Рішення

від 29.12.2010 по справі 40/193-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/193-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.12.10р.

Справа № 40/193-10

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Центрально-міського відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області", м.Кривий Ріг 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Юг-Зернотрейд", с.Новокурське 

про стягнення 353977 грн. 10 коп.

Суддя  Красота О.І.

Представники:

від позивача: Ільїна Х.Я. –дов. від 25.11.10р.

від відповідача: не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

      Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Центрально-міського відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області" (далі-Позивач) звернулося з позовом до господарського суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Юг-Зернотрейд" (далі-Відповідач) про стягнення 104796 грн. 52 коп. - сума прострочених відсотків за неправомірне користування кредитом, 6164 грн. 38 коп. - сума простроченої винагороди за управління кредитною лінією, 243016 грн. 20 коп. - сума пені за несвоєчасну сплату відсотків, комісійної винагороди за користування кредитом та суми основного боргу та судові витрати.

        В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.  

        Відповідач у судове засідання не з'явився, Відзив на позов та документи витребувані ухвалами господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.         

      Клопотання про відкладення розгляду справи та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

   Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с.28), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.08р. між Позивачем (банком) та Відповідачем (позичальником) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 02Д/2 (далі - Договір) зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2.1 Договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 3 000 000 грн. 00 коп., де фактичним підтвердженням належного виконання банком своїх зобов'язань є в матеріалах справи (а.с. 18), та відсутність заперечень позичальника з приводу отримання від позивача всієї кредитної грошової суми.

Пунктом 2.2 Кредитного договору встановлено графік зменшення кредиту відповідно до додатку до Договору та дату остаточного повернення загальної суми отриманого кредиту в межах кредитної лінії  –24.01.09р.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 346 Господарського кодексу України та ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" надання кредиту здійснюється за плату (винагороду), що насамперед узгоджено пунктом 3.2 Договору, а саме за користування кредитом відповідач сплачує відсотки, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 15% річних, а згідно умов договору про внесення змін №1 до Договору від 24.03.08р. –15% річних.

Згідно договору про внесення змін №3 від 28.11.2008 р. до Договору від 24.01.08р. сторонами були внесені зміни до п.3.5. Договору, а саме у випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п.2.2. Договору, позичальник (відповідач) надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки 15% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2. Договору.  

Відповідно умовам п. 3.3 Договору за управління кредитною лінією позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 1% річних.  

Відповідач взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення тіла кредиту та сплати процентів за користування наданими банком кредитними коштами (п.п. 4.2.2, 4.2.3 Договору).

Наведене вище, дає суду підстави вважати що між сторонами у справі досягнуто згоди за всіма умовами надання, користування, повернення кредиту та сплати відсотків за користування наданими банком кредитними коштами, тобто визначені права та обов'язки кожної із сторін, отже Договір містить всі істотні умови визначені чинним законодавством для такого виду договорів.

За умовами ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Вимоги ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачають, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, за результатами проведеного судом аналізу документів долучених до матеріалів справи, Відповідач взяті на себе перед банком зобов'язання виконував неналежно, систематично порушував строки та повноту внесення відповідних грошових сум по Договору, в зв'язку із чим у встановлений кредитною угодою кінцевий термін –24.01.09р., тіло кредиту в розмірі 3 000 000,00 грн. не повернув.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Внаслідок чого, відповідачу правомірно нарахована банком загальна заборгованість, а саме: 104796 грн. 52 коп. - сума прострочених відсотків за неправомірне користування кредитом, 6164 грн. 38 коп. –сума простроченої комісійної винагороди за управління кредитною лінією, 243016грн. 20 коп. –сума пені за несвоєчасну сплату відсотків, комісійної винагороди за користування кредитом та  суми основного боргу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, суд визнає твердження позивача обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають дійсним обставинам справи, тому вважає за вірне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В силу положень господарського процесуального законодавства кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На час розгляду спору кредитний договір № 02Д/2 від 24.01.08р. укладений між сторонами у справі є діючим, а змін в частині пролонгації (рефінансування) дії цієї угоди не вносилось, що насамперед не заперечується жодною із сторін у справі.

Стаття 11.3 Закону передбачає, що банк, який має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників –сільськогосподарських товаровиробників, але не звертався до Національного банку України за отриманням рефінансування, зобов'язаний запропонувати таким позичальникам внести зміни до кредитного договору (укласти додатковий договір) на умовах пролонгації.

Наявність таких змін  (додаткових договорів) є підставою для надання такому банку відповідного рефінансування від Національного банку України.

До того ж, господарський суд вважає за вірне вказати на те, що невиконання банком (позивачем) умов ст. 11.3 названого закону дає відповідачу, як позичальнику та сільськогосподарському товаровиробнику, підстави звернутися із відповідним позовом про внесення змін до спірного кредитного договору або укладення додаткового договору на умовах пролонгації.

В силу положень ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

 Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на Відповідачів.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Юг-Зернотрейд", (53762, с.Новокурське, Широківскього району, Дніпропетровської області, вул.Колгоспна, 26, ідентифікаційний код 33874571) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Центрально-міського відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області", (50000, м.Кривий Ріг, пр.К.Маркса, 5, ідентифікаційний код 09305497) 104796 грн. 52 коп. –суму прострочених відсотків за неправомірне користування кредитом, 6164 грн. 38 коп. –сума простроченої комісійної винагороди за управління кредитною лінією, 243016 грн. 20 коп. –сума пені за несвоєчасну сплату відсотків, комісійної винагороди за користування кредитом та суми основного боргу, 3539 грн. 77 коп. –державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

 О.І. Красота

Рішення підписано28.12.10р.