Рішення

від 29.12.2010 по справі 17/389-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/389-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.10р.

Справа № 17/389-10

За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень, м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат",          м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 74 730 грн. 00 коп.

Суддя  Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Старченко В.В., довір. № Н-01/2389 від 09.07.09р.;

                       Баранов А.В., довір. № Н-01/3090 від 03.09.09р.;

від відповідача: Заклецький В.В., довір. № 14/59 від 04.01.10р.

Суть спору:

Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень (надалі –позивач) звернулась до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі –відповідач) суму 74 730,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній № 46707968 та № 46707966 маси вантажу.

Представники позивача просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечує проти позову. У відзиві вмотивовує свою позицію посиланням на те, що зазначена маса вантажу у накладній відповідає фактичному навантаженню, оскільки вагонні ваги на яких вимірювалась маса спірного вантажу на станції призначення не пройшли державну повірку і таврування в установленому порядку, так як доказів справності приладу вимірування в матеріалах справи відсутні.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

        встановив:

За умовами статті 37 Статуту залізниць України (далі –Статут) під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Згідно залізничної накладної № 46707968 та № 46707966 відповідач (вантажовідправник) 12.06.10р. відвантажив зі станції Інгулець Придніпровської залізниці групи вагонів з вантажем –залізорудний концентрат, на станцію призначення Єнакієве ДП «Донецька залізниця»з подальшою видачею спірного вантажу вантажоодержувачу –ВАТ «Єнакіївський металургійний завод».

14.06.10р. при прийманні вагонів за №№ 67388660, 67192542, 56008311, 56129323, 53498093, 56101975 на станції призначення названі вагони в результаті переважування на вагонних 150 т. тензометричних вагах вантажоодержувача, приписаних до залізниці виявлено розбіжності між даними, вказаними в спірних накладних, з фактичною масою вантажу, а результати переважування зафіксовані в Книзі переважування вантажів 14.06.10р.

Так, по накладній № 46707968 загальна нестача вантажу склала 2620 кг, про що працівниками станції Єнакієве був складений комерційний акт № 730707/110 від 14.06.10р., а по накладній № 46707966 загальна нестача вантажу склала 6140 кг, про що також складено комерційний акт № 730706/109 від 14.06.10р.

Відповідно до положень ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність відомостей зазначених у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються  комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Зокрема, комерційний акт складається для засвідчення невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними  у транспортних документах.

За умовами ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118 Статуту).

На підставі викладених вище обставин та норм позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму штрафу в розмірі 74 730,00 грн., який відображається в розрахунку позивача доданому до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за вірне відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно вимог ч. 1 ст. 14 Статуту залізниць України ваги і вагові прилади підлягають обов'язковій державній повірці і тавруванню в установленому порядку.

При цьому, зважування вантажів на несправних вагах, а також на вагах з простроченими термінами повірки і таврування не дозволяється.

За умовами п. 3.1 Інструкції про порядок застосування засобів вимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 05.4.04р. за № 279, засоби вимірювальної техніки, які використовуються для зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, повинні бути повірені органами, акредитованими на право проведення повірки, у відповідності до вимог ДСТУ 2708, ГОСТ 8.453, ГОСТ 7328, ГОСТ 29329, ГОСТ 30414, НД 32 УЗ 0023.

Окрім того, у відповідності з умовами п. 3.4 зазначеної вище Інструкції не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на таких засобах вимірювальної техніки, у яких, зокрема, прострочені терміни повірки.

В силу вимог п. 45 Технічного регламенту неавтоматичних зважувальних приладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.09р. за № 190, експлуатація ваг дозволяється за наявності свідоцтва про їх повірку, де насамперед ваги повинні мати відбиток повірочного тавра.

Отже, враховуючи зазначене вище та ті обставини що позивач не може підтвердити належними доказами те, що спірні вагонні 150 т. тензометричні ваги були технічно справні та проходили державну повірку і таврування на час переважування, у зв'язку з відсутністю в наявності старого техпаспорту, тоді як новий техпаспорт виданий 20.07.10р., а переважування спірного вантажу у спірних вагонах по спірним накладним відбувалось – 14.06.10р.

Таким чином, суд погоджується з посиланнями відповідача щодо відсутності у позивача необхідних доказів для здійснення нарахування та стягнення штрафу за невірно вказану вантажовідправником маси вантажу, тому відмовляє у позовних вимогах за їх безпідставністю.

Позивачем передбачені вимоги ст. 33 ГПК України не виконано, оскільки документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  А.В. Суховаров

Рішення підписано –27.12.10р.