Рішення

від 24.01.2008 по справі 17/812/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/812/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" січня 2008 р. Справа № 17/812/07

        Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача –Гнатюк К.О., довіреність № б\н від 08.11.2007 року;

Баронов В.Л., директор;

від відповідача –не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/812/07

за позовом приватного підприємства „КВІТ”, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 26-А,  

до приватного підприємства „Торгово-продовольча компанія „Ярмарка”, м. Миколаїв, вул. Старофортечна, 2,

про: стягнення заборгованості  за договором поставки № 2505/07 від              25.05.2007 року,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство „КВІТ” (надалі-позивач) звернулося  до господарського суду з позовом до приватного підприємства „Торгово-продовольча компанія „Ярмарка” (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості  за договором поставки № 2505/07 від  25.05.2007 року.

Позивач обгрунтовує позовні вимогитим, що 25 травня 2007 року між нами та відповідачем по справі було укладено договір поставки № 2505/07.

Відповідно до  п. 2.1. договору поставки № 2505/07 позивач зобов'язується поставити відповідачу продукцію торгової марки “ВОЛОДАР” (надалі-товар), а відповідно до п. 3.1. договору відповідач зобов'язується перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача, погасивши повну вартість партії товару, вказану у рахунку фактурі протягом 21 календарного дня з моменту її отримання.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар відповідачу, що підтверджується зокрема видатковими накладними КВ-0000622 від 25.05.2007 року та    КВ-0000670 від 05.06.2007 року, оплата за яким відповідачем проведена не була.

Як вбачається з п. 3.1. договору відповідач зобов'язується перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача, погасивши повну вартість партії товару, вказану у рахунку фактурі протягом 21 календарного дня з моменту її отримання.

Таким чином, строк оплати по видатковій накладній КВ-0000622 від 25.05.2007 року настав 15.06.2007 року, а по видатковій накладній КВ-0000670 від 05.06.2007 року-26.06.2007 року.

У зв'язку з несплатою за товар за цими накладними, 16.07.2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 104, яка залишена без відповіді та задоволення.

Адміністрація позивача неодноразово зверталася до відповідачв з пропозицією узгодити справу, а також підписати Акт взаєморозрахункїв, копія якого додається до матеріалів справи. Акт взаєморозрахункїв було підписано сторонами нами 30.07.2007 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та акту звірки взаємних розрахунків, залишок боргу по цим двом накладним становить 5 976 грн. 48 коп.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець повеней сплатити повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, не з?явився, відзив не надав. Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк  товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов 'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно  ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов 'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець повеней сплатити повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов?язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до вищезазаначених видаткових накладних та акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.07.2007 року, підписаний та скріплений печатками сторін, заборгованість відповідача становить суму  5 976 грн. 48 коп.  Дана сума заборгованості відповідачем не оспорена, а отже являється узгодженою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з  відповідача  витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.

На обгрунтування зазаначеної суми позивач надав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім?я Боднарук В.В., ордер № 514 від 01.10.2007 р. та докази сплати послуг адвоката у розмірі 500 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 3 від 01.10.2007 року.  

Суд приходить до висновку про можливість задоволення даного клопотання, оскільки, відповідно до Роз”яснень Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”(редакція з 01.02.2005 року) витрати  позивачів  та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших  адвокатських  об'єднань  з  надання  правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних  підставах,  визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

               Відшкодування цих  витрат  здійснюється  господарським  судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального  підтвердження  витрат,  як-от  угоди  про надання послуг щодо  ведення  справи  у  суді  та/або  належно  оформленої довіреності,  виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення  або  іншого  документа,  який  підтверджує сплату відповідних послуг. (Пункт  10  в  редакції  Роз'яснення  Вищого господарського суду № 04-5/609  від 31.05.2002).

Враховуючи наведене, витрати позивача щодо послуг адвоката підлягають задволенню  у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги приватного підприємства „КВІТ” задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства  “Торгово-продовольча компанія “Ярмарка”, м. Миколаїв, вул. Старофортечна, 2 (код 34949328) заборгованість за договором у розмірі 5 976 грн. 48 коп., витрат на послуги адвоката у розмірі 500 грн., держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на користь приватного підприємства “КВІТ”, м. Вознесенськ,       вул. Жовтневої революції, 26- А (код 32790061).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Коваль С.М.