Рішення

від 11.01.2011 по справі 20/2051-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/2051-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2011 р.Справа № 20/2051-10

За позовом Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс”, м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювонга”  м. Хмельницький

про стягнення 396,81грн., з яких 370,07 грн. основного боргу, 19,74 грн. інфляційних нарахувань та 7,00 грн. 3% річних

                                                                                        Суддя   Гладій С.В.

Представники сторін:

від позивача: Якимчук В.В. –за довіреністю №449 від 31.03.2010р.  

від відповідача: не з`явився  

Суть спору: Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача суму 396,81 грн., з яких 370,07 грн. основної заборгованості за надані послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів у відповідності до укладеного між сторонами договору №1769 від 16.07.2007р., 19,74 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 7,00 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідно до укладеного між сторонами договору, щомісячно відповідачу виставлялися до оплати рахунки за надані послуги згідно затверджених тарифів. Вказує, що відповідач здійснює оплату несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушує вимоги чинного законодавства та умови укладеного договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав повністю та наполягав на його задоволені, мотивуючи тим, що позов заявлений обґрунтовано та підтверджений наявними в матеріалах справах доказами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи рекомендованим листом, проте письмового відзиву на позов не подав, представника в судове засідання не направив, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.             

Розглядом матеріалів справи встановлено  наступне.

16.07.2007 р. між Хмельницьким комунальним підприємством „Спецкомунтранс” (виконавець) та  Товариством з обмеженою відповідальністю „Ювонга”, м. Хмельницький (споживач) було укладено договір №1769, відповідно до умов якого споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги по вивезенню твердих побутових відходів, накопичених на об'єктах споживча на умовах цього договору  (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п. 2.1,2.2,2.3 договору загальний обсяг перевезень відходів (на місяць) згідно норм накопичення для споживачів всіх форм власності та приватних підприємців (крім бюджетних установ) складає 3,22 куб. м., тариф на вивіз 1 куб.м. затверджений органами місцевого самоврядування на дату  укладення договору складає 12,40 грн., середньомісячна вартість послуг становить 39,93 грн., в т.ч. ПДВ 6,66 грн.

Пунктами 3.1, 3.2 договору зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плату за послуги по вивезенню твердих побутових відходів Споживач вносить на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяцем. Споживач може застосовувати авансові платежі у розмірі 50% від суми щомісячної плати.

Умовами договору на замовника покладено обов'язок своєчасно у встановлений даним договором термін оплачувати надані послуги (п.4.2.2. договору).

В зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем послуг по вивезенню твердих побутових відходів,  позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 370,07 грн. основного боргу за період з 01.05.2009 р. по 30.09.2010 р., 19,74 грн. інфляційних нарахувань та 7,00 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір, який за своєю юридичною природою є договором про надання послуг. Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч.1 ст.903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1,2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)   виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на 02.11.2010 р. утворилась заборгованість по оплаті за послуги по вивезенню твердих побутових відходів, що підтверджено поданими в матеріали справи рахунками на про оплату послуг №411 за період з 01.05.2009 р. по 30.09.2010 р. Доказів про сплату заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені обставини, аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахуванні сум інфляційних витрат та 3% річних, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення, крім основного боргу, також  19,74 грн. інфляційних нарахувань та 7,00 грн. 3% річних

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги заявлені правомірно, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського  процесуального кодексу України, СУД -  

                                                            В И Р І Ш И В:

Позов Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс”, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювонга” м. Хмельницький про стягнення 396,81 грн., з яких 370,07 грн. основного боргу, 19,74 грн. інфляційних нарахувань та 7,00 грн. 3% річних, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювонга” (м. Хмельницький, вул. Зарічанська,18, код 21326177) на користь Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс” (м. Хмельницький, вул. Толстого,1 код ЗКПО 03356565), 370,07 грн. (триста сімдесят гривень 07 коп.) основного боргу,  19,74 грн. (дев'ятнадцять гривень 74 коп.) інфляційних нарахувань, 7,00 грн. (сім гривень 00 коп.) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      С.В. Гладій