Постанова

від 21.12.2010 по справі 2-а-1388

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     Справа № 2-а-1

388

                                              2010 рік                                                             2010 рік                                                            

   П О С Т А Н О В А

                              І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 року                                                            м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої – судді         Хоминець М.М.

        секретаря             Павликівської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови, зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 травня 2010 р. до 31 грудня 2010 р. з визначенням конкретної суми заборгованої пенсії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся у суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірною відмови, зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 травня 2010 р. до 31 грудня 2010 р. з визначенням конкретної суми заборгованої пенсії. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких він відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на те, що виклад ст.6 у новій редакції Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., відповідач у 2010 р. неправомірно не виплачував йому підвищення до пенсії у повному розмірі, виплачував лише 49,80 грн. щомісячно замість 30 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік».

    Позивач у судове засідання не з’явився, у поданій суду заяві просив справу розглянути в його відсутності.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, у поданому суду запереченні позов не визнав, посилаючись на те, що відсутній чіткий механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; просив відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач є пенсіонером, ІНФОРМАЦІЯ_1. Він відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., набув статусу «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, обов’язок по нарахуванню і виплаті якого покладено на відповідача.

Виклад ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у новій редакції згідно п.41 розд.П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України неправомірно нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у період з травня до грудня 2010 р. у розмірі лише 49,80 грн. згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  

Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини – мінімального розміру пенсії за віком – для розрахунку інших, пов’язаних з нею, пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону, мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01.04. – 706 грн., з 01.07. – 709 грн., з 01.10. – 723 грн., з 01.12. – 734 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення. Слід визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.05.2010 р. до 31.12.2010 р., з обов’язати відповідача нарахувати позивачу належне підвищення до пенсії за вказаний період, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», та виплатити йому невиплачену суму підвищення до пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Підстави для визначення у судовому порядку конкретного розміру заборгованої пенсії за вказаний період відсутні, оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати пенсії наділені органи Пенсійного фонду, тому у цій частині позову слід відмовити.

На підставі наведеного, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 159-163, 167 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 травня 2010 року до 31 грудня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 травня 2010 року до 31 грудня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», та виплатити невиплачену суму підвищення до пенсії, з урахуванням виплачених сум.

У решті позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча                    М.М.Хоминець    

Постанова в повному обсязі виготовлена 27 грудня 2010 року.

Постанова не набрала законної сили.

З оригіналом вірно.

Суддя                                                    М.М.Хоминець