Рішення

від 20.12.2007 по справі 3/390-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/390-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.07р.

Справа № 3/390-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Листоргбуд", м. Лисичанськ, Луганська обл.

до   Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 454 грн. 37 коп.

                                                                                       Суддя Юзіков С. Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

позивача –Твердюков Є.М., дов. б/н від 14.02.2007р.

відповідача  - Селяков О.В., юрисконсульт, дов. №785 від 20.07.2007р.,

Шляєв І.В., юрисконсульт 1 категорії, дов. №74 від 01.01.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач просить стягнути з Відповідача 11 454,37 грн. –вартості  нестачі вантажу.

          Відповідач  позов заперечує, мотивуючи тим, що до своїх вимог Позивач включив вимоги про відшкодування  тарифу (провізної плати), тоді як таке відшкодування передбачено чинним законодавством (п. 114 Статуту Залізниць України (далі Статут) лише у випадку повної втрати вантажу, у супереч п. 27 Правил видачі вантажів, у розрахунку збитків не враховано природної втрати вантажу (2%),  частково Позивач пропустив строк позовної давності, встановлений п.  134, 136 Статуту.

Справа згідно зі ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд                                     

ВСТАНОВИВ:

          25.06.2005р. та 22.03.2007р. сторонами укладено договори про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, відповідно № ПР/4 ТХ-05-348/НЮ та  № ПР/4 ТХ-07-163/НЮп (далі Договори).

          На виконання умов Договорів Відповідач у липні, серпні, жовтні 2006р., липні 2007р. здійснив перевезення вантажів (антрациту) для Позивача.

          Під час перевезень антрациту на адресу Позивача, сторонами виявлено нестачу вантажу, за накладними: № 48608604 від 23.08.2006р. у вагоні 65311144 –2,1 т, про що складено комерційний акт № 458510/16; № 48363459 від 25.10.2006р.  у  вагоні № 67145250 - 10,0 т, про що складено комерційний акт № 458518/26; № 49822734 від14.07.2007р. у вагоні № 67863084 –8,6 т, про що складено комерційний акт № 752687/19. За даними Позивача, під час перевезення за накладною  № 52197960 від 20.07.2006р. у вагоні № 67171173 виявлено нестачу  5,0 тон, однак Відповідач комерційний акт  Позивачеві не надав.

          Вантаж, що перевозився за накладними № 52197960, № 48363459, № 49822734 був у вологому стані.

          За розрахунком Позивача вартість вагової нестачі вантажу за усіма перевезеннями становить 11 454,37 грн.

          На підтвердження оплати вантажу, що перевозився у наведених вагонах, Позивач надав відповідні платіжні документи.

          З урахуванням матеріалів справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Так, Відповідно до п. 113 Статуту, за не збереження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до ст. 610, 614 Цивільного кодексу України,  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом.   Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання.

Залізнична накладна є  обов'язковою двосторонньою  письмовою формою угоди на перевезення вантажу,  яка укладається між відправником  та  залізницею  на  користь  третьої сторони  -  одержувача  (абз. 8 п.6 Статуту).

Частиною 2 ст.636 ЦК України визначено, що виконання  договору на користь третьої особи може вимагати як особа,  яка уклала договір,  так і третя особа, на користь якої передбачено  виконання,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, з  моменту  прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе,  що  втрата,  нестача…вантажу… сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.  Перевізник відповідає за  втрату,  нестачу,  псування  або пошкодження  прийнятих  до  перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди,  якщо не доведе,  що це сталося не з його вини.

Згідно зі ст. 314 ГК України  перевізник  несе  відповідальність  за втрату,  нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу,  якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.  У   транспортних   кодексах   чи   статутах   можуть  бути передбачені випадки,  коли доведення вини  перевізника  у  втраті, нестачі  або  пошкодженні  вантажу  покладається на одержувача або відправника. За шкоду,  заподіяну при перевезенні  вантажу,  перевізник  відповідає:  у  разі  втрати  або  нестачі вантажу -  в  розмірі  вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Пунктом 114 Статуту передбачено, що Залізниця  відшкодовує фактичні збитки,  що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

    а) за  втрату  чи  недостачу  -  у  розмірі  дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

    б) за втрату вантажу,  який здано до перевезення з оголошеною вартістю,  - у  розмірі  оголошеної  вартості,  а  якщо  залізниця доведе,  що  оголошена  вартість  перевищує  дійсну,  - у розмірах дійсної вартості;

    в) за  псування і пошкодження - у розмірах тієї суми,  на яку було знижено його вартість.

    Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках  обчислюється  з   урахуванням   граничного   розходження визначення  маси  вантажу  і  природної  втрати  вантажу  під  час перевезення.

    Загальна сума  відшкодування  збитку за незбережений вантаж в усіх випадках  не  може  перевищувати  суми,  яка  сплачується  за повністю втрачений вантаж.

    Поряд із  відшкодуванням  збитків  у  разі   втрати   вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату,  якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.

    Витрати і збитки,  не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.

Згідно з п.  115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка   або   іншого  документа  відправника,  який  підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

За п. 27 Правил видачі вантажів   вантаж  вважається  доставленим без утрати,  якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та  масою,  визначеною на станції призначення,  не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

    При видачі  вантажів,  маса  яких  унаслідок  їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:  2% маси, зазначеної в перевізних документах:      вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані…

Відповідно до п. 136 Статуту позови  до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін,  який  обчислюється  відповідно  до вимог пункту 134 цього

Статуту.

          Згідно з п. 134 Статуту претензії до залізниць  можуть  бути  заявлені  протягом шести  місяців.  

    Зазначені терміни обчислюються:

    а) з  дня  видачі  вантажу,  багажу  або  вантажобагажу –для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу;

    б) через 30 діб з  дня  закінчення  терміну  доставки  -  для претензій про відшкодування за втрату вантажу;

    в) через 2 місяці з дня прийому вантажу до перевезення -  для претензій  про  відшкодування  за  втрату  вантажу,  що  виникли з приводу перевезень у прямому змішаному сполученні;

    г) через  10  діб після закінчення терміну доставки багажу чи вантажобагажу - для претензій про відшкодування за  втрату  багажу чи вантажобагажу;

    д) від дня видачі вантажу,  багажу або  вантажобагажу  -  для претензій  з  приводу  прострочення  доставки вантажу,  багажу або вантажобагажу;

    е) після  закінчення п'ятиденного терміну,  встановленого для оплати штрафу, - для претензій про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень;

 ж) з  дня  встановлення  обставин,  що  спричинили  заявлення претензії, - в усіх інших випадках.

          Частиною 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          За перевезеннями за накладними  № 52197960 від 20.07.2006р. у вагоні № 67171173; № 48608604 від 23.08.2006р. у вагоні 65311144; № 48363459 від 25.10.2006р.  у  вагоні № 67145250 закінчився строк позовної давності, про застосування якого заявив Відповідач, так як позовну заяву Позивачем здано на пошту 12.09.2007р. (за календарним штемпелем), тобто більш ніж через шість місяців з моменту виявлення нестачі вантажу, тому позовні вимоги у цій частині задоволенню  не підлягають. З наявних комерційних актів вбачається, що нестача вантажу сталася з вини  Відповідача.

          За перевезенням за накладною № 49822734 від14.07.2007р. у вагоні № 67863084 виявлено нестачу  8,6 т вантажу, про що складено комерційний акт № 752687/19, з якого вбачається, що втрата вантажу відбулась з вини Відповідача.

          При цьому, у розрахунку стягуваної суми Позивач не врахував вимоги п. 114 Статуту щодо відповідальності Відповідача за нестачу вантажу, за яким стягнення перевізної плати можливе лише у випадку втрати вантажу,  також Позивач не врахував вимоги п. 27 Правил видачі вантажів   щодо норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто -  2%, тому, з урахуванням вартості вантажу –410,00 грн. за 1 т, на користь Позивача підлягають стягненню 2 943,80 грн. шкоди (вартість вагонної нестачі).

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати  слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру  задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

                    Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м. Дніпропетровськ, ГСП, пр. Карла Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Листоргбуд", 93111, Луганська обл., м. Лисичанськ,  вул. Генерала Потапенка, 341-а (код ЄДРПОУ 33359774) 2 943  грн. 80 коп. –шкоди (вартість вагонної нестачі), 29 грн. 44 коп. - витрат по сплаті державного мита, 30 грн. 33 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У задоволенні решти позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              С.Г.Юзіков

Рішення підписане 01.02.2008р.