Рішення

від 28.12.2010 по справі 9/351-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/351-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.10р.

Справа № 9/351-10

За позовом  Приватного підприємства "Мегакон", м. Дніпропетровськ 

до  Приватного підприємства "Маркет-Експрес",  м. Дніпропетровськ 

про стягнення 108896, 57 грн.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Синяговська Є.С.

Представники:

  Від позивача - Скрипка Н.В., представник, довіреність б/н від 12.12.2010 р.  

                         - Хуповка Н.О., директор.

  Від відповідача - представник не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

ПП "Мегакон" звернулося у листопаді 2010 року із позовом до ПП "Маркет-Експрес", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі основного боргу 98669,50 грн., інфляційні нарахування у розмірі 4538,79 грн., 3 % річних у розмірі 924,52 грн. та пені у розмірі 4763,76 грн., що складає загальну заборгованість у розмірі 108896,57 грн. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором поставки № 80/09 від 07.09.2009р.

Відповідач відзив на позов не надав, оскільки не був розшуканий органами поштового зв'язку за його юридичною адресою (поштові повідомлення наявні в матеріалах справи).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого Позивачем в матеріали судової справи, вбачається, що станом на 21.12.2010р. Відповідач значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса: 49017,                         м. Дніпропетровськ, вул. Матлахова, буд. 14, на яку судом і надсилались виклики у судове засідання з вимогою забезпечити присутність та надати необхідні документи з зазначенням часу та дати слухання справи. Враховуючи, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228). За таких обставин господарський суд вважає за можливе, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути цю справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

      встановив:

Між Приватним підприємством "Мегакон" (постачальник) та Відповідачем –Приватним підприємством "Маркет-Експрес" (покупець) було укладено договір поставки     № № 80/09 від 07.09.2009р., на виконання умов яких Позивач поставив Відповідачу товар –продукти харчування на загальну суму 99982,74 грн., про що свідчать видаткові накладні за період з 22.12.2009р. по 21.07.2010р., які складені і підписані обома сторонами та знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 3.5 вказаного договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару покупцю і засвідчується товарною накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Як стверджує Позивач, Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання, передбачені пп. 1.1, 4.1-4.2 договору № 80/09 від 07.09.2009р., оплату поставленого товару здійснив частково у сумі 1313,24 грн., внаслідок чого станом на 22.11.2010р. виникла заборгованість у сумі 98669,50 грн. основного боргу за період з 22.12.2009р. по 21.07.2010р.

З наданого Позивачем уточненого розрахунку заборгованості та реєстру видаткових накладних за договором поставки № 80/09 від 07.09.2009р. вбачається, що протягом періоду з 07.09.2009р. по 30.09.2010р. Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 240292,60 грн., з якої товар на суму 8423,04 грн. був повернутий за відповідними поворотними накладними (згідно реєстру поворотних накладних за договором поставки      № 80/09 від 07.09.2009р. за період з 07.09.2009р. по 30.09.2010р.), а Відповідачем оплачено товар на суму 133200,06 грн.

Факт визнання Відповідачем зазначеної заборгованості підтверджується також складеним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 31.08.2009р.

Згідно п. 6.1 договору поставки, за несвоєчасну оплату поставленого товару Позивач нарахував Відповідачу та вимагає стягнути з останнього пеню у розмірі 4763,76 грн. за період з 01.08.2010р. по 22.11.2010р. включно.  

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач нарахував Відповідачу додатково до основного боргу суму 4538,79 грн. збитків від інфляції за період з серпня по жовтень 2010 року та 924,52 грн. три проценти річних за період з 01.08.2010р. по 22.11.2010р., розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком Позивача.                  

Таким чином, станом на 22.11.2010р. загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 108896,57 грн.

В порядку досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із претензією від 12.11.2010р. на суму 98669,50 грн. та вимогою погасити цю заборгованість у п'ятиденний термін з дати отримання претензії, яка залишилась без відповіді та без задоволення.

Доказів   добровільного   погашення   зазначеної   заборгованості   Відповідач   на   час розгляду справи суду також не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар (товари) і сплатити  за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої, встановлені договором майново-господарські зобов'язання перед Позивачем з оплати отриманого товару, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 98669,50 грн. основного боргу, 4763 грн. 76 коп. пені, 4538,79 грн. збитків від інфляції та 924,52 грн. трьох процентів річних –є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності з пунктом 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 частина надмірно сплаченого Позивачем державного мита у сумі 27 грн. 33 коп., яке перераховане по платіжному дорученню № 364 від 09.09.2010р., що знаходиться в матеріалах даної справи, підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Маркет-Експрес" на користь Приватного підприємства "Мегакон" суму 98669 грн. 50 коп. основного боргу, 4763  грн. 76 коп. пені, 4538  грн. 79 коп. збитків від інфляції, 924 грн. 52 коп. три проценти річних, 1088 грн. 96 коп. витрат на державне мито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності з пунктом 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 повернути Приватному підприємству "Мегакон" частину надмірно сплаченого державного мита у сумі 27 грн. 33 коп., яке перераховане по платіжному дорученню № 364 від 09.09.2010р., що знаходиться в матеріалах даної справи.

Видати довідку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Повне рішення складено-04.01.2011р.