Рішення

від 31.12.2010 по справі 27/233-10(8/85-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/233-10(8/85-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.10р.

Справа № 27/233-10(8/85-10)

За позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(м. Харків) 

до Приватного виробничого підприємства «Мебітекс»(м. Дніпропетровськ),

    Товариства з обмеженою відповідальністю «Евро Сан»(м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості у розмірі 2552851,20грн.

за зустрічним позовом Приватного виробничого підприємства «Мебітекс»(м. Дніпропетровськ)

до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(м. Харків)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Евро Сан»(м. Дніпропетровськ)

                                                                                                                    Суддя Татарчук В.О.

                                                                                                  Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача –Шипіленко Д.О. дов. від 06.08.09 №667

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 –не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»звернулося з позовом до приватного виробничого підприємства «Мебітекс»і товариства з обмеженою відповідальністю «Евро Сан»про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 2552851,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-          ПВП «Мебітекс»не виконані належним чином зобов'язання за кредитним договором №11049693000 від 02.10.2006р. щодо своєчасного і повного повернення кредиту і станом на 23.03.2010р. заборгованість відповідача-1 становила 341829,57 швейцарських франків або 2552851,20грн. в тому числі: 298598 швейцарських франків (229989,28грн.) –заборгованість за кредитом, 36495,31 швейцарських франків (272554,24грн.) –проценти за користування кредитом за період з 01.11.2008р. по 28.02.2010р., 3721,33 швейцарських франків (27791,61грн.) – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 23.09.2009р. по 23.03.2010р., 3014,93 швейцарських франків (22516,07грн.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 23.09.2009р. по 23.03.2010р.;

-          з урахуванням наведеного, а також договору поруки №11049693000/П від 02.10.2006р. спірна сума підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

                    Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:

-          позивачем не доведений факт надання відповідачу-1 кредиту в розмірі 360000 швейцарських франків;

-          при здійсненні розрахунку є незрозумілим застосований позивачем курс НБУ;

-          є неправомірним застосування банком курсу швейцарського франку за курсом НБУ станом на 23.03.2010р., так як наведене не передбачено кредитним договором;

-          є безпідставною застосована позивачем процентна ставка за кредитом в розмірі 16,98% річних з огляду на відсутність письмового повідомлення згідно з п.9.2 кредитного договору;

-          банком неправомірно застосована і ставка у розмірі 10,49% річних, так як відповідно до п.1.3.2 договору такий розмір процентної ставки застосовується понад встановлений договором строк, а останньою датою платежу є 01.10.2017р.;

-          ПВП «Мебітекс»здійснювалось часткове погашення кредиту, а тому є незаконним нарахування заборгованості і штрафних санкцій з дати укладення договору;

-          відповідач-1 заперечує проти застосування позивачем під час розрахунку пені офіційного обмінного курсу НБУ гривні до валюти заборгованості і такий розрахунок повинен здійснюватись виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ;

-          є неправомірним застосування облікової ставки НБУ у розмірі визначеному в період з 23.09.2009р. по 23.03.2010р.;

-          кредитний договір є чинним і позивачем не доведено направлення досудової вимоги.

Відповідач-2 не надав відзив на позов.

                   Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.10р. було прийнято для спільного розгляду з первісним зустрічний позов ПВП «Мебітекс»до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог –ТОВ «Евро Сан»про визнання недійсними з моменту вчинення:

-          кредитного договору №11049693000 від 02.10.2006р.;

-          договору поруки №11049693000/П від 02.10.2006р.

Зустрічний позов обґрунтований наступним:

-          в спірному кредитному договорі неправомірно зазначено як засіб розрахунку іноземну валюту;

-          проведення розрахунків в іноземній валюті потребує індивідуальної ліцензії;

-          договір суперечить ст.99 Конституції України, ст.524 ЦК України, ст.ст.189, 198 ГК України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст.35 Закону України «про Національний банк України»;

-          в порушення ст.ст.638, 1054, 1055 ЦК України в кредитному договорі відсутня суттєва умова про відповідальність банку за видачу кредиту;

-          незаконність кредитного договору є підставою для визнання недійсним і договору поруки.

ПАТ «УкрСиббанк»заперечує проти зустрічного позову з огляду на наступне:

-          кредитний договір відповідає вимогам чинного законодавства;

-          банк має право видавати кредити в іноземній валюті на підставі генеральної ліцензії та за відсутності індивідуальної ліцензії.

Також, банк звернувся із заявою про застосування позовної давності при розгляді зустрічного позову.

ТОВ «Евро Сан»не надано письмових пояснень щодо зустрічного позову.

Відповідачі не забезпечили явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

          Так, згідно з довідками головного управління статистики у Дніпропетровській області від 09.12.10 адресою ПВП «Мебітекс»є:  м. Дніпропетровськ, площа Десантників, б.1, а адресою ТОВ «Евро Сан»є: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 1. Саме за вказаними адресами надсилалися ухвали суду від 08.11.10р., 25.11.10р. і 09.12.10р.

          В судовому засіданні 23.12.10р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

                   02.10.2006р. між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банк) і приватним виробничим підприємством «Мебітекс»(Позичальник) був укладений кредитний договір № 11049693000.

                   Відповідно до п.1.1 договору, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі одного або декількох траншів, але в будь-якому випадку в межах загальної суми кредиту в іноземній валюті, що дорівнює 360000,00 швейцарських франків у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана загальна сума кредиту дорівнює еквіваленту 1449211,44грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього договору.

          Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.           

Позивач виконав своє зобов'язання по кредитному договору № 11049693000 від 02.10.2006р. шляхом надання кредиту, що підтверджується копією меморіального ордеру №0600843754/06 від 02.10.2006р. на суму 360000 швейцарських франків (1449271,44грн.).

В ході вирішення спору ПВП «Мебітекс»не виконані вимоги ч.1 ст.33 ГПК України та не спростований факт отримання кредиту.

Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в термін не пізніше 01 жовтня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору (п.1.2.2 кредитного договору № 11049693000 від 02.10.2006р.).

Однак, відповідачем-1 не виконувались зобов'язання за договором належним чином.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.  

Відповідно до пункту 5.5 кредитного договору № 11049693000 від 02.10.2006р. у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати за кредит строком більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Пункт 11.1 кредитного договору встановлює, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п.1.2.2 цього договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит –обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі.

15.06.2009р. АКІБ «УкрСиббанк»було направлено ПВП «Мебітекс»досудову вимогу від 11.06.2009р. № 133-211/202 з посиланням в тому числі на те, що відповідно до п.п. 5.5, 11.1 кредитного договору № 11049693000 від 02.10.2006р. банком встановлений термін дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит таким, що настав, а кредит і плата за кредит обов'язковими до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41 (сорок першого) календарного дня, рахуючи з дати відправлення досудової вимоги.

Наведена вимога була отримана відповідачем-1 17.06.2009р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №63212003.

З урахуванням викладеного, сума боргу відповідача-1 на 23.03.2010р. становила: заборгованість за кредитом –298598 швейцарських франків, що в еквіваленті складає 2229989,28грн.; проценти за користування кредитом за період з 01.11.2008р. по 28.02.2010р. –36495,31 швейцарських франків (272554,24грн.).  

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

                   У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме:

-          в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

-          в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

-          пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/360» (метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.   

        Так, сума пені:

-          за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 23.09.2009р. по 23.03.2010р. становить 3721,33 швейцарських франків (27791,61грн.);

-          за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 23.09.2009р. по 23.03.2010р. складає 3014,93 швейцарських франків (22516,07грн.).

Суд не приймає посилання відповідача-1 на неправомірність нарахування банком пені.

Наведені положення п.7.1 кредитного договору чітко передбачають порядок нарахування пені в тому числі шляхом застосування подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості саме станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті.

В ході вирішення спору позивачем доведені факти неналежного виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором, направлення та отримання останнім досудової вимоги від 11.06.2009р. № 133-211/202, а тому є правомірним нарахування банком процентів за підвищеними ставками.  

Таким чином, станом на 23.03.2010р. борг відповідача-1 становив 341829,57 швейцарських франків або 2552851,20грн. в тому числі: 298598 швейцарських франків (229989,28грн.) –заборгованість за кредитом, 36495,31 швейцарських франків (272554,24грн.) –проценти за користування кредитом за період з 01.11.2008р. по 28.02.2010р., 3721,33 швейцарських франків (27791,61грн.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 23.09.2009р. по 23.03.2010р., 3014,93 швейцарських франків (22516,07грн.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 23.09.2009р. по 23.03.2010р.;

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

02.10.2006р. між АКІБ «УкрСиббанк»(Кредитор) і ТОВ «Евро Сан»(Поручитель) був укладений договір поруки № 11049693000/П.

          Згідно з п.1.1 договору, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ПВП «Мебітекс»(Боржник) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11049693000 від 02.10.2006р.

Відповідно до п.1.3 договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених у вищевказаному кредитному договорі.

В ході вирішення спору встановлений факт наявності заборгованості ПВП «Мебітекс»за кредитним договором № 11049693000 від 02.10.2006р. у вказаній сумі і з урахуванням договору поруки № 11049693000/П від 02.10.2006р. спірна сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

На підставі викладеного, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.

          Аналіз чинного законодавства дозволяє стверджувати про відсутність підстав для визнання недійсним кредитного договору № 11049693000 від 02.10.2006р.

          Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

          Частиною 3 наведеної статті встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

          Згідно з ч.ч.1, 2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

          В матеріалах справи міститься копія виданої АКІБ «УкрСиббанк»банківської ліцензії 375 від 24.12.2001р. на право здійснення банківських операцій, а також копія письмового дозволу №75-2 від 19.11.2002р. на право здійснення операцій з валютними цінностями.

          Слід погодитись з твердженням позивача за первісним позовом про те, що банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі наведених ліцензії та дозволу, а тому вказівка в кредитному договорі грошового зобов'язання в іноземній валюті є правомірною. В даному випадку відсутня необхідність отримання банком індивідуальної ліцензії.

          Кредитний договір № 11049693000 від 02.10.2006р. і договір поруки № 11049693000/П від 02.10.2006р. відповідають вимогам ст.203 ЦК України.

            Також, суд на підставі заяви ПАТ «УкрСиббанк»застосовує позовну давність до вимоги ПВП «Мебітекс»про визнання договорів недійсними.

          Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

          Спірні договори були укладені 02.10.2006р., а  ПВП «Мебітекс»звернулось із зустрічним позовом лише 06.07.2010р., після закінчення законодавчо встановленого строку позовної давності.

          Викладені обставини свідчать про необхідність відмови в задоволенні зустрічного позову.    

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

          Первісний позов задовольнити.

Стягнути солідарно з приватного виробничого підприємства «Мебітекс»(49038, м. Дніпропетровськ, площа Десантників, б.1, ідентифікаційний код 30888403) і товариства з обмеженою відповідальністю «Евро Сан»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 1, ідентифікаційний код 24435777) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, пр. Московський, буд. 60, ідентифікаційний код 09807750) 2552851,20грн. –заборгованості, 25500грн. - витрат по сплаті державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову приватного виробничого підприємства «Мебітекс»відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                          В.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –28.12.2010р.