Рішення

від 21.01.2008 по справі 16/606

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/606

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.08                                                                                 Справа № 16/606.

       Суддя  Шеліхіна Р.М., розглянув матеріали справи за позовом

Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Луганськ", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-2007", с. Металіст Слов‘яносербського району Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Слав-Агро”, с. Металіст Слов‘яносербського району Луганської області

про звернення стягнення на заставлене майно на суму 350 000 грн.

при секретарі судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Поліщук О.О., дов. від 30.01.07. №256;

від відповідачів –представники не прибули,

ВСТАНОВИВ:

          Суть спору: заявлена вимога про звернення стягнення на заставлене за договором застави від 26.06.07. №210 власне майно поручителя (відповідача) –майбутній врожай озимої пшениці 2007 року на площі 264га в кількості 528тонн, ячменю на площі 50га в кількості 100тонн, соняшника   на площі 75га в кількості 112,5тонн загальною вартістю 378850грн. для задоволення вимог кредитора (позивача) за кредитним договором від 21.04.06. №66 в сумі 350 000грн., позичальником по якому є “ТОВ “Слав-Агро”. Строк повернення кредиту 20.04.2009 року (пункт 2.2 кредитного договору). Також заявлена вимога про встановлення способу реалізації заставленого майна шляхом його продажу позивачем.

          Позивач у судовому засіданні 08.11.07. уточнив позовні вимоги по справі в п.2 резолютивної частини позовної заяви, а саме: позивач просить суд встановити спосіб реалізації предмета застави із застосуванням процедури продажу предмета застави шляхом укладення позивачем договору купівлі-продажу з іншою особою –покупцем на підставі вимог ст.ст.25,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».                                

Відповідачі відзиву на позовну заяву не надали, у судове засідання не прибули, участі повноважного представника не забезпечили, хоча були повідомлені про час і місце проведення судового засідання належним чином –поштові повідомлення про вручення ухвали суду долучені до матеріалів справи. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи відповідачі суд не повідомили. Згідно вимог ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між позивачем і другим відповідачем укладено кредитний договір від 21.04.06. №66, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 350000грн. з відсотковою ставкою у розмірі 17% річних зі строком повернення до 20.04.09.

          Представник позивача підтвердив факт надання позики в сумі 350 000грн. копією платіжного доручення від 21.04.06. №1 про переказ грошових коштів на вимогу другого відповідача.

В порушення прийнятих на себе обов'язків позичальник (другий відповідач) не сплатив у встановлений кредитним договором строк  - щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця –відсотки та плату за управління кредитом, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на майно поручителя (першого відповідача), яке заставлене по договору застави від 26.06.07. №210, укладеному між позивачем та першим відповідачем по справі для забезпечення виконання другим відповідачем обов'язків по поверненню позики.

Також, позивач просить надати йому можливість самостійно виконати рішення суду і продати заставлене майно обраним покупцям, встановивши спосіб реалізації предмета застави із застосуванням процедури продажу предмета застави шляхом укладення позивачем договору купівлі-продажу з іншою особою –покупцем на підставі вимог ст.ст.25,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

         Крім того, позивач повідомив (21.01.08.) суд про набрання законної сили рішенням господарського суду Луганської області від 11.06.07. №7/287, яким задоволено позовні вимоги позивача («Промінвестбанку») до позичальника ТОВ «Слав-Агро»(другий відповідач по даній справі) про стягнення боргу по кредиту в сумі 350000грн. за договором від 21.04.06. №66, боргу по відсотках в сумі 18471,98грн. та боргу за управління кредитом в сумі 2727,39грн. –за період з 01.01.07. по 17.05.07.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Правилами ст.ст. 526,629,1054 Цивільного кодексу України і умовами договору кредиту від 21.04.06. №66 встановлено обов'язок другого відповідача виконувати умови договору кредиту та відповідати перед кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що і надано кредит, включаючи сплату основного боргу, процентів, тобто, обов'язок повернути кредит закон покладає на другого відповідача.

Згідно ст.ст.572,585,589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет застави і за рахунок предмета застави позивач має право задовольнити свої вимоги по поверненню позики за кредитним договором в сумі 350000 грн.

З матеріалів даної справи і рішення господарського суду Луганської області від 11.06.07. №7/287 вбачається, що другий відповідач отримав від позивача позику в сумі 350000грн. за вказаним кредитним договором, але не виконує обов'язки по сплаті відсотків та плати за управління кредитом, у зв'язку з чим судом задоволено позовні вимоги в справі №7/287 позивача («Промінвестбанку») до позичальника ТОВ «Слав-Агро»(другий відповідач по даній справі) про стягнення боргу по кредиту в сумі 350000грн. за договором від 21.04.06. №66, боргу по відсотках в сумі 18471,98грн. та боргу за управління кредитом в сумі 2727,39грн. –за період з 01.01.07. по 17.05.07.

