Рішення

від 24.12.2010 по справі 31/326-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/326-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.10р.

Справа № 31/326-10

За позовомПрокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі П1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ; П2: Міського комунального підприємства „Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до відповідачаЖитлово-будівельного кооперативу № 147 „Орбита”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 30 102, 72 грн.

Суддя      Єременко А.В.

Представники:

Прокурорне з'явився;

Від позивача1:не з'явився;

Від позивача 2:Синьогін Ю.І., дов. № 1143 від 12.08.10р.;

Від відповідачаБондаренко В.І., голова ЖБК № 147 "Орбита"; Іванченко Р.П., дов. від 09.12.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 25 048, 70 грн., 4 413, 43 грн. пені та 640, 59 грн. 3% річних, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 47/02-09 від 01.11.09р. щодо своєчасної оплати наданих послуг.

Позивач-1 до судового засідання не з'явився, витребувані судом документи не наддав, був належним повідомлений про час та місце судового засідання.

Позивач- 2 підтримав позовні вимоги прокурора.

           Відповідач згідно відзиву на позов, позовні вимоги не визнає та зазначає, що на час розгляду справи ним було сплачено суму основної заборгованості у розмірі 25 048, 70 грн. Відповідач також  заперечує проти стягнення пені та 3 % річних та вказує, що кошти ЖБК складаються з коштів мешканців, а  відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.1996 року у зв'язку з невиконанням державою зобов'язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню, тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, пояснення представників позивача - 2 та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору про постачання теплової енергії № 47/02-09 від 01.11.09р. (надалі –Договір), укладеного між Міським комунальним підприємством „Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради (теплопостачальна організація)  та відповідачем у справі (споживач), теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних об'ємах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими  тарифами, в строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 6.2., 6.4. Договору розрахунки за поставлену теплову енергію проводяться споживачем виключно в грошовій формі відповідно з діючими тарифами. По закінченню розрахункового періоду теплопостачальна організація складає і направляє споживачеві акт про кількість відпущеної теплової енергії і виставлений на його основі рахунок, споживач обов'язується протягом 5 днів розглянути, підписати та повернути теплопостачальній організації один екземпляр акту.

Розрахунки за теплову енергію споживач проводить з теплопостачальною організацією протягом 5 днів з моменту отримання рахунку (п. 6.6. Договору).

Прокурором заявлено до стягнення суму залишку  заборгованості 25 048, 70 грн.  за спожиту теплову енергію за період  з листопада 2009 року по  липень 2010 року.

На час розгляду справи відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 25 048, 70 грн., що підтверджується наданим в матеріали актом звірки взаємних рахунків за період з 10.2010 р. по 11.2010 р., підписаним сторонами, з огляду на що, суд вбачає підстави для припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

        Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 7.2.4. Договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи містять акти про постачання теплової енергії у спірному періоді, підписані між Міським комунального підприємства „Коменергосервіс” та відповідачем, а також рахунки-фактури, виставлені позивачем-2  відповідачу на оплату спожитої теплової енергії відповідно до актів про постачання теплової енергії.

Оскільки порушення строку оплати поставленої теплової енергії має місце, відповідач повинен сплатити пеню, розраховану від суми основного боргу згідно розрахунку позивача, що склалася у зв'язку з неоплатою спожитої теплової енергії  за загальний період з 06.12.09 р. по 01.09.2010 р.  у сумі 4338,66 грн.

         Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України  у  разі, якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора,  суд  має  право  зменшити розмір  санкцій.  При  цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;  не  лише  майнові,  але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

          Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

           Зважаючи на те, що відповідач виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, прострочення оплати було незначним, кінцевим споживачем теплової енергії є населення,  суд вважає, що наявні підстави для зменшення пені на 50% від встановленої  вище суми. Отже,  пеня підлягає стягненню в сумі 2169,33 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми.

           За викладеного, перевіривши розрахунок позивача-2,  суд вбачає підстави для  часткового стягнення з відповідача на користь позивача-2  629,64 грн. 3 % річних. В іншій частині щодо стягнення 3 % річних слід відмовити.

          Суд відхиляє доводи відповідача щодо зменшення суми боргу на яку нараховуються річні відсотки, оскільки частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, з огляду на що зменшенню на 50% підлягає лише розмір пені.

          При цьому суд враховує, що у спірних правовідносинах відповідач виступав як суб'єкт господарювання та сторони у даному випадку пов'язані відносинами зобов'язального характеру.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України суд  покладає  на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, ч.1 п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

          Припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 25 048, 70 грн.

           Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 147 „Орбита”  (49000, м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети „Правда”, буд. 21; р/р 26001112706001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299,код ОКПО 23067656):

-          на користь Міського комунального підприємства „Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6б; код ЄДРПОУ 36639101) 2169,33 грн. пені; 629,64 грн. 3 % річних.

-          в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) державне мито в розмірі 102,00 грн.

-          -          в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі 236,00 грн.

          В іншій частині позову відмовити.     

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                                    А.В.Єременко