Рішення

від 20.12.2010 по справі 18/122-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/122-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.10           Справа № 18/122-10.

     За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство парковок», м.Суми

до відповідача: Управління майном Сумської обласної ради, м. Суми  

     про визнання права власності

                                                                                            Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

        Представники:

        Від позивача:      Ємельяненко С.В., довіреність від 01.07.2010 р., Харченко І.І.

 Від відповідача:  Денисенко С.І., довіреність №1/603 від 18.12.2010 р.

 У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди) – нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 26, а саме: цех кінопрокату (літ. «А-ІІ») площею 1 074,1 кв.м.; фільмосховище (літ. «Б») площею 154,6 кв.м.; гараж (літ. «В») площею 268,6 кв.м.; сарай (літ. «Г»); бензосклад (літ. «Е»); навіс (літ. «е»); убиральня (літ. «Ж»); магазин (літ. «М») площею 12,8 кв.м.; прохідна (літ. «Н») площею 7,9 кв.м.; огорожа (№1-6); замощення (літ. «А»).

В уточненні позовних вимог позивач зазначив, що просить суд визнати за ним право власності на вказане вище майно у зв‘язку з відсутністю правоустановчих документів.   

Відповідач в письмовому відзиві №2/441 від 09.11.2010 р. та в подальших доповненнях до нього проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що спірне майно є додатковим внеском обласної ради у майно товариства для здійснення його діяльності без збільшення розміру його статутного фонду, а отже нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 26 залишилось спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Сумської обласної ради.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши докази по справі, суд встановив:

Рішенням Сумської обласної ради від 27.04.2001 року «Про створення господарського товариства «сумське обласне підприємство парковок» дозволено управлінню майном обласної ради спільно з футбольним клубом «Спартак-Суми» та хокейним клубом «Динамо-Сумчанка» створити господарське товариство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство парковок»; виключити з переліку об‘єктів обласної комунальної власності, що підлягали приватизації (відчуженню) у 2000 році непродані об‘єкти нерухомості колишнього ТОВ «Ескулап» у складі основної будівлі з прибудовою та їдальні, загальною вартістю 16 000 грн., за адресою: м. Суми, вул. Шишкарівська, 112; управлінню майном обласної ради внести вищезазначене майно в якості статутного фонду, що становить 27% його загального розміру.

Відповідно до протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство парковок» №1 від 27.04.2001 року затверджено Установчий договір та Статут товариства «Сумське обласне підприємство парковок» у формі товариства з обмеженою відповідальністю; директором товариства призначений Харченко Ігоря Івановича, об‘явлено Статутний фонд у розмірі 59 259 грн. 30 коп., а також визначено, що учасники роблять внески до Статутного фонду у вигляді грошових коштів та майна, а кошти Статутного фонду належать Учасникам у співвідношеннях: управління майном обласної ради – 27%; БФ ВАТ «ФК Спартак» «Футбольний клуб Спартак» - 27%; МГО «Хокейний клуб Динамо-Сумчанка» - 27%; ПФ «Джарві» - 19%.

28 травня 2001 року виконавчим комітетом Сумської міської ради було проведено державну реєстрацію юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство парковок», про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №732948, яке міститься в  матеріалах справи.

Рішенням Сумської обласної ради від 18.09.2001 р. «Про внесення доповнення до рішення обласної ради двадцять третього скликання від 27.04.2001 р. «Про створення господарського товариства «Сумське обласне підприємство парковок» виключено з переліку об‘єктів комунальної власності області, які пропонуються до приватизації у 2001-2004 роках, орендне підприємство «Кіновідеопрокат» (м.Суми, вул. Тополянська, 26) та відповідача зобов‘язано внести вищезазначене майно до статутного фонду ТОВ «Сумське обласне підприємство парковок» для збільшення своєї частки в його загальному розмірі.

Відповідно до протоколу зборів Учасників ТОВ «Сумське обласне підприємство парковок» №2 від 16.10.2001 р. прийнято рішення , яким, враховуючи заперечення інших учасників товариства, які висловили незгоду із внесенням змін до статутного фонду, керуючись частиною другою статті 51 Закону України «Про господарські товариства» прийнято майно колишнього орендного підприємства «Кіновідеопрокат» по вул. Тополянська, 26 у м. Суми, як додатковий внесок обласної ради у майно товариства для здійснення статутної діяльності товариства.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначених рішень обласної ради та рішення загальних зборів учасників ТОВ «Сумське обласне підприємство парковок», 15.04.2002 р. майновий комплекс ОП «Кіновідеопрокат» та товарно-матеріальні цінності, згідно інвентаризаційних описів, були передані позивачу згідно акту приймання-передачі, який було затверджено Управлінням майном Сумської обласної ради від 18.04.2002 р.

Відповідно до Протоколу зборів Учасників ТОВ «Сумське обласне підприємство парковок» №1 від 08.05.2003 р., розглянувши пропозицію начальника управління майном Сидорченко О.С. збори товариства вирішили, що запропонована пропозиція відповідає інтересам товариства, не суперечить установчому договору товариства та рішенню обласної ради від 18.09.2001 р., тому внести майно ОП «Кіновідеопрокат» (м. Суми, вул. Тополянська, 26) в статутний фонд товариства, а ринковий комплекс (смт. Недригайлів, вул. Комінтерна, 7), як додатковий внесок обласної ради для здійснення статутної діяльності товариства.

Зі змісту п. 3.1. Статуту ТОВ  «Сумське обласне підприємство парковок», затвердженого зборами учасників (протокол зборів учасників №2 від 27.05.2003 р.) в новій редакції (далі за текстом – «Статут»), вбачається, що майно Товариства складають основні фонди та оборотні засоби, а також інші засоби, що належать йому по праву власності, вартість яких відбивається в самостійному балансі Товариства.

Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Пунктом 3.2. Статуту передбачено, що товариство є власником майна: переданого йому учасниками у власність; продукції, виробленої Товариством в результаті господарської діяльності; одержаних прибутків; а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до п. 3.3. Статуту для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створюється Статутний фонд. Розмір статутного фонду становить 59 259 грн. 30 коп.

Цим же пунктом Статуту встановлено, що майновий комплекс ОП «Кіновідеопрокат» є внеском Управління майном обласної ради до статутного фонду.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що в результаті дій по передачі йому майнового комплексу ОП «Кіновідеопрокат», в тому числі будівель та споруд за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 26, правовстановлювальні документи на вказане майно ним не отримані, що перешкоджає йому розпорядитись власним майном в межах повноважень власника.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» в редакції станом на 2001-2002 рр. на момент передачі майна товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно ст. 85 ГК України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Частиною 1 ст. 140 ГК України передбачено, що джерелами формування майна суб‘єктів господарювання є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об‘єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб‘єктів; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є  визнання права.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п.5 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» вказано, що судовий захист права власності та майнових інтересів власників – осіб, названих у статті 1 АПК (далі-підприємства і організації), здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності підприємств і організацій, зокрема визнання недійсними актами державних та інших органів, що порушують майнові та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є правовстановлювальним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт правомірного набуття у власність позивачем нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 26, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства не було збільшено статутний капітал після внесення Управлінням майна Сумської обласної ради внеску у вигляді майнового комплексу ОП «Кіновідеопрокат» по вул. Тополянська, 26, оскільки питання збільшення статутного капіталу ТОВ «Сумське обласне підприємство парковок» не  стосується предмету даного спору.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь  позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство парковок» (40000, м. Суми, вул. Тополянська, 26, код 31499733) право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди) – нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 26, а саме: цех кінопрокату (літ. «А-ІІ») площею 1 074,1 кв.м.; фільмосховище (літ. «Б») площею 154,6 кв.м.; гараж (літ. «В») площею 268,6 кв.м.; сарай (літ. «Г»); бензосклад (літ. «Е»); навіс (літ. «е»); убиральня (літ. «Ж»); магазин (літ. «М») площею 12,8 кв.м.; прохідна (літ. «Н») площею 7,9 кв.м.; огорожа (№1-6); замощення (літ. «А»).

3.           Стягнути з Управління майном Сумської обласної ради (40000, м. Суми, пл.. Незалежності, 1, код 21107251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство парковок» (40000, м. Суми, вул. Тополянська, 26, код 31499733) 162 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.     

    Суддя                                                                       Коваленко Олександр Вікторович