Рішення

від 30.12.2010 по справі 22/257-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/257-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.10р.

Справа № 22/257-09

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

до Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат",               м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область  

про стягнення 4 617 грн. 48 коп.            

Суддя  Назаренко Н.Г.

Представники:

  від позивача: Портний М.І., довіреність  № 777 від 08.09.2010р.

 від відповідача: Мирош Б.Р., довіреність 30/81 від 14.06.2010р. 

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду з позовом та просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами в сумі 4 617, 48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в квітні 2009 року відповідачем підписано із запереченням відомості плати за користування вагонами ф. ГК - 46. Позивач з посиланням на ст. 119 Статуту залізниць України, якою встановлено, що за час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати, зазначає, що за несвоєчасність надання заявки на оплату перевезень експедитором залізниця не несе відповідальність та не повинна і не має права втручатися у відносини між власником вантажу та експедитором.

Відповідач проти позову заперечує, в задоволенні позовних вимог просить відмовити та посилається на те, що позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував вину Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" у затримці вагонів, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами, передбачені ст. 119 Статуту залізниць України.

У зв'язку з перебуванням судді Пуппо Л.Д. на лікарняному розпорядженням                 голови суду Парусніковим Ю.Б. від  27.10.2010р. справу № 22/257-09 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ до  Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг про стягнення               4 617 грн. 48 коп., передано для розгляду судді  Назаренко Н.Г.

Ухвалою від 01.11.2010р. справу прийнято до провадження, судове засідання призначено на 30.11.2010р.

В судовому засіданні 30.11.2010р. оголошено перерву до 14.12.2010р., 14.12.2010р. оголошено перерву до 23.12.2010р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 23.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

                                           ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем - Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладено договір № ПР/ДН-2-06-1555/НЮп-198 від 22.12.2006р. "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги", а також тимчасову угоду № ПР/М-07-2/14-НЮдч від 12.04.2007р. "Про експлуатацію залізничною під'їзної колії ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до ст. Терни і Рядова Придніпровської залізниці" із Додатковими угодами №1 від 10.10.2007р., № 2 від 08.05.2008р., № 3 від 20.06.2008р., № 5 від 05.12.2008р., згідно умов яких Позивач надавав Відповідачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.

За умовами п. 7 вказаного договору, власні вагони Відповідача здаються на під'їзні колії комбінату у тій кількості, у якій прибули на станцію Терни і Рядова.

Крім цього, ДП “Придніпровська залізниця” уклала договори з експедиторами Державного підприємства “Укрспецвагон” та ЗАТ “Укренерготранс” “Про надання послуг з прийому - передачі інформації на станції дирекції по оплаті тарифу і додаткових зборів при перевезеннях № ПР/ДН-2-06-2765 НЮдч від 16.11.2006р. та № ПР/ДН-2-07-1369/НЮдч від 02.07.2007р. Відповідно предметом цих договорів є надання послуг з прийому-передачі інформації на станції дирекції по оплаті тарифу і додаткових зборів при перевезеннях, а також при відправленні порожніх власних вагонів залізничним транспортом. В п.п.2.1 п. 2 цих договорів визначено, що експедитор зобов'язується надавати залізниці листи-заявки на оплату тарифу і додаткових зборів при перевезеннях, що оплачуються ним.

Матеріали справи містять відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 №№ 22049194, 24049199, 09049177 та накопичувальну картку ф. ФДУ-92 № 21049042, які підписані вантажовласником ВАТ “Північний ГЗК” із запереченнями щодо сплати нарахованих платежів, так як вагони були навантажені згідно затверджених планів і наявності підтверджуючих сплату належних залізниці платежів листів від експедиторів.

Але, наявність підтверджуючих листів на сплату належних платежів за перевезення не означає, що на рахунку експедиторів було достатньо коштів на здійснення таких операцій. Так, вагони, готові і пред'явлені ВАТ “Північний ГЗК”, для здачі залізниці для перевезення не приймалися доки на особисті рахунки експедиторів в єдиному ТехПД не було перераховано ними необхідний рівень передплати, згідно договорів.

Позивач з посиланням на ст. 119 Статуту залізниць України, якою встановлено, що за час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати, нарахував плату за користування вагонами у сумі 4 617, 48 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 4 ст. 71 Статуту залізниць України порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Стаття 119 Статуту залізниць України встановлює, що за час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків розмірів плати, що встановлена за користування вагонами і контейнерами залізниці При цьому порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Згідно п. “б” ст. 121 Статуту залізниць України, вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами у інших випадках, передбачених Правилами.

Згідно п. п. 12, 13 вказаних вище Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

На підставі п.п. 4.1 п. 4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096, подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.

Згідно з п.п. 9 і 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на  підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4).Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані,  вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи  йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом  або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Судом встановлено наступне.

В накопичувальну картку ф.ФДУ-92 № 21049042 включені власні вагони, згідно акту загальної форми ГУ-23 № 198 від 14.04.2009р., які були виставлені з під'їзної колії ВАТ “Північний ГЗК” на 3 колію станції 41 порожній власний вагон, для відправлення на станцію Каракуба Донецької залізниці. В перевізному документі № 45145280 ВАТ “Північний ГЗК” вказав платника даного перевезення ЗАТ “Укренерготранс”, вартість перевезення складала 30 340,00 грн., ПДВ - 6 068,00 грн. і того разом - 36 408,00 грн. ЗАТ “Укренерготранс” своїм листом від 13.04.2009р. № 3.4-290 переданим о 15год. 09хв. підтвердив сплату тарифу за перевезення, але при виставці вагонів для перевезення 14.04.2009р. на його особовому рахунку № 9001668 було всього 3 799,88 грн., що значно менше ніж вартість перевезення, тому вагони простоювали на коліях станції до 11год. 30хв. 15.04.2009р. поки зайшли кошти перераховані для здійснення даного перевезення. Оскільки ЗАТ “Укренерготранс” дав згоду на використання з його особового рахунку тільки вартості провізної плати, то плату за користування вагонами було нараховано на ВАТ “Північний ГЗК”, що не суперечить вимогам договору та Правил перевезень вантажів.

У відомість плати за користування вагонами ф. ГУ-46 № 22049194 включені 60 вагонів парку Укрзалізниці, які були виставлені з під'їзної колії ВАТ “Північний ГЗК” на колію станції з вантажем “обкотиші залізорудні” о 13год. 20хв. 21.04.2009р., для відправлення на станцію Донецьк. В перевізному документі № 45145368 ВАТ “Північний ГЗК” вказав платника даного перевезення ДП “Укрспецвагон”, вартість перевезення складала 178 838,00 грн., ПДВ - 35 767,60 грн. і того разом - 214 605,60 грн. ДП “Укрспецвагон” своїм листом від 16.04.2009р. № ЦВСВ-1/1742 переданим о 10год. 44хв. 16.04.2009р. підтвердив сплату тарифу за перевезення, але на момент готовності вагонів до здачі з під'їзної колії о 07год. 45хв. 21.04.2009р. на його особовому рахунку № 9002085 залишок грошових коштів складав 201 119,85 грн., що було не достатньо для здійснення даного перевезення. У зв'язку з цим вагони простоювали на коліях станції до 13год. 20хв. 21.04.2009р. поки зайшли кошти перераховані для здійснення даного перевезення. Оскільки ДП “Укрспецвагон” дав згоду на використання з його особового рахунку тільки вартості провізної плати, то плату за користування вагонами було нараховано на ВАТ “Північний ГЗК”, що не суперечить вимогам договору та Правил перевезень вантажів.

У відомість плати за користування вагонами ф. ГУ-46 № 24049199 включені 60 вагонів парку Укрзалізниці, які були виставлені з під'їзної колії ВАТ “Північний ГЗК” на колію станції з вантажем “обкотиші залізорудні”о 16год. 30хв. 22.04.2009р., для відправлення на станцію Сартана. В перевізному документі № 45145389 ВАТ “Північний ГЗК” вказав платника даного перевезення ДП “Укрспецвагон”, вартість перевезення складала 203 083,00 грн., ПДВ - 40 616,60 грн. і того разом - 243 699,60 грн. ДП “Укрспецвагон” своїм листом від 31.03.2009р. № ЦВСВ-1/1527 переданим о 16год. 34хв. 31.03.2009р. підтвердив сплату тарифу за перевезення, але на момент готовності вагонів до здачі з під'їзної колії о 03год. 30хв. 22.04.2009р. на його особовому рахунку № 9002085 залишок грошових коштів складав 331 022,40 грн., але оформлених документів на перевезення було всього на загальну суму 470 097,45 грн., що було не достатньо для здійснення даних перевезень. У зв'язку з цим вагони простоювали на коліях станції до 16год. 30хв. 22.04.2009р. поки зайшли кошти перераховані для здійснення даного перевезення. Оскільки ДП “Укрспецвагон” дав згоду на використання з його особового рахунку тільки вартості провізної плати, то плату за користування вагонами було нараховано на ВАТ “Північний ГЗК”, що не суперечить вимогам договору та Правил перевезень вантажів.

У відомість плати за користування вагонами ф. ГУ-46 № 09049177 включені 60 вагонів парку Укрзалізниці, які були виставлену, з під'їзної колії ВАТ “Північний ГЗК” на колію станції з вантажем “обкотиші залізорудні” о 01год. 20хв. 09.04.2009р., для відправлення на станцію Донецьк. В перевізному документі № 45145186 ВАТ “Північний ГЗК” вказав платника даного перевезення ДП “Укрспецвагон”, вартість перевезення складала 218 153,00 грн., ПДВ - 43 630,60 грн. і того разом - 261 783,60 грн. ДП “Укрспецвагон” своїм листом від 31.03.2009р. № ЦВСВ-1/1519 переданим о 14год. 01хв. 31.03.2009р. підтвердив сплату тарифу за перевезення. Оскільки ДП “Укрспецвагон” дав згоду на використання з його особового рахунку тільки вартості провізної плати, то плату за користування вагонами було нараховано на ВАТ “Північний ГЗК”, що не суперечить вимогам договору та Правил перевезень вантажів. Заперечення Відповідача проти сплати нарахованої плати за користування вагонами у сумі 1 233,90 грн. (з ПДВ 1 480,68 грн.) безпідставні і необґрунтовані, так як заперечення ґрунтується на тому, що вагони були готові до здачі залізниці о 17год. 00хв. 04.04.2009р., тоді як по відомості видно, що вони тільки о 21год. 50хв. 07.04.2009р. були здані під навантаження на під'їзну колію ВАТ “Північний ГЗК”. Вважаючи, що інших підстав для відмови у Відповідача не було, то дане заперечення взагалі не має ніякого відношення до відомості ф. ГУ-46 № 09049177.

Враховуючи вищевикладене, станцією Терни правомірно нарахована плата за користування вагонами по відомостям ф. ГУ-46 №№ 22049194, 24049199, 09049177 та накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 21049042 і підлягає стягненню з ВАТ “Північний ГЗК” на підставі п.п.2 п.І, п.п.12 п.Ш Правил користування вагонами, ст. 119 Статуту залізниць України, п.3.2 договору від 22.12.2006р. № ПР/ДН-2-06-1555/НЮп-198 “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги”, п. 13 Тимчасової угоди № ПР/М-07-2/14-НЮдч від 12.04.2007р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії.

Крім того, в п. 3.2 договору від 22.12.2006р. № ПР/ДН-2-06-1555/НЮп-198 “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги” зазначено, що залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами, штрафи), в тому числі спірні.

Оскільки ДП "Укрспецвагон" та ЗАТ "Укренерготранс" є експедиторами перевезень вантажів у експортно - імпортному та внутрішньодержавному сполученнях, то на підставі їх заявок при наявності плану перевезень здійснюється прийом та відправлення вантажів, що належать експедитору або вантажовласникам, які вказані в заявці експедитора. За несвоєчасність надання заявки на оплату перевезень експедитором залізниця не несе відповідальність та не повинна і не має права втручатися у відносини між власником вантажу та експедитором.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4 ст. 71, 119 Статуту залізниць України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                    ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 20365318,               р/р 26003117700, 26002117701 у відділенні № 1 ЗАТ "Донгорбанк", м. Кривий Ріг, МФО 334970) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602,                   м. Дніпропетровськ, пр. Карла-Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ "ЕкспресБанк", МФО 306964) плату за користування вагонами у сумі 4 617 (чотири тисячі шістсот сімнадцять) грн. 48 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

 Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 27.12.2010р.