р. “Про систему валютн ого регулювання і валютного контролю”, зокрема, ст. 1 Декре ту визначає, що іноземна валю та - це іноземні грошові зна ки у вигляді банкнотів, казна чейських білетів, монет, що пе ребувають в обігу та є законн им платіжним засобом на тери торії відповідної іноземної держави, а також вилучені з об ігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміно ві на грошові знаки, які переб увають в обігу, кошти у грошов их одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що пер ебувають на рахунках або вно сяться до банківських та інш их фінансових установ за меж ами України.

Як встановлено ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 “Про систему валютного ре гулювання і валютного контро лю”:

- Національний банк Україн и видає індивідуальні та ген еральні ліцензії на здійснен ня валютних операцій, які під падають під режим ліцензуван ня згідно з цим Декретом;

- генеральні ліцензії видаю ться комерційним банкам та і ншим фінансовим установам Ук раїни, національному операто ру поштового зв'язку на здійс нення валютних операцій, що н е потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії р ежиму валютного регулювання ;

- індивідуальні ліцензії ви даються резидентам і нерезид ентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення т акої операції;

- порядок і терміни видачі л іцензій, перелік документів, необхідних для одержання лі цензій, а також підстави для в ідмови у видачі ліцензій виз начаються Національним банк ом України.

За наявності банківської ліцензії та за умови отриман ня письмового дозволу Націон ального банку України банки мають право здійснювати опер ації з валютними цінностями, зазначеними у п. 2.3 Положення п ро порядок видачі банкам бан ківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на вико нання окремих операцій, затв ердженого постановою Націон ального банку України № 275 ві д 17.07.2001 р.

Стаття 49 Закону України “Пр о банки і банківську діяльні сть” відносить до кредитних операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цьо го Закону, зокрема, розміщенн я залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Виходячи з викладеного, бан к як фінансова установа може здійснювати кредитування як валютну операцію, при наявно сті банківської ліцензії та письмового дозволу Націонал ьного банку України.

Отже, позивач має право здій снювати операції з валютними цінностями із розміщенням з алучених коштів від свого ім ені, на власних умовах та на вл асний ризик, тобто кредитува ння в іноземній валюті на під ставі банківської ліцензії т а дозволу.

Крім того, ч.4 ст. 5 Декрету КМУ № 15-93 встановлено, що індивідуа льної ліцензії потребують оп ерації з надання і одержання резидентами кредитів в іноз емній валюті, якщо терміни і с уми таких кредитів перевищую ть встановлені законодавств ом межі. Однак, до цього часу ц і межі законодавчо не встано влені, у зв' язку з чим будь-як і операції з надання і одержа ння резидентами кредитів в і ноземній валюті (незалежно в ід строків та сум) отримання і ндивідуальної ліцензії не по требують.

Відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі Націонал ьним банком України індивіду альних ліцензій на використа ння іноземної валюти на тери торії України як засобу плат ежу, затвердженого постаново ю Правління Національного ба нку України № 483 від 14.10.2004р. викор истання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціато ром або отримувачем за валют ною операцією є уповноважени й банк (ця норма стосується л ише тих операцій уповноважен ого банку, на здійснення яких Національний банк видав йом у банківську ліцензію та пис ьмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінност ями); у випадках, передбачених законами України. У всіх інши х випадках використання іноз емної валюти як засобу плате жу можливе лише за наявності ліцензії.

Отже, посилання відповідач а на обов' язкове одержання індивідуальній ліцензії на в икористання іноземної валют и на території України як зас обу платежу є помилковим.

Крім того, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсни м є способом захисту порушен их прав, проте відповідачем н е доведено в чому саме поляга є порушення його прав внаслі док укладання спірного догов ору, навпаки, відповідно до ум ов зазначеного договору пози вачем відповідачеві був нада ний кредит, використаний ост аннім на виробничі потреби.

Згідно ст. 33 ГПК України кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК Украї ни господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи. Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

Статтею 43 ГПК України перед бачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на всебічному, повном у і об'єктивному розгляді в су довому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керую чись законом. Ніякі докази не мають для господарського су ду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст.4,11,16,525,526,625,1049 Циві льного кодексу України, ст.193 Г осподарського кодексу Украї ни, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу Укра їни, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задо вольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49100, А ДРЕСА_1, ідентифікаційний н омер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) на кор исть Публічного акціонерног о товариства "УкрСиббанк" (61005, м . Харків, пр-т Московський, буд .60, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованіс ть за кредитом - 174 716,89 дол. (сто с імдесят чотири тисячі сімсот шістнадцять доларів 89 центів ), що в еквіваленті становить 1 378 516,26 грн. (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч п' ятсо т шістнадцять гривень 26 коп.); з аборгованість по процентах з а користування кредитом - 21 0 82,63 дол. (двадцять одну тисячу в ісімдесят два долара 63 цента), що в еквіваленті складає 166 341,95 грн. (сто шістдесят шість тися ч триста сорок одну гривню 95 к оп.); пеня за несвоєчасне погаш ення заборгованості за креди том - 15,44 дол. (п'ятнадцять дола рів 44 цента), що в еквіваленті с тановить 121,84 грн. (сто двадцять одну гривню 84 коп.); пеня за нес воєчасне погашення заборгов аності по процентах за корис тування кредитом - 16,74 дол. (шіс тнадцять доларів 74 цента), що в еквіваленті складає 132,08 грн. (с то тридцять дві гривні 08 коп.); 1 5 451,12 грн. (п'ятнадцять тисяч чот ириста п' ятдесят одну гривн ю 12 коп.) - держмита та 236,00 грн. (дві сті тридцять шість гривень 00 к оп.) - витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу, видати наказ.

Наказ видати після набран ня судовим рішенням законної сили.

В задоволення зустрічног о позову відмовити.

Рішення набирає законн ої сили після закінчення дес ятиденного строку з дня його підписання та в цей термін мо же бути оскаржено до Дніпроп етровського апеляційного го сподарського суду.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено

09.12.2010р.