Рішення суду по справі №7/287 не виконано і позивач не отримав задоволення своїх вимог від позичальника (другого відповідача), на підставі чого позивач звернувся з вимогою про звернення стягнення на заставлене майно до майнового поручителя (першого відповідача), та просить суд  звернути стягнення на заставлене майно поручителя за договором застави від 26.06.07. №210 – майбутній врожай озимої пшениці 2007 року на площі 264га в кількості 528тонн, ячменю на площі 50га в кількості 100тонн, соняшника   на площі 75га в кількості 112,5тонн для задоволення своїх вимог як кредитора за кредитним договором від 21.04.06. №66 в сумі 350 000грн.

У відповідності до вимог ст.572 ЦК України вимоги позивача підлягають до задоволення і позов в частині звернення стягнення на заставлене майно поручителя (першого відповідача) слід задовольнити.

У позові по відношенню до другого відповідача слід відмовити, оскільки другий відповідач не є стороною договору застави майна від 26.06.07. №210, укладеного між позивачем як позикодавцем та першим відповідачем як майновим поручителем позичальника (другого відповідача), і заставлене майно є власністю першого відповідача. Крім того, набрало законної сили рішення господарського суду Луганської області від 11.06.07. №7/287, яким задоволено позовні вимоги позивача по даній справі («Промінвестбанку») до позичальника ТОВ «Слав-Агро»(другий відповідач по даній справі) про стягнення боргу по кредиту в сумі 350000грн. за договором від 21.04.06. №66, боргу по відсотках в сумі 18471,98грн. та боргу за управління кредитом в сумі 2727,39грн. –за період з 01.01.07. по 17.05.07. і другий відповідач несе відповідальність за невиконання рішення суду.

Вимоги позову в частині надання права позивачеві виконати рішення суду по даній справі і самому продати заставлене майно, на яке суд звернув стягнення за цим рішенням, на підставі вимог ст.ст.25,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»- слід залишити без задоволення, оскільки норми ст.ст.25,26 вказаного Закону не встановлюють права суду на визначення повноважень та кола осіб для виконання судового рішення. Рішення судів в Україні виконує Державна виконавча служба у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»та інших законодавчих актів.

В статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»вказано, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється  на  підставі  рішення суду в порядку,  встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових  способів  звернення  стягнення   на предмет  забезпечувального  обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

          Стаття 25 вказаного Закону встановлює правила реалізації предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду. Закон передбачає, що у разі задоволення судом позову про  звернення  стягнення  на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб  реалізації  предмета  забезпечувального  обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням  однієї  з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону 9пункт 4). У зв'язку з тим, що стаття 26 Закону визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, можна дійти висновку, що сторони до передачі спору на вирішення суду повинні (або мають право) вирішити процедуру реалізації заставленого майна у добровільному порядку, а не у разі виникнення спору.

Відповідно до норми ст.55 Конституції України особа має право на звернення до суду у зв'язку з порушенням її прав та охоронюваних законом інтересів.  Позивач звернувся з даним позовом до суду з приводу порушення його прав на повернення позики і виникнення спору з відповідачами, тому застосовувати правила ст.26 Закону до правовідносин сторін за справою і встановлювати право позивача на самостійне виконання рішення суду підстави відсутні.

За таких обставин позов слід задовольнити частково у відношенні першого відповідача і звернути стягнення на заставлене майно.    

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід віднести на відповідача.

На підставі викладеного, ст.55 Конституції України, ст.ст.572,585,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,35,44-49,75,82,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Звернути стягнення на власне майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-2007", с. Металіст Слов‘яносербського району Луганської області, вул. «Садова», 22, ід. код 34767317 на майбутній врожай озимої пшениці 2007 року на площі 264га в кількості 528тонн, ячменю на площі 50га в кількості 100тонн, соняшника   на площі 75га в кількості 112,5тонн –загальною вартістю 378850грн. - для задоволення вимог Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), м. Київ, пров. «Шевченка», 12, ід. код 00039002 в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Луганськ", м. Луганськ, вул. «Карла Маркса», 36 на суму 350 000грн. Видати наказ.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-2007", с. Металіст Слов‘яносербського району Луганської області, вул. «Садова», 22, ід. код 34767317 на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), м. Київ, пров. «Шевченка», 12, ід. код 00039002 в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Луганськ", м. Луганськ, вул. «Карла Маркса», 36 державне мито в сумі 3350грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.

4.          В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 28.01.08.  

Суддя                                                    Р.М. Шеліхіна