301/12-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77
ПОСТАНОВА
Іменем України
"14" вересня 2006 р. Справа № 301/12-06
Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О. при секретарі Шелест В.О. розглянувши матеріали справи
за позовомКиївського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо”, м. Васильків
про стягнення 3660,07грн.
В засіданні приймали участь:
від позивача Рекеда Т.В. довіреність №03-281/517 від 03.07.2006р.
від відповідача не з'явився
Суть спору:
До господарського суду надійшла позовна заява Київського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (далі –позивач) до відкритого акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо” (далі –відповідач), про стягнення заборгованості по сплаті коштів за невиконання встановленого нормативу щодо створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в сумі 3660,07грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог ст. ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767 (надалі Порядок № 1767) не сплатив штрафні санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів за 2005 рік до Фонду України соціального захисту інвалідів у встановлений законом строк.
Представник відповідача заперечення проти позовних вимог не надав, в судове засідання, яке відбулось 14.09.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Беручи до уваги, що господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області та відповідною відміткою на першому примірнику ухвали про порушення провадження у справі та на зворотному боці повістки про виклик в судове засідання, що містяться в матеріалах справи, тому господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
З поданого позивачем розрахунку заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу, передбаченого т. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в 2005 році та пені за порушення термінів її сплати вбачається, що сума штрафних санкцій, яку необхідно перерахувати за незайняті робочі місця інвалідами в зв'язку з невиконанням 4% нормативу, як встановлено п. 5 Порядку 1767 визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для відповідача ця сума складає 3660,07грн.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
У статті 20 Закону зазначено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року за №314 „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно зі ст. 18 Закону працевлаштування інвалідів на підприємствах здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Отже, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування.
Відповідачем не подано доказів, що на підприємстві останнього за оспорюваний період було створено визначену 4 % нормативом кількість робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не подано доказів інформування державної служби зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) передбаченої законодавством кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Статистичний звіт про зайнятість інвалідів по формі №10-ПІ товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо”, є документальним доказом того, що в оспорюваний період підприємством не був працевлаштований 1 інвалід при необхідній нормі 1 чоловік (середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві 27 чоловік).
Сума штрафних санкцій, яку необхідно перерахувати за незайняті робочі місця інвалідами в зв'язку з невиконанням 4% нормативу, як встановлено п. 5 Порядку 1767, визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для відповідача ця сума складає 3660,07грн.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3660,07грн. є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Відповідно до п 3. Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Керуючись ст. 94 КАС України, суд покладає судові витрати на відповідача.
Керуючись ст.2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо” (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Комарова, 68/15, Код ЄДРПОУ 31826615) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (04050, м. Київ,
вул. Глибочицька, 72, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 500700000 (платежі по Фонду соціального захисту інвалідів), символ звітності –230, р/р 31218230600015 в УДК по Київській області, МФО 821018) заборгованість в сумі 3660,07грн.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо” (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Комарова, 68/15, Код ЄДРПОУ 31826615) на користь Державного бюджету України 102,00грн. судового збору.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Писана Т.О.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 134276 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Писана Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні