Рішення

від 20.12.2010 по справі 6/403-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/403-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.10р.

Справа № 6/403-10

За позовом  Приватного підприємства "МАКОП-ЕКСІМ", м. Дніпропетровськ 

до  Приватного підприємства "Агрополіс", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 3 426 033, 66 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  від позивача - Федоріна М.А., довіреність №02 від 27.10.2010р.; Козаков М.Н., наказ №25/10 від 25.10.2010р., протокол №2 від 22.10.2010р.

від відповідача - Причепа І.М., довіреність б/н від 07.12.2010р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява приватного підприємства "МАКОП-ЕКСІМ", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–позивача до приватного підприємства "Агрополіс", м. Дніпропетровськ-далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 3 387 228,66 грн. на підставі  умов довгострокового договору поставки товару № 26/02-1 від 26.02.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, на підставі ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 131 025,58 грн. інфляційних та 23 080,09 грн. -3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача  на користь позивача судових витрат по справі у вигляді:          25 500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання двічі з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що умовами вищеназваного договору на який позивач посилається як на підставі своїх позовних вимог передбачена 50% передоплати, тоді як позивач в порушення умов даного договору поставив відповідачеві товар без передоплати, новий строк оплати не визначив у зв'язку з чим строк виконання такого зобов'язання не настав і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі.

04.11.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 18.11.2010р. у зв'язку  з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

18.11.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 09.12.2010р. у зв'язку  з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав та звернувся до суду з клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

09.12.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 14.12.2010р. з метою надання сторонам часу надати суду письмові докази в обґрунтування вимог і заперечень.

14.12.2010р. справу було розглянуто за участю представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 26/02-1, відповідно до п.1.1 умов яких позивач в порушення п. 5.3 умов вищеназваного договору, який передбачає умови оплати –передоплату у розмірі 50% вартості товару за договором, на підставі довіреностей відповідача по видаткових   накладних в період з 01.04.2010р. по 31.05.2010р. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму  4 651 033,66 грн., який  відповідач отримав без жодних зауважень і оскільки новий строк оплати отриманого товару сторонами письмово не був узгоджений з власної ініціативи оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 1 263 805,00 грн. у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача  заборгованість у сумі 3 387 228,66 грн. на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 26/02-1 від 26.02.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, на підставі ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 131 025,58 грн. інфляційних та 23 080,09 грн. -3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі у вигляді:          25 500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що  позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 3 387 228,66 грн. на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 26/02-1 від 26.02.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем, слід визнати необґрунтованими і такими, що протирічать матеріалам справи та чинному законодавству України, не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки сторони письмово узгодили, що строк виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару поставлено у залежність від настання певної події –50 передплати від вартості товару за договором, а як підтверджено матеріалами справи та не заперечується повноважними представниками позивача та відповідача в судових засіданнях оплата поставки товару у 50% розмірі, а саме у сумі 2 325 516,83 грн. здійснена не була у зв'язку з чим строк виконання зобов'язання по оплаті товару не настав. Не надав позивач суду і доказів звернення позивача до відповідача з вимогою, відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, про оплату отриманого товару.

Оскільки не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 3 387 228,66 грн. на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 26/02-1 від 26.02.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем, то не підлягають задоволенню і додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару  131 025,58 грн. інфляційних та 23 080,09 грн. -3% річних та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі  у вигляді: 25 500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заперечення відповідача, що умовами вищеназваного договору на який позивач посилається як на підставі своїх позовних вимог передбачена 50% передоплати, тоді як позивач в порушення умов даного договору поставив відповідачеві товар без передоплати, новий строк оплати не визначив у зв'язку з чим строк виконання такого зобов'язання не настав, слід визнати обґрунтованими, що підтверджується постановами Вищого господарського суду України по справах № 6/458 від 25.10.2005р., № 33/140-07 від 16.03.2008р., № 34/97-08 від 19.02.2009р.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,530 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 О.О. Коваленко

Повне рішення складено 14.12.2010р.