Рішення

від 11.01.2011 по справі 3/188-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/188-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11.01.2011                                                                Справа №  3/188-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛ Дисплей Україна», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім-97», м. Херсон  

про  стягнення 30033,60 грн.

за участю представників сторін:

від  позивача –М»яленко І.В. –керівник;

від  відповідача –Юрченко Н.С. –дов. №2 від 11.01.2011 р.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛ Дисплей Україна" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім-97» (відповідач) заборгованості у сумі 30033,60 грн., з яких: 29967,10 грн. борг, 66,50 грн. 3% річних.

          Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

            Відповідач  у відзиві на позов визнає позовні вимоги,  стверджує, що станом на 11.01.2011 р. заборгованість складає 29967,10 грн.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до  справи  докази, заслухавши представників сторін, суд

          в с т а н о в и в:

          Між позивачем та  відповідачем  відповідно до ст. 174 і ч. 1 ст. 181 ГК України склалися господарські правовідносини з купівлі-продажу.

          Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за видатковими накладними №1410 від 30.06.2010 р. на суму 47910,60 грн., №1409 від 30.06.2010 р. на суму 324,00 грн., №1454 від 02.07.2010 р. на суму 1732,50 грн. (а.с.16, 20,22) отримав у позивача товар на загальну суму 49967,10 грн. 29.06.2010 р. відповідач частково погасив заборгованість та сплатив позивачеві 20000,00 грн.

          Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

          Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Листом  від 19.10.2010 року (а.с.25) позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу в сумі 29967,10 грн. з посиланням на ч.2 ст.530 ЦК України.  Вищевказану вимогу про сплату боргу відповідач отримав 26.10.2010 року, але залишив її без відповіді та реагування.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 29967,10 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач з посиланням на норми ст..625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 66,50 грн. 3% річних за період з 26.10.2010 р. по 22.11.2010 р.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача три відсотки річних з простроченої суми.

          Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунок в частині стягнення 3 % річних і зазначає, що позовні вимоги в цій частині підлягають  частковому задоволенню в сумі 49,26 грн. за період з 03.11.2010 р. по 22.11.2010 р. (вимогу про сплату боргу відповідач отримав 26.10.2010 р., з урахуванням семиденного строку для добровільного виконання грошового зобов»язання, - відлік нарахування річних повинен починатися з 03.11.2010р.).          

          В позовній заяві позивач просить з посиланням на ст..ст.66,67 ГПК України просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі 30033,60 грн. Суд відмовляє в застосуванні запропонованих позивачем заходах забезпечення, оскільки  забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалося в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В заяві про забезпечення позову  слід зазначити: обґрунтування необхідності забезпечення позову, який саме вид забезпечення належить застосувати, чому саме цей вид належить застосувати.

Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами, не допускається.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.                     Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 ГПК України.

Клопотання позивача про забезпечення позову не містить обґрунтувань та підстав необхідності забезпечення позову; чому саме цей вид належить застосувати; відомостей як про наявність грошових коштів на рахунках боржника, так і ймовірність їх зникнення.

          Отже, позивач у встановлений законом спосіб не довів необхідність застосування заходів забезпечення позову, те, що їх невжиття може ускладнити чи унеможливити виконання рішення, тому суд не має правових підстав для вжиття цих заходів.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В  судовому засідання  оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.  

На підставі вищезазначених норм права та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК

України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні   вимоги  задовольнити  частково.

          2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (73020, м.Херсон, вул..Ільіча, 86, кв.88, р/р 26006052312624 у Херсонській філії ПАТ КБ «Приватбанк»м.Херсон, МФО 352479, код ЄДРПОУ 24121211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛ Дисплей Україна»(04080, м.Київ, вул..В.Хвойки, 18/14, р/р 26007001300458 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, корд ЄДРПОУ 31305470)  -    29967,10 грн.  основного боргу, 49,26 грн. 3% річних, 300,34 грн.   витрат по сплаті  державного мита  та  236,00 грн.    витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В задоволенні вимог щодо стягнення 17,24 грн. річних відмовити.

           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      В.В.Людоговська

Повне рішення складено                                                                 12.01.2011р.