Ухвала від 23.02.2026 по справі 826/6379/16

УХВАЛА

23 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 826/6379/16

адміністративне провадження № К/990/4894/26

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року

у справі № 826/6379/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства інфраструктури України про визнання протиправними дій, скасування наказу №542-к від 29.03.2016 року, поновлення на роботі,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства інфраструктури України щодо проведення перевірки, зазначеної в Законі України «Про очищення влади» та оформлення її результатів;

- скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №542-к від 29 березня 2016 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту запобігання та протидії корупції Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №542-к від 29 березня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту запобігання та протидії корупції Державної служби України з безпеки на транспорті, 29 березня 2016 року, згідно пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Поновлено ОСОБА_1 , на посаді директора Департаменту запобігання та протидії корупції Державної служби України з безпеки на транспорті.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року - скасовано.

Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства інфраструктури України про визнання протиправними дій, скасування наказу №542-к від 29.03.2016 року, поновлення на роботі - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2026 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

03 лютого 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 3 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Проте, Суд не приймає посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження з огляду на те, що вищезазначене положення неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду і висновки з цього питання вже сформовано, зокрема у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі №822/256/16, від 14 грудня 2022 року у справі № 826/1003/17.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

У зв`язку з поверненням касаційного скарги на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд не вирішує питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі №826/6379/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства інфраструктури України про визнання протиправними дій, скасування наказу №542-к від 29.03.2016 року, поновлення на роботі - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська