3460-19/0
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
23.12.10 Справа №3460-19/0.
Суддя господарського суду Сумської області Спиридонова Н.О.,
розглянувши матеріали
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми
про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімтехнологія» (м.Суми, вул.Черепіна, 84А, кв.51; ід. код 32318009) порядку статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,
встановив:
До суду звернулося УПФУ в Зарічному районі м.Суми із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Агрохімтехнологія» в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мотивуючи свої вимоги тим, що боржник має заборгованість перед кредитором у розмірі 129,87 грн. та керівні органи юридичної особи – боржника відсутні за її місцезнаходженням.
Розглянувши подані матеріали, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що заява про порушення справи про банкрутство з доданими документами підлягає поверненню без розгляду враховуючи наступне.
До заяви про порушення справи про банкрутство в підтвердження заборгованості боржника перед заявником додано копію постанови Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2010р. у справі №2а-2916/10/1870.
Згідно вказаної постанови заборгованість в сумі 129,87 грн. складається з 20,92 грн. штрафних санкцій та 108,95 грн. пені.
Згідно частини 1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Згідно абзацу 3 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
У відповідності до п.14-17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство», при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом.
У заявах кредиторів про порушення справи про банкрутство за вимогами, що випливають з цивільних зобов'язань, розмір цих вимог має бути визначено виключно у грошовій формі. Кредитори, вимоги яких випливають з інших, крім грошових, цивільних зобов'язань, можуть подавати ці заяви лише у випадках, коли їх вимоги визначені у грошовому зобов'язанні на підставі отриманих кредиторами виконавчих документів чи внаслідок зміни способу виконання за цими документами на підставі статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», а також статті 121 Господарського процесуального кодексу України чи статті 373 Цивільного процесуального кодексу України.
Вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника випливають із трудових правовідносин сторін. Кредиторами за цим видом вимог є особи, з якими боржник уклав трудовий договір, а підставою для цих вимог є порушення працедавцем своїх зобов'язань за трудовим договором щодо оплати праці. Згідно зі статтею 28 Закону України від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР «Про оплату праці» у разі банкрутства підприємства зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану в період, що передував банкрутству, виконуються відповідно до Закону.
Склад та розмір вимог за заробітною платою у справі про банкрутство мають визначатися відповідно до положень Закону України «Про оплату праці». Вимоги за заробітною платою мають бути визначені кредиторами виключно у грошовому виразі незалежно від форми виплати заробітної плати.
Під податком, збором (обов'язковим платежем) на підставі статті 2 Закону України від 25 червня 1991 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. N 77/97-ВР) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено статтями 14 та 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено зазначеним Законом, сплаті не підлягають.
Передбачені Законом України від 4 грудня 1990 р. N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції Закону від 24 грудня 1993 р. N 3813-XII) пеня, штраф, інші фінансові санкції, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, в перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування», не включені.
Вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.
З огляду на вищезазначене, заборгованість по штрафним санкціям та пені не може бути підставою для порушення справи про банкрутство.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімтехнологія» підлягає поверненню без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України та абзацу 6 частини 1 статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України та абзацом 6 частини 1 статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ухвалив:
1. Заяву Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімтехнологія» з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду, всього на 13 аркушах, в т.ч.: поштова квитанція №6625 від 21.12.2010р. на 1 арк.
2. Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова
Суддя Спиридонова Надія Олександрівна
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2010 |
Оприлюднено | 13.01.2011 |
Номер документу | 13416217 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Спиридонова Надія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні